Крендовський Євграф Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крендовський Євграф Федорович
Evgraf Krendovsky - Selfportrait.jpg
Є. Ф. Крендовський. «Автопортрет» (1853)
Народження 1810(1810)
Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть 1870-ті роки
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр живопис
Діяльність художник
Напрямок реалізм

Крендовський Євграф Федорович у Вікісховищі?

Євграф Федорович Крендовський (1810, Кременчук — 1870-і) — український художник-портретист, жанрист, майстер інтер'єру.

Біографія[ред.ред. код]

«Збори на полювання» (1836, ДТГ)

Євграф Федорович Крендовський - російський художник-портретист, жанрист, майстер інтер'єру - народився в Кременчуці Полтавської губернії в Україні у 1810 році в сім'ї обер-офіцера. У юності закінчив знамениту Арзамаcську  художню школу О. В. Ступіна. З 1830 по 1835 рік під керівництвом відомого живописця О. Г. Венеціанова навчався в Санкт-Петербурзькій Академії мистецтв, яку відвідував у якості вільного учня. У перший рік навчання представив на виставку дві свої роботи: "Водоскат на дачі графа Безбородько" та "Внутрішність руїни". Після закінчення Академії мешкав у С. Петербурзі. У 1835 році, у зв'язку з домашніми обставинами, покидає північну столицю і від'їжджає до Кременчука  (є припущення, що художник одружився у Кременчуці). Декілька років мешкав в Кременчуці, а потім (у 1839 р.) влаштувався приватним вчителем малювання в маєтку Мануйловка Кременчуцького повіту Полтавської губернії (нині - Козельщинского району), який належав подружжю Олександру Олександровичу і Варварі Михайлівні Остроградським.

Ближче до 1860 рр. Крендовський з сім'єю переїжджає до Кременчука де відкрив приватну художню школу (це питання до кінця не досліджене).

У 1839 році Євграф Крендовський відіслав в Академію мистецтв дві картини (насправді не відомо, які роботи були представлені на здобуття звання) з проханням про присвоєння йому звання вільного художника. Його прохання було задоволене.

Про подальшу долю Крендовського офіційні джерела не згадують. Довгий час припускали, що Євграф Федорович помер в 50-х роках XIX століття, оскільки останньою його роботою вважався акварельний "Автопортрет" 1853 року, що зберігається в Державній Третьяковській галереї в Москві. Є думка, що останні роки життя художник провів в маєтку свого брата Хрисанфа - селі Ізмайлово Арзамаського повіту (нині Шатковського району) Нижегородської губернії. Деякі дослідники вважають, що Євграф Крендовский був похований в склепі Ізмайловської церкви Казанської Ікони Божої Матері в 1870-х рр.

Згідно з сучасними дослідженнями, вважається, що останні роки художник провів у селі Мануйлівка, де і був похований разом з дружиною в сімейному склепі (ймовірно у 1870-х роках).

Творчість[ред.ред. код]

Що стосується творчої спадщини Євграфа Федоровича, то зараз експонуються тільки більше двох десятків його робіт. Частина картин зберігається в запасниках, деякі знаходяться в приватних колекціях, а частина картин безслідно зникла. Його роботи розміщені в картинних галереях Москви, С. Петербурга, Таганрога, Пскова, Новокузнецька, Києва, Миколаєва.

Наслідуючи приклад свого учителя Венеціанова, Крендовський приділяв особливу увагу зображенню "перспектив", тобто різних інтер'єрів. Він часто звертався до техніки акварелі і гуаші, створював мініатюрні портрети.

Період з 1836 по 1870 р. вважається найпліднішим. Саме в цей час були створені більшість його робіт. Наприклад, у 1836 році він написав картину "Збори на полювання" (нині зберігається в Третьяковській галереї). У 1853 році  акварельний "Автопортрет" (зберігається в Третьяковській галереї). У 1861 році розписав іконостас для домашньої церкви Полтавської чоловічої гімназії (знищений у 20-х роках 20 століття).

І нарешті, відомий пейзаж "Площа провінційного міста" написаний в 1860-і роки (полотно, олія 64,8 х 105,5)(Державна Третьяковська галерея). На картині зображена площа з будівлею інтендантських речових складів, посаду Крюків (що нині входить до складу Кременчука). За сюжетом цієї картини у 2017 році кременчуцьким композитором Людмилою Бояренцевою була написана музична поема з одноіменною назвою.

Список відомих картин Євграфа Крендовского, достовірність яких не викликає сумнівів (вказуються офіційні назви) :

  • 1. Портрет Олександра Олександровича Башилова і дітей графа де Бальмен, Якова і Саші (Державна Третьяковська галерея. Москва).
  • 2. Портрет О. С. Лашкарьова з дітьми (Державний Історичний музей. Москва).
  • 3. Збори на полювання (Державна Третьяковська галерея. Москва).
  • 4. Сім годин вечора (Державний Російський музей. Санкт-Петербург).
  • 5. Сестри. Діти художника (Таганрогський художній музей).
  • 6. Портрет Дарини Крендовської (Державна Третьяковська галерея. Москва).
  • 7. Капніст Петро і Павло (Державна Третьяковська галерея. Москва).
  • 8. Дівчатка з роду Капністів (колекція Сергія і Тетяни Підстаницьких).
  • 9. Портрет невідомого, що сидить в кріслі (Національний художній музей України. Київ).
  • 10. Портрет невідомої у блакитній сукні (Національний художній музей України. Київ).
  • 11. Портрет дітей художника - Дарини, Єлизавети і Михайла (Національний художній музей України. Київ).
  • 12. Подруги (Державний Російський музей. Санкт-Петербург).
  • 13. Портрет генерал-лейтенанта І.К. Арнольді, героя війни 1812 р. (Оригінал экспонується у Миколаївському художньому музеї ім. Верещагіна. Авторський повтор - в галереї Антикваріат "Російські сезони". С. Петербург).
  • 14. Чоловічий портрет (Миколаївський художній музей ім. Верещагіна).
  • 15. Портрет дівчини (Миколаївський художній музей ім. Верещагіна).
  • 16. Портрет героя війни 1812 року, майора Антона Івановича Антоновського (Державний Історичний музей. Москва).
  • 17. Дівчина-українка (Державна Третьяковська галерея. Москва).
  • 18. Портрет Є.Д. Протасової (Псковський Державний об'єднаний історико-архітектурний і художній музей-заповідник).
  • 19. Портрет дівчинки (приватна колекція).
  • 20. Портрет Сергія Михайловича Бутурліна в дитинстві (Державний музей-заповідник Ростовський Кремль).
  • 21. Портрет молодої пані в чорній сукні (Новокузнецький художній музей).
  • 22. Портрет невідомої жінки в ліловій сукні (Державний Російський музей. Санкт-Петербург).
  • 23. Портрет сумної незнайомки (позиціонується як Портрет Ширинської-Шихматової)(приватна колекція).
  • 24. Тронний зал імператриці Марії Федорівни в Зимовому палаці (Ермітаж. Санкт-Петербург).
  • 25. Портрети подружньої пари - князя Андрія Ярославовича і княгині Наталії Олександрівни Ширинських-Шихматових (загублені).
  • 26. Ісус у терновому вінку (Галерея "Арт Імперія". Київ).
  • 27. Площа провінційного міста (Державна Третьяковська галерея. Москва).
  • 28. Автопортрет (Державна Третьяковська галерея. Москва)

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • «Мистецтво живопису і графіки на Україні в першій половині і середині XIX століття»,— Київ-Одеса, «Вища школа», 1983 р.; ст. 49
  • Бояренцев С.М., Тарасов В.А., Кириченко Н.С., Шиндина Е.П., Калужский В.А., Пучкарев В.П. «Художник Е.Ф. Крендовский. Известное о неизвестном», Полтава, ООО «Асми», 2018. Х981. ISBN 978-966-182-502-3.
  • XX наукова конференція «Експертиза і атрибуція творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва», матеріали 2015 року. Державна Третьяковська галерея. Об'єднання Магнум Арс. Москва 2016. с. 255.
  • Євграф Федорович Крендовський
  • Художник Е. Ф. Крендовский. Известное о неизвестном