Кресівське водосховище
Кре́сівське водосхо́вище — водосховище, на річці Саксагань в межах Кривого Рогу.
Історія[ред. | ред. код]
Перша черга будівництва греблі Кресівського водосховища була закінчена в 1929 році у зв'язку з будівництвом Криворізької районної електростанції (КРЕС), побудованої в тому ж 1929 році. У повоєнний період, у 1948 році була завершена друга черга будівництва греблі, після чого площа водосховища збільшилася, затопивши більшу частину долини і гирла балок, кілька населених пунктів, кладовищ і сільськогосподарських площ.
Під час Другої Світової Війни при наступі радянських військ німецьке командування планувало підірвати греблю і затопити водами Кресівського водосховища долину річки вниз за течією. Але в лютому 1944 року спецзагін підполковника Аркадія Шурупова, захопив і розміновував греблю і далі утримували її будучи в оточенні, врятували греблю від вибуху, а місто — від затоплення[1].
Характеристика[ред. | ред. код]
Водоймище розташоване у північно-східній частині Кривого Рогу, в двох адміністративних районах — Покровському та Тернівському . Площа водосховища становить 2,1 км², повний обсяг 10,2 млн м³, середня глибина — 1,8 м. Вода може використовуватися тільки в технічних цілях.
У Кресівське водосховище впадає кілька приток з балками Крута, Суха, Глеєвата, Солонувата, Рокувата. На берегах розташовані історичні житлові райони КРЕС, Божедарівка, Окунівка, Рибасове, 129-й квартал, Суха Балка, Соколовка, 5 мікрорайон Зарічний, селище Кресівське, а також великий парк Шахтарський з пляжем. Кам'яною греблею проходить автомобільна дорога, що сполучає дачне селище Кресівське із Зарічним мікрорайоном.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фокин Е. И. Хроника рядового разведчика. Фронтовая разведка в годы Великой Отечественной войны. 1943—1945 гг. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2006. — 285 с. — (На линии фронта. Правда о войне). Тираж 6 000 экз. ISBN 5–9524–2338–8.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
