Крехів (Жовківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Крехів
Krehiv s.png Krehiv h.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жовківський район
Рада/громада Крехівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622784401
Облікова картка Крехів 
Основні дані
Засноване 1456
Населення 818
Площа 18,14 км²
Густота населення 45,09 осіб/км²
Поштовий індекс 80352[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 50°02′57″ пн. ш. 23°48′43″ сх. д. / 50.04917° пн. ш. 23.81194° сх. д. / 50.04917; 23.81194Координати: 50°02′57″ пн. ш. 23°48′43″ сх. д. / 50.04917° пн. ш. 23.81194° сх. д. / 50.04917; 23.81194
Середня висота
над рівнем моря
246 [2] м
Водойми річка Млинівка
Місцева влада
Адреса ради 80352, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Крехів
Сільський голова Драган Микола Богданович
Карта
Крехів. Карта розташування: Україна
Крехів
Крехів
Крехів. Карта розташування: Львівська область
Крехів
Крехів

Крехів у Вікісховищі?

Кре́хів — село у Жовківському районі, Львівської області. Належить до Крехівської сільської ради.

Історія[ред.ред. код]

Крехів вперше згадується в історичних документах у 1456 році з приводу того, що двох крехівських селян викликано до суду в селі Желдець. На початку XVII століття за 3 км від Крехова був заснований монастир. У 1669 році монахи побудували навколо монастиря укріплення, перетворивши його на фортецю. В 1672 році турки обложили монастир, але взяти його не змогли. В 1698 році монастир відвідав російський цар Петро I. У 1860 році на території села було знайдено скарб бронзової доби (приблизно X—VIII століття до н. е.).

Джерела[ред.ред. код]

«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Крехів:

« Крехів (пол. Krechów) — разом з присілком Камінь та Крехівським монастирем, село в Жовківському повіті, 12 км на захід від Жовкви. На північ лежать Кунин і Руда Крехівська, на схід Нова Сквар'ява, на південний-схід Фійна, на пд.-зах. Брище. Східною частиною території села пливе потік Фійна, з пд.-зах. на пн.-сх., на північному-заході території села — потоки Бзинка і Кислянка. Посередині території села лежить сільська забудова (267 м над рівнем моря), в південній вищій частині (365 м над рівнем моря) лежать присілки «Козулька», «За пасікою», а на південь від них «Василіанський монастир» (монастир з фільварком). Ця частина території села є лісистою. В північно-західній стороні, над Бзинкою і Кислянкою лежать території мочар. Одна частина села називається Каменем. Власність більша (маєток Міцевського) має орної ріллі 340, лугів і городів 113, пасовищ 37, лісу 91 моргів; власність менша (селянська) має орної ріллі 1486, лугів і городів 624, пасовищ 215, лісу 19 моргів. В 1880 році було 942 жителі в гміні, 84 на території двору (близько 100 осіб римо-католиків, решта греко-католики). Парафії римо-католицька в Жовкві, греко-католицька в селі, належить до Жовківського деканату Перемишльської дієцезії, має філіали в Брищі, Фійні, Горбовиці, Гутиську, Проваллі, Руді Крехівській, Шабельні і в Крехівському монастирі. В селі є дерев'яна церква святої Параскеви та Василіанський монастир з церквою Св. Миколая, однокласна школа, гмінна кредитна каса з капіталом 621 злотий і гуральня

…За часів Речі Посполитої належав Крехів до королівської власності у Львівській землі. В люстрації тієї землі з 1661—1662 рр. (Рукопис Оссолінських № 2834, фол. 220—226) можна прочитати: «Тієї держави власником є пан Францішек Стадніцький з Змігроду з пані дружиною своєю за привілеєм короля. Двір в Крехові: Той після війни угорськоїнаново власником теперішнім немалим коштом збудований. Будинок перший новий, в якому 2 кімнати закінчені, інші 2 закінчити мають; в другому будинку 3 кімнати з коморами і кухнею; в третьому будинку, де підстароста проживає, 2 кімнати; стайня одна на 30 коней, інша на 15; земляних комор 3. Подвір'я навколо обкошене. Бровар стоїть перед двором. Село Крехів: це село віддавна на 33 півланках посаджене, між якими є півлана вибранецького і півланок інший ландвійтовський. Підданих в цьому селі перед війною було 200, тепер тільки осідлих 20, які на 2 ланах сидять і чиншу з четверті лану дають по 20 грошів. Бортників в цьому селі 30, перд тим було їх 5; мельник 1.Загородників було перед війною 23, тепер 8. Корчма в цьому селі перед війною була і добре працювала, однак через те, щопиво з двору на село дають, накладаємо на неї провенту 300 злотих. Друга корчма в бору, яку тримає учтивий Андрій Боровець… …Границі це село має: з Добрушином з однієї, з Глинськом з другої, з Мецєжинем з третьої, з Мокротином з четвертої сторони. Сума провіанту з цього села 1363 злотих 20 грошів… …До Крехівської держави належать села: Скварява, Чайкова Вілька, Кунин, Воля Кунинська…»

»

Крехівський монастир[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]