Креців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Село
Креців
пол. Kreców


Координати 49°36′38″ пн. ш. 22°21′58″ сх. д. / 49.61056° пн. ш. 22.36611° сх. д. / 49.61056; 22.36611Координати: 49°36′38″ пн. ш. 22°21′58″ сх. д. / 49.61056° пн. ш. 22.36611° сх. д. / 49.61056; 22.36611

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Ґміна Тирява-Волоська
Висота центру 349 м
Населення 14 осіб (2008)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-535
Автомобільний код RSA
Ідентифікатор 0361318
Креців (Польща)
Креців
Креців
Креців (Підкарпатське воєводство)
Креців
Креців

Креців (пол. Kreców) — давнє українське село в гміні Тирява-Волоська, Сяніцького повіту Підкарпатського воєводства.

Назва[ред.ред. код]

У 1977-1981 рр. село в ході кампанії ліквідації українських назв було перейменовано на «Сади».

Розташування[ред.ред. код]

Село розташовується в Солених Горах.

Історичні відомості[ред.ред. код]

До 1772 р. село входило до Сяніцької землі Руське воєводства.

У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії, Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село належало до Добромильського повіту, в селі нараховувалось 424 мешканці та 100 мешканців у фільварку (майже всі греко-католики, за винятком кількох римо-католиків), місцева греко-католицька парафія належала до Ліського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Добромильського повіту Львівського воєводства, в 1934-1939 рр. — у складі ґміни Кузьміна. На 1 січня 1939-го в селі з 740 жителів було 650 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 40 поляків і 30 євреїв[1].

12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до новоутвореної Дрогобицької області у складі повіту[2]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Бірчанського району (районний центр — Бірча)[3]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі.

Українське населення було піддане етноциду — більшість виселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. та 20-25 травня 1947 року під час Операції Вісла решта 205 осіб депортована на понімецькі землі, так що в селі не залишилося жодного жителя.

Церква[ред.ред. код]

У 1784 р. в селі була зведена дерев’яна церква Богоявлення Господнього на місці попередньої. У 1936 р. парафія передана до Бірчанському деканату. У 1980 р. церква зруйнована польською владою в рамках акції «естетизації території».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]