Кривенко-Матієнко Петро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Михайлович Кривенко-Матієнко
Народження 1891(1891)
Луцьк, Волинська губернія, Російська імперія
Смерть 3 листопада 1937(1937-11-03)
Сандармох, Медвеж'єгорський район, Карельська АРСР, Російська РФСР, СРСР
Поховання Сандармох
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання офіцер
Війни / битви Українсько-радянська війна

Петро́ Миха́йлович Криве́нко-Матиєнко (1891, Луцьк — † 3 листопада 1937, Сандармох) — офіцер Армії УНР. Журналіст, видавець.

Жертва сталінського терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Луцьку, українець, офіцер армії УНР, колишній член КП(б)У, освіта вища.

Працював політредактором Головліту, у видавництві ЛіМ, завідувачем видавництва й секретарем журналу «Західна Україна» (Харків), яке друкувало твори однойменної літературної організації (до 1926 — секція Спілки селянських письменників «Плуг»), що об'єднувала понад 50 письменників і художників — вихідців із західних областей України (Д. Загул, Мирослав Ірчан та ін.), а також журнал «Західня Україна». Тісно співпрацював з Остапом Вишнею, І. Ткачуком. Проживав у Харкові.

Судова трійка при Колегії ГПУ УСРР 23 грудня 1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР ухвалила вирок — 10 років виправно-трудового табору. Відбував покарання на Соловках (табірний пункт Кремль). Постановою окремої трійки Управління НКВД СРСР по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 року дістав найвищу кару (розстріл). Вивезений із Соловків з великим етапом в'язнів Соловецької тюрми і страчений 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох поблизу Медвеж'єгорська (нині Республіка Карелія, РФ).

Реабілітований прокуратурою Харківської області 20 жовтня 1986 р.

Джерела інформації[ред. | ред. код]