Кривий Ріг-Головний
| Кривий Ріг-Головний Криворізька дирекція Придніпровська залізниця станція | |
|---|---|
 Залізничний вокзал Кривий Ріг-Головний | |
| Розташування | |
| Розташування |
 Україна |
| Адреса | м. Кривий Ріг, вул. Залізничників, 1[1][2] |
| Координати | 47°54′44″ пн. ш. 33°27′05″ сх. д. / 47.91228300002777729° пн. ш. 33.451625000027775059° сх. д.Координати: 47°54′44″ пн. ш. 33°27′05″ сх. д. / 47.91228300002777729° пн. ш. 33.451625000027775059° сх. д. |
| Структура | |
| Лінія(ї) |
Кривий-Ріг-Головний — Апостолове Кривий-Ріг-Головний — Висунь Кривий-Ріг-Головний — Верхівцеве Кривий-Ріг-Головний — Саксагань |
| Платформ | 3 |
| Тип платформ | 1 бічна та 2 острівні |
| Колій | 18 |
| Час роботи | цілодобово |
| Послуги | |
| Транспортні |
     |
| Супутні |
     |
| Історія | |
| Відкрито | 1884 (139 років) |
| Електрифіковано | 1959 (= 3 кВ) |
| Колишні назви | Довгинцеве |
| Будівля | |
| Поверхів | 2 |
| Інша інформація | |
| Власник | Придніпровська залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 467004 |
| Код Експрес-3 | 2210900 |
| Мапа | |
 | |
| Кривий Ріг-Головний на Вікісховищі | |
| Дільниця Верхівцеве — Кривий Ріг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дільниця Кривий Ріг — Долинська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дільниця Кривий Ріг — П'ятихатки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дільниця Кривий Ріг — Апостолове | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кривий Ріг-Головний — головна пасажирська (за типом — вантажна, позакласна) залізнична станція Криворізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині ліній Кривий-Ріг-Головний —Апостолове
Кривий-Ріг-Головний — Висунь
Кривий-Ріг-Головний — Верхівцеве
Кривий-Ріг-Головний — Саксагань. Розташована у Довгинцівському районі Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Історія[ред. | ред. код]
Станція відкрита 1884 року під первинною назвою Довгинцеве (нині деякі криворіжці називають станцію за старою назвою). Назва походить від села Довгинцеве, що походить від прізвища його засновника — генерала Довгинцева, якому були виділені ці землі (старий термін — дача) за указом імператора Олександра I, як учаснику французько-російської війни 1812 року при виході у відставку з Тобольського піхотного полку)[3].
У 1884 році була споруджена двоповерхова цегляна будівля вокзалу. 1901 року заснована залізнична школа при станції для дітей інженерів, майстрів і робітників, що жили на лінійних станціях і роз'їздах, а також гуртожиток.
Станом на 1902 рік основне локомотивне депо складалося з 80 паровозів, яке обслуговувало близько 250 осіб персоналу. На початку XX століття активно розбудовується пристанційне поселення. У 1912 році проведена реконструкція залізничної станції.
Після зачищення міста від загонів отамана Григор'єва у приміщенні вокзалу станції Довгинцеве (південна прибудова) з 23 травня 1919 року розташовувався штаб Південної групи військ, якою керував герой громадянської війни Олександр Пархоменко (1886—1921). В будівлі вокзалу штаб перебував декілька днів, протягом яких основна частина з'єднань отамана Григор'єва була розгромлена в районі Олександрії та Єлисаветграда, а залишки військ відступили на південь. Під керівництвом командуючого був розроблений і втілений в життя план нового наступу. Наприкінці травня 1919 року загони Григор'єва були ліквідовані. За рішенням Криворізького міськвиконкому від 27.02.1965 року № 13/390 у 1967 році на фасаді будівлі була встановлена меморіальна дошка з мармуру.
Під час громадянської війни станційне господарство занепадає. Відбудоване у 1920-х роках.
У 1959—1960 роках станція електрифікована у складі лінії Верхівцеве — Довгинцеве — Червоне тодішньої Сталінської залізниці[4].
1965 року перейменована в станцію Кривий Ріг-Сортувальний. З 1979 року станція має сучасну назву — Кривий Ріг-Головний.
Привокзальний сквер станції закладено у 1980-ті роки у зв'язку з відкриттям залізниці, поруч з привокзальним майданом. Як сквер сформувався у 1950-х роках. Площа сквера складає — 0,98 га. В сквері розташований курган «Ярущана могила».
Кривий Ріг-Головний — важлива транспортна артерія Кривбасу. Формує й розформовує вантажні та пасажирські поїзди. Має розгалужену систему колій, обладнана надійною системою безпеки руху. Будівля залізничного вокзалу вважається пам'яткою архітектури та історії і має історичне значення.
-
Історичний вигляд станції
-
Пам'ятник паровозу Ем−733-69
-
Сучасний залізничний вокзал
На площі біля залізничного вокзалу встановлений паровоз серії Ем з № 733-69, який був побудований у 1934 році в Луганську на заводі імені Молотова. В експлуатації з перевезення народногосподарських вантажів перебував 52 роки. У 1941—1945 роках паровоз здійснював перевезення військових вантажів. Списаний у 1986 році. У червні 1997 року встановлений як пам'ятник[5].
У 2022 році отримав відзнаку «Залізний вокзал» від Укрзалізниці за те, що обслуговував десятки тисяч людей, які евакуйовувалися від російського вторгнення в Україну та забезпечив безперевну посадку на тисячу евакуаційних рейсів[6].
Вокзал[ред. | ред. код]
Будівля вокзалу побудована у 1903 році. 1905 року до приміщення вокзалу з південної сторони була споруджена прибудова.
На будівлі вокзалу, з боку платформ, встановлена меморіальна дошка і бронзова охоронна дошка. Із заходу територія обмежена коліями залізниці, зі сходу — привокзальною площею, яка включає др себе сквер з пішохідними алеями, лавами для відпочинку тощо.
Основна будівля двоповерхова, кам'яна, з чотирисхилим дахом, покритим металочерепицею. Головний фасад з боку скверу має два ризаліти, що виступають за площини стін на 1,5 м. Центральний вхід з двох дверей, з вікном між ними з ризалітами. Він і ризаліти мають загострені трикутні фронтони із широкими профільними лобовими карнизами. Вікна першого поверху прямокутні, дверні амбразури прямокутні з тичковими арками. У ризалітах по два здвоєних прямокутних вікна з перемичкою у вигляді напівкруглих колонок. Вікна другого поверху у ризалітах прямокутні із стрілчастими рівносторонніми арками, на площині стіни — прямокутні з тичковими арками.
Двері та вікна першого поверху мають замкові камені у арках і пласкі зубчасті мандрики, покриті білою фарбою. Під вікнами другого поверху прямокутні ніші з поребриками. Міжповерховий карниз у вигляді двох заокруглених тяг білий, такі ж кутові пілястри. На фасаді, з боку перону, центральний вхід виділений ризалітом 0,7 м товщиною, з трикутним фронтоном, аналогічним попередньому, і пласкими кутовими пілястрами. З півночі і півдня такої ж товщини ризаліти шириною 8 м. Над середньою частиною фронтон із стрілчастою аркою і слуховим вікном. Розміри основної будівлі: довжина 47,8 м, ширина 11,6 м, висота стін 8,7 м, дах 4,5 м. Південна прибудова одноповерхова, кам'яна, тинькована, з елементами модерну. Розміри: довжина 45,2 м, ширина 11,4 м, висота — 7,5 м[7].
Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]
Станція обслуговує пасажирські поїзди далекого та приміського сполучення[8].
Наприкінці 2014 року призначене швидкісне сполучення поїздами «Інтерсіті+» між Києвом та Кривим Рогом, час у дорозі становить близько 5 годин. Поїзд курсував до серпня 2015 року. Після деякої перерви, з 2016 року відновлено швидкісне сполучення зі столицею України.
У травні 2015 року відновлено пасажирське сполучення з Одесою у вигляді групи вагонів безпересадкового сполучення Кривий Ріг — Одеса до поїзда № 63/64 «Скіфія» Дніпро — Одеса та подовжено маршрут поїзда № 317/318 «Таврія» Запоріжжя — Одеса до станції Кривий Ріг-Головний. Згодом, з 10 грудня 2017 по 25 жовтня 2020 року, поїзд «Таврія» курсував за звичайним маршрутом Запоріжжя — Одеса.
З листопада 2015 року по січень 2016 року призначався регіональний електропоїзд підвищеного комфорту № 826/825 сполученням Кривий Ріг — Покровськ.
На вокзалі станції Кривий Ріг-Головний з 21 вересня 2017 року скасовано музичний супровід під час відправлення всіх потягів, які прямують в країни СНД[9].
З 9 грудня 2019 року нічний швидкий поїзд № 96/95 сполученням Кривий Ріг — Москва замість Курського вокзалу прибував на Київський вокзал Москви.
З 23 січня 2020 року швидкісний поїзд категорії «Інтерсіті» сполученням Київ — Кривий Ріг курсує щоденно, раніше — через день[10].
З 24 лютого 2022 року, через російське вторгнення в Україну та тимчасовою окупацією міста Херсона, Херсонської області та частини Миколаївської області, пасажирське сполучення до Херсону та Миколаєва було припинено. З 18 листопада 2022 року, після звільнення міста Херсона, правобережної частини Херсонської області та частини Миколаївської області від російських окупантів, відновлено пасажирське сполучення між Києвом та Херсоном. Через відсутність електроенергії та зруйновану інфраструктуру в районі міста Снігурівки пасажирські поїзди прямують через станції Долинська, Новий Буг та Миколаїв.
| Рух поїздів по станції Кривий Ріг-Головний | |||
| № | Маршрут сполучення | Періодичність курсування | Проміжні станції |
|---|---|---|---|
| 59/62 | Харків — Одеса | Через день | Лихачове — Лозова — Павлоград I — Синельникове II — Дніпро-Головний — Кам'янське-Пасажирське — Верхівцеве — Божедарівка — Кривий Ріг-Головний — Кривий Ріг — Долинська — Куцівка — Знам'янка-Пасажирська — Кропивницький — Плетений Ташлик — Новоукраїнка — Помічна — Голта — Врадіївка — Любашівка — Балта — Подільськ — Роздільна I |
| 71/72 «Запоріжжя» |
Запоріжжя — Київ | Тимчасово скасований, раніше курсував щоденно | Дніпробуд II — Марганець — Нікополь — Чортомлик — Апостолове — Кривий Ріг-Головний — Долинська — Імені Тараса Шевченко — Корсунь — Миронівка |
| 75/76 «Криворіжжя» |
Кривий Ріг — Київ | Щоденно. З 05.11.2022 року маршрут руху поїзда подовжувався до Запоріжжя і курсував під № 275/276 | Рокувата — Олександрія — Користівка — Знам'янка-Пасажирська — Кам'янка — Імені Тараса Шевченка — Городище — Миронівка — Біла Церква |
| № 96/95 | Кривий Ріг — Москва | Скасований з 18 березня 2020 року[11] | Апостолове — Чортомлик — Нікополь — Марганець — Дніпробуд II — Запоріжжя I — Синельникове I — Павлоград I — Лозова — Харків-Пасажирський — Бєлгород — Курськ — Орел — Тула I-Курська — Калуга I — Малоярославець |
| 101/102 | Херсон — Київ | Тимчасово курсує без заходу на станцію Кривий Ріг-Головний | Кагарлик — Миронівка — Цвіткове — Імені Тараса Шевченка — Долинська — Тимкове — Кривий Ріг-Головний — Апостолове — Високопілля — Біла Криниця — Березнегувате — Снігурівка |
| 119/120 | Запоріжжя — Львів | Щоденно | |
| 134/133 | Івано-Франківськ — Миколаїв | Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну | |
| № 153/154 | Дніпро — Одеса | Скасований. Раніше курсував в складі вагонів безпересадкового сполучення до поїзда № 53/54 «Скіфія» щоденно в літній період, в зимовий період: по непарних числах з Кривого Рогу, по парних числах з Одеси | |
| 161/162 | Миколаїв — Київ | Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну | |
| 375/376 | Херсон — Харків | Скасований 18 березня 2020 року | |
| 740/739 «Інтерсіті» |
Київ — Кривий Ріг | Тимчасово скасований | |
| Сезонні пасажирські поїзди (за вказівкою) | |||
| 552/551 | Кривий Ріг — Бердянськ | ||
| 244/243 | Кривий Ріг — Генічеськ | ||
| 298/297 | Київ — Миколаїв | ||
| 294/293 | Київ — Херсон | ||
| Приміські поїзди | |||
| 6501 | Пятихатки — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6412 | Кривий Ріг-Головний — Апостолове | Щоденно | |
| 6076 | Кривий Ріг-Головний — Запоріжжя II | Щоденно | |
| 6832 | Кривий Ріг-Головний — Кривий Ріг-Сортувальний | Щоденно | |
| 6466 | Тимкове — П'ятихатки | Щоденно, крім понеділка | |
| 6471 | Нікополь — Кривий Ріг | Щоденно | |
| 6831 | Кривий Ріг-Сортувальний — Кривий Ріг-Головний | щоденно | |
| 6472 | КривийРіг — Нікополь | Щоденно | |
| 6413 | Апостолове — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6453/6454 | Інгулець — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6022 | Кривий Ріг-Головний — Дніпро | Щоденно | |
| 6011 | Дніпро — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6485 | Нікополь — Тимкове | Щоденно | |
| 6027 | Дніпро-Головний — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6476 | Тимкове — Нікополь | Щоденно | |
| 6455/6456 | Кривий Ріг-Головний — Інгулець | Щоденно | |
| 6042 | Кривий Ріг-Головний — Дніпро | Щоденно | |
| 6834 | Кривий Ріг-Головний — Кривий Ріг-Сортувальний | Щоденно | |
| 6509 | П'ятихатки — Тимкове | Щоденно, крім неділі | |
| 6075 | Запоріжжя II — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6512 | Кривий Ріг-Головний — П'ятихатки | Щоденно | |
| 6457/6458 | Інгулець — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6833 | Кривий Ріг-Сортувальний — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
Транспортне сполучення[ред. | ред. код]
До вокзалу станції Кривий Ріг-Головний курсує міський громадський транспорт:
- тролейбуси № 1, 2, 20, 21, 22
- трамваї № 9, 14, 22, 25, 27
- маршрутні таксі № 21, 71, 205, 209, 269, 286, 306, 307.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Краєвид з Вокзальної площі
-
Вокзал станції Кривий Ріг-Головний
-
ЛАЗ Е183 на Вокзальній площі
-
Маршрутні таксі
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Залізничний вокзал Кривий Ріг-Головний. ticket.turistua.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 20 жовтня 2011. (рос.)
- ↑ Нові назви вулиць Кривого Рогу (з 19 травня 2016). Офіційний список. cityblog.com.ua. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 12 серпня 2016. (рос.)
- ↑ Список населенных мест Российской империи. Екатеринославская губения. Санкт-Петербург, 1868 год
- ↑ История электрификации железных дорог СССР. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 5 червня 2015.
- ↑ О паровозе Эм−733-69. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 5 червня 2015.
- ↑ Залізний вокзал - Кривий Ріг-Головний - ikryvorizhets.com (укр.). 15 квітня 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Будівля вокзалу — пам'ятка місцевого значення [Архівовано 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Розклад руху поїздів далекого та приміського сполучення по станції Кривий Ріг-Головний на сайті poizdato.net
- ↑ Музичного супроводу поїздів з вокзалу Кривого Рогу більше не буде. kr24.com.ua. 22 вересня 2017. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 30 вересня 2017. (рос.)
- ↑ «Інтерсіті» між Києвом та Кривим Рогом курсуватиме щоденно. info.uz.ua. 8 січня 2020.
- ↑ Повний список. Поїзди, які відмінила «Укрзалізниця» з 18 березня 2020 року. biz.nv.ua. 17 березня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
Література[ред. | ред. код]
- Анотований список на пам'ятку № 1698
- Варгатюк П. Л. Криворіжжя. Путівник / П. Л. Варгатюк — Дніпропетровськ: Промінь, 1969. — С. 53
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — Т. 2. — 2005. — С. 248
- Кривий Ріг / [відповідальний редактор М. К. Дабіжа]. — Запоріжжя: ТОВ РА «Тандем — У», 2000. — С. 10
- Мельник О. О. Історична енциклопедія Криворіжжя / О. О. Мельник, С. В. Балабанов. — Кривий Ріг: Видавничій дім, 2007. — С. 146
- Пам'ятники історії і культури Української РСР: каталог-довідник [П. Т. Тронько та ін.]. — К.: Інститут історії Академії наук Української РСР: Наукова Думка, 1987. — С. 115.
- Паспортна документація на пам'ятку № 1698
Посилання[ред. | ред. код]
- Інформація про станцію Кривий Ріг-Головний на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху призначених пасажирських поїздів по станції Кривий Ріг-Головний. uz.gov.ua.
- Архівний розклад руху пасажирських поїздів по станції Кривий Ріг-Головний на сайті АТ «Укрзалізниця» на 2015/2016 роки
- Розклад руху приміських поїздів на сайті регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Послуги вокзалу Кривий Ріг-Головний
Панорама[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||||||
