Кривинська Олена Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кривинська Олена Яківна
Псевдо Кривинська-Введенська Олена Яківна
Народилася 17 червня 1904(1904-06-17)
Єфремов, Тульської області
Померла 1993(1993)
Москва
Країна  Росія
Діяльність балерина, балетмейстер, художник театру
Відома завдяки балетмейстер театру «Березіль»
Alma mater балетна студія при Київській Опері, ВХУТЕІН
Знання мов російська
У шлюбі з Введенський Василь Якович
Нагороди Член Спілки художників СРСР

Оле́на Я́ківна Криви́нська (рос. Елена Яковлевна Кривинская, нар. 17 червня 1904(19040617), м. Єфремов, Тульської області — † 1993, Москва) — українська і російська театральна діячка, балерина, балетмейстер театру «Березіль» (1924—1928), згодом — театральний художник. Член Спілки художників СРСР.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Актриси «Березоля» (зліва направо): І. Стешенко, О. Кривинська, Н. Пилипенко, Г. Бабіївна, О. Добровольська

Народилася 17 червня 1904(19040617) в м. Єфремов Тульської області в сім'ї інженера.

Згодом сім'я жила в Харкові та Києві, де Олена навчалася в гімназії і одночасно в балетному училищі.

1919—1924 — навчається в балетній студії при Київському Оперному театрі під керівництвом Броніслави Ніжинської, бере участь у виставах. Учениця «Школи Рухів».

1924—1928 — працює балетмейстером в театрі «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса.

1928 року через хворобу ніг їй довелося залишити балет. Маючи здібності до живопису, Олена поступає в Київський художній інститут на театральний факультет.

1929 року перевелася в Москву у Вищий художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН) на факультет театру, деякий час навчалася в Ленінграді після злиття ВХУТЕІН з Академією мистецтв. В Москві жив її чоловік — Василь Якович Введенський, який працював у Наркоматі фінансів. Під час навчання в Ленінграді Олена на 3-4 місяці літньої практики приїжджала в Москву, працювала в театрі Вахтангова.

1932 повернулася в Москву до чоловіка, 1932—1933 працювала в театрі Вахтангова як художник.

1934 її чоловік був направлений на роботу на Далекий Схід заступником голови Крайплану. У 1934—1937 Олена працювала в Крайовому драматичному театрі Владивостока як художник-постановник. У серпні 1936 чоловіка заарештували, а в квітні 1938 — розстріляли.

1937—1939 — Олена Яківна працює художником в театрі Ставрополя, в 1939—1943 роках — в Москві («Союздетфильм», майстерня Художнього фонду), в 1943—1945 роках — в театрі Ростова-на-Дону, потім рік на студії «Мосфільм» у Москві, в 1948—1960 — в театрі музкомедії м. Свердловська, з 1960 — за договорами в різних містах СРСР.

Останні роки життя жила в Москві — померла 1993 року.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]