Кривичі (Львівський район)
| село Кривичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада |  Глинянська міська громада
|
| Код КАТОТТГ | UA46060050070082420 
|
| Основні дані | |
| Населення | 262 |
| Площа | 1,194 км² |
| Густота населення | 237,02 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80735[1] |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′16″ пн. ш. 24°35′28″ сх. д. / 49.78778° пн. ш. 24.59111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
235 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80722, Львівська обл., Золочівський р-н, с.Перегноїв |
| Карта | |
  Кривичі | |
 Кривичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кривичі́ — село в Україні, у Львівському районі Львівської області (до 2020 — Золочівський район).
В селі зареєстровано 262 особи.
Українська мовознавець Алла Коваль у своїй праці «Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України» висловлює теорію, що назва села Кривичі походить від назви племені східних слов'ян — кривичів.[2]
Село Кривичі вперше згадується у судовому акті 1453 року[3], де зазначено, що його орендарем в той час був Петро Вірменин, якого в джерелах ототожнюють зі шляхтичем вірменського походження Петром Гамладиновичем зі Стронятина[4]. Оскільки Петро був лише орендарем (tenutarius), то можна припустити, що село початково було королівським і віддавалося окремим шляхтичам в оренду. Кривичі знову згадуються у 1485 році при поділі майна між доньками Добеслава з Жиравиці[5].
Село зустрічається в інвентарі Львівського староства за 1545 рік, належало до Глинян. В документі міститься перелік кметів у селі: Іван Наконечний (Iwan Nakonycznij), Мисик (Myczyk), Іван Мисів (Iwan Myssow), Михалко (Mychalko), Климко (Climko), Станкович (Stankowycz), Динис (Dynyssz), Демко (Demyko), Глепко (Hlepko).[6]
У люстрації 1564-1565 рр. подається, що у Кривичах було 9 кметів на 2,5 ланах, кожен платив по 15 грош з лану, також мав раз в рік давати натуральної данини: 2 корці пшениці, одну колоду вівса, 4 курки та 12 яєць. Кмети названі по іменах: Іван, Андрейко, Кузьма, Яцко, Курило, Іван Михалкович, Івахно Глибкович, Думна Гречиха та Васько тивун (сільський староста)[7].
У 1589 році в селі мешкали 3 кметі, 4 загородники та 3 підсусідки, вперше згадується піп та церква, також була корчма[8].
За даними люстрації 1616 року в Кривичах було 10 господарів, які сиділи на дворищах, а також два підсусідки. Селяни відробляли панщину по два дні в тиждень на фільварку в Глинянах. В селі була церква та млин на рові, раніше також була корчма, але на момент люстрації стояла пусткою[9]. У 1621 році після татарського нападу і спустошення в Кривичах залишилось лише троє підданих[10].
У 1708 році в селі згадується церква святого Архистратига Михаїла та окрема парафія в складі Глинянського намісництва[11].
Влітку 1763 року в Кривичах мешкали 193 греко-католики та 2 римо-католики.[12]
Село під назвою «Krziwice» зображене на австрійській мапі Фрідріха фон Міґа (1779 — 1783).[13] На пізніших австрійських картах 1861 — 1864 рр.[14] добре видно великий Перегноївський став, який протягнувся на північ від Кривич аж до Перегноєва.
У Географічному словнику Королівства Польського (1880) міститься така інформація про Кривичі:[15]
|
Кривичі – село Перемишлянського повіту, належить до греко-католицької парафії Словіти. Лежить на 15 км на північ від Перемишлян, оточене болотами, званими Мазів, які тягнуться аж до Глинян. В ґміні 91 дім та 441 мешканець, ще 4 доми і 23 мешканці на панському дворі Тадеуша Хшонща, який має 83 морги ріллі, 105 лугів, 44 пасовищ. У власності селян 542 морги ріллі, 295 лугів, 47 пасовищ. Грунт урожайний. | 
|
29 жовтня 1930 року польська поліція під час планової державної акції «пацифікації» проводила в селі обшук від 4 до 7 години вечора. В кооперативній крамниці товари розкидали по підлозі, вимішуючи в одну купу квасолю, пшеницю, жито, гречку. При цьому був побитий крамар Степан Безручко.[12]
Після встановлення у 1939 році на Західній Україні радянської влади, Кривичі віднесли до новоствореного Глинянського району, Львівської області. У 1962 році в результаті реформ село увійшло до Золочівського району.
У період Других визвольних змагань в селі діяло Збройне підпілля ОУН, зокрема боївка СБ Глинянського районного проводу під командуванням Володимира Макаровського-«Чайки». [16]
Після децентралізації в Україні у 2020 році Кривичі були включені до складу Глинянської міської громади Львівського району.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[17]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 280 | 98.94% |
| російська | 3 | 1.06% |
| Усього | 283 | 100% |
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- ↑ Коваль, Алла (2001). Знайомі незнайомці: походження назв поселень України. Київ: Либідь. с. 115. ISBN 966-06-0183-2.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej. T. 14. Lwów — 1889. — S. 368. — № 2808
- ↑ Stopka, Krzysztof (2019). Milites et nobiles: Ormianie a stan szlachecki Królestwa Polskiego i Wielkiego Księstwa Litewskiego od XIV do XVI wieku. с. 18—27.
- ↑ Wierzbowski, Theodorus (1905). Matricularum Regni Poloniae summaria. P. 1, Casimiri IV regis tempora complectens (1447-1492). Varsoviae. с. 92. — № 1796
- ↑ Inwentarz, Rachunki i Sumariusze starostwa Lwowskiego, Województwo Ruskie, Ziemia Lwowska (AGAD. – ASK. – Dz. LVI. – Sygn. 144. – F. 117–117v)
- ↑ Жерела до історії України-Руси. Том 3. М. Грушевський – 1900. – с. 372
- ↑ Rejestry poborowe woj. ruskiego. (AGAD. – ASK. – Dz. I. – Sygn. 19. – K. 807)
- ↑ Люстрація королівщин Руського, Белзького, Волинського воєводств (ЦДІАК. — ф. 1, оп. 1, спр. 5)
- ↑ Lustracye Woiewodztwa Ruskiego 1621 (AGAD – ASK. – Oddz. XLVI. – Sygn. 23. – F. 18-18v)
- ↑ Недатований реєстр духовенства церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського. І. Скочиляс. – 2000. – с. 544
- ↑ а б Лаба, Василь; Юськів, Марія (2009). Історія села Прогноїв. Львів. с. 120—121.
- ↑ Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey | Arcanum Maps. maps.arcanum.com (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- ↑ Galicia and Bucovina (1861–1864) - Second military survey of the Habsburg Empire | Arcanum Maps. maps.arcanum.com (англ.). Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ Гнида, Петро (2016). Діяльність боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН(б) 1944-1946 рр. під командою Володимира Макаровського-«Чайки». Львів: ПП "Видавництво "Бона". с. 144.
- Погода в селі Кривичі [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |