Криворізький трамвай
| Криворізький трамвай | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Опис | |||
| Країна |
 Україна | ||
| Місто |
 Кривий Ріг | ||
| Дата відкриття | 2 січня 1935 | ||
| Оператор | КП «Швидкісний трамвай» | ||
| Вартість проїзду |
2,50 ₴ (повна) 1,25 ₴ (пільгова) | ||
| Річний пасажиропотік | ▼ 46 093,6 тис. чол. (2016)[1] | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість маршрутів | 21 (в т. ч. 4 маршрути метротраму)[2] | ||
| Довжина мережі | 131,7 км[3] | ||
| Рухомий склад | |||
| Кількість вагонів |
• Міський трамвай (депо № 1): | ||
| Основні типи рухомого складу |
КТМ-5, КТМ-8, Tatra T3, Tatra T3SU, Tatra T3UА, Tatra T3R.P, Tatra T3SUCS, КT3UА, 71-611, К-1 | ||
| Кількість депо | 2 | ||
| Технічні дані | |||
| Ширина колії | 1524 мм | ||
| Тип живлення | контактна мережа | ||
| Електрифікація | 600 В | ||
| |||
 Криворізький трамвай на Вікісховищі | |||
Криворíзький трамвáй — система електричного трамвая Кривого Рогу (Дніпропетровська область), відкрита 2 січня 1935 року. Великі розміри міста є причиною того, що маршрути надзвичайно довгі, а інтервали — великі.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Будівництво лінії, загальною протяжністю 5,8 км, виконувалося у 1933–1934 роках і було пов'язане з великими труднощами, оскільки це було новим для місцевих будівельників.
2 січня 1935 року лінії було розпочато рух трамваїв. Спочатку на лінії працювало всього два трамвайних вагона. Перша назва підприємства, яке здійснювало перевезення пасажирів трамваєм, була «Трамелектро». До кінця 1935 року було започатковано регулярний рух трамваїв від вул. Леніна до Соцмісто через проспект Металургів. Загальна протяжність трамвайних ліній складала 7 кілометрів.
У 1939 році протяжність трамвайних ліній досягла вже 22 км, а до початку війни склала вже 25 км. Перші трамвайні лінії були однопутними, з численними стрілками, роз'їздами та запасними коліями на зупинках, де трамваї, зустрічаючись, пропускали одне одного. Підприємство «Трамелектро» було перейменоване у трамвайне управління.
У 1957 році замість одноколійного шляху, з численними стрілочними переводами та з'їздами, були побудовані лінії на ПГЗК і відкрито трамвайний рух до НКГЗК. У 1970 році була побудована трамвайна лінія від пл. Домобудівників до Долгинцеве (ст. Кривий Ріг-Сортувальний) і відкриті трамвайні маршрути № 9 та № 14. У 1985 році була побудована нова трамвайна лінія від Пивзаводу до вул. Буковинській протяжністю 12,6 км.
У 1990 році парк становив 153 трамваї, 111 щодня обслуговували маршрути. Кількість трамвайних маршрутів досягла 20, а їх протяжність 420,6 км. За добу трамваєм перевозилося 126 тисяч пасажирів. Старіння трамвайного парку та комунікацій призвело скорочення парку рухомого складу, випуску трамваїв на маршрути, і закриття окремих трамвайних маршрутів.
З 13 серпня 2011 року вартість оплати проїзду в міському елетротранспорті підвищена до 1 грн. 20 коп. Раніше вартість однієї поїздки становила 90 коп. (трамвай, тролейбус) і 1 грн. (швидкісний трамвай).
З 1 травня 2012 року вартість проїзду у всіх видах електротранспорту збільшилась до 1,50 грн., пільгова вартість проїзду — 0,75 грн.
У 2012 році було сполучено мережі звичайного та швидкісного трамваїв і вагони швидкісного трамваю пішли лінією звичайного трамваю.
З 21 лютого 2013 року запущені перші екскурсійні трамваї.
З 18 липня 2013 року КП «Міський трамвай» реорганізовано і підпорядковано КП «Швидкісний трамвай». Також задля уникнення плутанини маршрути № 1, 2 та 3 перенумеровано на № 1А, 2А та 3А відповідно.
24 серпня 2015 року відкрито маршрут швидкісного трамваю «Станція «Зарічна»» — Південний ГЗК», який здобув № 4М. З цього дня маршрути № 1,2,3 мають номери № 1М,2М та 3М відповідно, а маршрути № 1А, 2А та 3А на № 1, 2 та 3 відповідно[5].
З 15 вересня 2016 року, в експериментальному режимі, запущено два нових трамвайних маршрути: № 22 «Вулиця Буковинська — ст. Кривий Ріг-Головний» і № 25 «Південний ГЗК — ст. Кривий Ріг-Головний». На кожному з них по два випуски, зменшена кількість випусків на дві одиниці на маршрутах № 2, 5, 14.
Згідно рішенням Криворізької міської ради від 14 грудня 2016 року № 514 «Про встановлення тарифів на послуги міського електричного транспорту в місті Кривий Ріг» вартість проїзду та провозу багажу з 16 грудня 2016 року становить 2 грн. 50 коп., а для пільгової категорії пасажирів — 1 грн. 25 коп[6].
16 лютого 2017 року продовжено маршрут трамвая № 3 від кільця на вулиці Ньютона (ДРЗ) до кільця на вулиці Буковинській.
Діючі маршрути[ред. | ред. код]
М «Станція «Кільцева» — Станція «Зарічна»»- «Площа Домнобудівників — Пивзавод». Довжина маршруту — 33,9 км; час слідування — 127 хв.
М «Станція «Кільцева — Станція «Майдан Праці».- «Площа Домнобудівників — Вулиця Буковинська». Довжина маршруту — 34,1 км; час слідування — 127 хв.
М «Станція «Зарічна» — Новокриворізький ГЗК (з 16 лютого 2017 року продовжений від станції «Кільце КМК»).- «Вулиця Буковинська — Вулиця Акціонерна». Довжина маршруту — 27,1 км; час слідування — 107 хв. Маршрут піковий, працює лише у робочі дні (з 16 лютого 2017 року продовжений від кільця вул. Ньютона (ДРЗ) до вул. Буковинської)
М «Станція «Зарічна» — Південний ГЗК».- «Вулиця Буковинська — Південний ГЗК». Працює тільки у робочі дні, випуск — 1 вагон (відновлений з 2 березня 2015 року).
«Площа Домнобудівників — Південний ГЗК». Довжина маршруту — 28,2 км; час слідування — 112 хв.
«Новокриворізький ГЗК — Вулиця Українська». Піковий, виконує 2 рейси вранці та ввечері (відкритий 1 грудня 2013)
«Площа Домнобудівників — Новокриворізький ГЗК». Довжина маршруту — 30,2 км; час слідування — 112 хв.
«Новокриворізький ГЗК — Південний ГЗК». Довжина маршруту — 8,8 км; час слідування — 42 хв. Маршрут піковий, працює лише у робочі дні.
«Станція „Кривий Ріг-Головний“ — Вулиця Акціонерна». Довжина маршруту — 29,5 км; час слідування — 104 хв.
«Вулиця Героїв АТО — Південний ГЗК». Довжина маршруту — 24,3 км; час слідування — 99 хв. Маршрут піковий, працює лише у робочі дні.
«Вулиця Героїв АТО — Новокриворізький ГЗК». Довжина маршруту — 26 км; час слідування — 99 хв. Маршрут піковий, працює лише у робочі дні.
«Вулиця Героїв АТО — Вулиця Акціонерна». Працює, тільки у робочі дні, один рейс рано вранці.
«Кільце КМК — Вулиця Акціонерна». Довжина маршруту — 9,8 км; час слідування — 38 хв. Маршрут піковий, працює лише у робочі дні.
«Станція „Кривий Ріг-Головний“ — Вулиця Героїв АТО». Довжина маршруту — 18,4 км; час слідування — 69 хв.
«Станція „Кривий Ріг-Головний“ — Вулиця Буковинська». Довжина маршруту — 20,39 км (призначений з 15 вересня 2016 року).
«Станція „Кривий Ріг-Головний“ — Південний ГЗК». Довжина маршруту — 18,08 км (призначений з 15 вересня 2016 року).
«Новокриворізький ГЗК (вул. Збагачувальна) — Станція „Кривий Ріг-Головний“». Довжина маршруту — 19,07 км (новий маршрут з 16 лютого 2017).
Скасовані маршрути[ред. | ред. код]
«Вул. Буковинська — Пивзавод»
«Вул. Українська — вул. Димитрова» (скасований з 1 жовтня 2007)
«Кільце КМК — Вул. Буковинська» (скасований з 1 жовтня 2007)
«Пл. Домнобудівників — ст. „Кривий Ріг-Головний“» (скасований з 1 грудня 2003)
«вул. Димитрова — Трампарк» (скасований з 1 грудня 2003)
«Вул. Українська — Кільце КМК» (скасований з 1 грудня 2003)
Рухомий склад[ред. | ред. код]
_09.jpg)
На балансі експлуатуючого підприємства (разом зі швидкісним трамваєм — метрополітеном) перебувало: Пасажирські вагони
| Моделі | Станом на 1 січня 2014 |
Станом на 1 січня 2017 |
|---|---|---|
| 71-605 | 52 | 52 |
| 71-608К | 3 | 3 |
| 71-608КМ | 13 | 13 |
| 71-611 | 11 | 11 |
| Tatra K3R-N | 2 | 2 |
| Tatra T3 | 11 | 11 |
| Tatra T3SU | 25 | 24 |
| Tatra T3RP | 21 | 18 |
| Tatra T3SUCS | 3 | 3 |
| К-1 | 7 | 7 |
| Всього | 148 | 144 |
Службові вагони
| Моделі | Станом на 1 січня 2014 |
Станом на 1 січня 2017 |
|---|---|---|
| 71-605 | 11 | 11 |
| Tatra T3SU | 3 | 3 |
| ГС-4 (КРТТЗ) | 2 | 2 |
| ВТК-01 | 2 | 2 |
| АГМу | 1 | 1 |
| Причіпна платформа (модель невідома) |
1 | 1 |
| Всього | 20 | 20 |
У культурі[ред. | ред. код]
Криворізький трамвай згадується в останньому прижиттєвому інтерв'ю Кузьми Скрябіна, де співак зазначає, що трамвай мусить «не їздити, а плавати по вулицях».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Основні показники роботи підприємств міського електричного транспорту України у 2016 році // Корпорація «Укрелектротранс».
- ↑ КП «Швидкісний трамвай»
- ↑ Технічні показники підприємств міського електричного транспорту України // Державна служба України з безпеки на транспорті.
- ↑ Інвентарний парк трамвайних вагонів по містах України станом на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік // Корпорація «Укрелектротранс».
- ↑ З 24 серпня 2015 року жителі Кривого Рогу зможуть їздити з північної частини міста в південну швидкісним трамваєм, — Перший Криворізький, 12 серпня 2015 (рос.)
- ↑ Вартість проїзду у Криворізькому електротранспорті подорожчала до 2 грн. 50 коп., — Перший Криворізький, 16 грудня 2016
Джерела[ред. | ред. код]
- Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. Електротранспорт України: Енциклопедичний путівник. — Київ : Сидоренко В. Б, 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Криворізький трамвай |
- Транспорт Кривого Рогу на сайті Еway
- Кривий Ріг на сайті «Urbantransport» (укр.)
- Кривий Ріг на сайті «Міський електротранспорт» (укр.) (рос.) (англ.)
- Криворізький трамвай на сайті «Горэлектротранс». Архів оригіналу за 2013-04-27. Процитовано 2009-12-26. (рос.)
|
Це незавершена стаття про трамвай або трамвайну систему. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
