Криворізький трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криворізький трамвай
Tram in Krivoy Rog.JPG
Опис
Країна  Україна
Місто  Кривий Ріг
Дата відкриття 2 січня 1935
Оператор КП «Швидкісний трамвай»
Вартість проїзду 2,50 ₴ (повна)
1,25 ₴ (пільгова)
Річний пасажиропотік ▼ 46 093,6 тис. чол. (2016)[1]
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 21 (в тому числі 4 маршрути метротраму)[2]
Довжина мережі 131,7 км[3]
Рухомий склад
Кількість вагонів

• Міський трамвай (депо № 1):
▬ 75 пасажирських, 10 службових (01.01.2017);
• Метротрам (депо № 2):

▬ 69 пасажирських, 10 службових (01.01.2017)[4]
Основні типи рухомого складу КТМ-5, КТМ-8,
Tatra T3, T3SU, T3UА, T3R.P, T3SUCS, КT3UА, 71-611, К-1
Кількість депо 2
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
Електрифікація 600 В
Схема маршрутів

Map of tram system in Kryvyi Rih (uk).svg

CMNS: Криворізький трамвай у Вікісховищі

Криворі́зький трамва́й — система електричного трамвая міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. Відкрита 2 січня 1935 року. Значна видовженість міста є причиною протяжних маршрутів та великих інтервалів.

З 1 травня 2021 року вступило в дію рішення Криворізької міської ради про безплатний проїзд в громадському міському комунальному ​транспорті для мешканців Кривого Рогу за наявності «Карти криворіжця»[5].

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво лінії, загальною протяжністю 5,8 км, здійснювалося у 1933—1934 роках і було пов'язане з великими труднощами, оскільки це було новим для місцевих будівельників.

2 січня 1935 року лінії було розпочато рух трамваїв. Спочатку на лінії працювало лише два трамвайних вагони. Перша назва підприємства, яке здійснювало перевезення пасажирів трамваєм, була «Трамелектро». До кінця 1935 року було започатковано регулярний рух трамваїв від вулиці Леніна до Соцміста через проспект Металургів. Загальна протяжність трамвайних ліній складала 7 км.

У 1939 році протяжність трамвайних ліній досягла вже 22 км, а до початку Другої світової війни склала вже 25 км. Перші трамвайні лінії були одноколійними, з численними стрілками, роз'їздами та запасними коліями на зупинках, де трамваї, зустрічаючись, пропускали один одного. Підприємство «Трамелектро» було перейменоване у трамвайне управління.

У 1957 році замість одноколійного шляху, з численними стрілковими переводами та з'їздами, були побудовані лінії на Південний ГЗК та відкрито трамвайний рух до Новокриворізького ГЗК.

У 1970 році була побудована трамвайна лінія від площі Домобудівників до Довгинцеве (станція Кривий Ріг-Головний) і відкриті трамвайні маршрути № 9 та № 14.

У 1985 році побудована нова трамвайна лінія від Пивзаводу до вулиці Буковинської (завдовжки 12,6 км).

У 1990 році парк налічував 153 трамваї, з них 111 щоденно обслуговували маршрути. Кількість трамвайних маршрутів досягла 20, а їх протяжність склала 420,6 км. За добу трамваєм перевозилося 126 тисяч пасажирів. Старіння трамвайного парку та комунікацій призвело скорочення парку рухомого складу, випуску трамваїв на маршрути, і закриття окремих трамвайних маршрутів.

З 13 серпня 2011 року вартість оплати проїзду в міському електротранспорті підвищена до 1 грн 20 коп. Раніше вартість однієї поїздки становила 90 коп. (трамвай, тролейбус) та 1,00 грн у швидкісному трамваї.

З 1 травня 2012 року вартість проїзду у всіх видах електротранспорту збільшилась до 1,50 грн, пільгова вартість проїзду — 0,75 грн.

У 2012 році було сполучено мережі звичайного та швидкісного трамваїв і тоді вагони швидкісного трамвая пішли лінією звичайного трамваю.

З 21 лютого 2013 року запущені перші екскурсійні трамваї.

З 18 липня 2013 року КП «Міський трамвай» реорганізовано і підпорядковано КП «Швидкісний трамвай». Також задля уникнення плутанини маршрути № 1, 2 та 3 перенумеровано на № 1А, 2А та 3А відповідно.

24 серпня 2015 року відкрито маршрут швидкісного трамвая «Станція «Зарічна» — Південний ГЗК», який отримав № 4М. З цього дня маршрути № 1, 2, 3 мають № 1М,2М та 3М відповідно, а маршрути № 1А, 2А та 3А на № 1, 2 та 3 відповідно[6].

З 15 вересня 2016 року, в експериментальному режимі, запущено два нових трамвайних маршрути: № 22 «Вулиця Буковинська — ст. Кривий Ріг-Головний» та № 25 «Південний ГЗК — ст. Кривий Ріг-Головний». На кожному з них по два випуски, зменшена кількість випусків на дві одиниці на маршрутах № 2, 5, 14.

Згідно рішенням Криворізької міської ради від 14 грудня 2016 року № 514 «Про встановлення тарифів на послуги міського електричного транспорту в місті Кривий Ріг» вартість проїзду та перевезення багажу з 16 грудня 2016 року становить 2 грн 50 коп., а для пільгової категорії пасажирів — 1 грн 25 коп[7].

16 лютого 2017 року подовжено маршрут трамвая № 3 від кільця на вулиці Ньютона (ДРЗ) до кільця на вулиці Буковинській.

Чинні маршрути[ред. | ред. код]

Швидкісний трамвай[ред. | ред. код]

Докладніше: Криворізький швидкісний трамвай
Схема Mаршрут
Fast tram line 1, Kryvyi Rih.svg Станція «Кільцева» — Станція «Майдан Праці»
Fast tram line 2, Kryvyi Rih.svg Станція «Кільцева» — Станція «Зарічна»
Fast tram line 3, Kryvyi Rih.svg Станція «Зарічна» — Новокриворізький ГЗК
Fast tram line 4, Kryvyi Rih.svg Станція «Зарічна» — Південний ГЗК

Звичайні[ред. | ред. код]

Докладніше: Трамвайні маршрути Кривого Рогу

Список подано за даними Ресурсного центру Кривого Рогу[8]

  • MA Route 1.svg Площа Домнобудівників — Пивзавод
  • MA Route 2.svg Площа Домнобудівників — Вулиця Буковинська
  • MA Route 3.svg Вулиця Буковинська — Вулиця Акціонерна
  • MA Route 4.svg Вулиця Буковинська — Південний ГЗК
  • MA Route 5.svg Площа Домнобудівників — Південний ГЗК
  • MA Route 6.svg Вулиця Збагачувальна — Вулиця Українська
  • MA Route 7.svg Площа Домнобудівників — вул. Збагачувальна
  • MA Route 8.svg Вулиця Збагачувальна — Південний ГЗК
  • MA Route 9.svg Станція Кривий Ріг-Головний — Вулиця Акціонерна
  • MA Route 10.svg Вулиця Героїв АТО — Південний ГЗК
  • MA Route 11.svg Вулиця Героїв АТО — вул. Збагачувальна
  • MA Route 12.svg Вулиця Героїв АТО — Вулиця Акціонерна
  • MA Route 13.svg Кільце КМК — Вулиця Акціонерна
  • MA Route 14.svg Станція Кривий Ріг-Головний — Вулиця Героїв АТО
  • MA Route 22.svg Станція Кривий Ріг-Головний — Вулиця Буковинська
  • MA Route 25.svg Станція Кривий Ріг-Головний — Південний ГЗК
  • MA Route 27.svg Вулиця Збагачувальна — Станція Кривий Ріг-Головний

Скасовані маршрути[ред. | ред. код]

  • MA Route 15.svg «Вул. Буковинська — Пивзавод»
  • MA Route 16.svg «Вул. Українська — вул. Димитрова» (скасований з 1 жовтня 2007)
  • MA Route 17.svg «Кільце КМК — Вул. Буковинська» (скасований з 1 жовтня 2007)
  • MA Route 18.svg «Площа Домнобудівників — ст. Кривий Ріг-Головний» (скасований з 1 грудня 2003)
  • MA Route 19.svg «вул. Димитрова — Трампарк» (скасований з 1 грудня 2003)
  • MA Route 20.svg «Вул. Українська — Кільце КМК» (скасований з 1 грудня 2003)

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Трамвай на маршруті № 9 біля костелу Успіння Пресвятої Діви Марії

На балансі експлуатуючого підприємства (разом зі швидкісним трамваєм) перебувало: Пасажирські вагони

Моделі Виробник Станом
на 1 січня 2014 		Станом
на 1 січня 2017
71-605 СРСР СРСР 52 52
71-608К Росія Росія 3 3
71-608КМ Росія Росія 13 13
71-611 Росія Росія 11 11
Tatra K3R-N Чехословаччина Чехословаччина 2 2
Tatra T3 Чехословаччина Чехословаччина 11 11
Tatra T3SU Чехословаччина Чехословаччина 25 24
Tatra T3RP Чехословаччина Чехословаччина 21 18
Tatra T3SUCS Чехословаччина Чехословаччина 3 3
К-1 Україна Україна 7 7
Всього 148 144

Службові вагони

Моделі Станом
на 1 січня 2014 		Станом
на 1 січня 2017
71-605 11 11
Tatra T3SU 3 3
ГС-4 (КРТТЗ) 2 2
ВТК-01 2 2
АГМу 1 1
Причіпна платформа
(модель невідома) 		1 1
Всього 20 20

У культурі[ред. | ред. код]

Криворізький трамвай згадується в останньому прижиттєвому інтерв'ю Кузьми Скрябіна, де співак зазначає, що трамвай мусить «не їздити, а плавати по вулицях».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Основні показники роботи підприємств міського електричного транспорту України у 2016 році // Корпорація «Укрелектротранс».
  2. ↑ КП «Швидкісний трамвай». Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017. 
  3. ↑ Технічні показники підприємств міського електричного транспорту України // Державна служба України з безпеки на транспорті.
  4. ↑ Інвентарний парк трамвайних вагонів по містах України станом на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік // Корпорація «Укрелектротранс».
  5. ↑ У Кривому Розі введений безкоштовний проїзд для мешканців Кривого Рогу. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021. 
  6. ↑ З 24 серпня 2015 року мешканці Кривого Рогу зможуть їздити з північної частини міста в південну швидкісним трамваєм [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Перший Криворізький, 2015-08-12 (рос.)
  7. ↑ Вартість проїзду у Криворізькому електротранспорті подорожчала до 2 грн 50 коп. [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Перший Криворізький, 2016-12-16
  8. ↑ Мережа трамваїв по місту Кривий Ріг. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Криворізький трамвай
Діючі
1000 мм
Вінниця (1913) • Євпаторія¹ (1914) • Житомир (1897) • Львів (1894)
1524 мм
Горлівка¹ (1932) • Дніпро (1897) • Донецьк¹ (1928) • Дружківка (1945) • Єнакієве¹ (1932) • Запоріжжя (1932) • Кам'янське (1935) • Київ (1892, швидкісний з 1975) • Конотоп (1949) • Кривий Ріг (1935, швидкісний з 1986) • Маріуполь (1933) • Миколаїв (1951) • Одеса (1934) • Харків (1934)
Закриті
1000 мм
Авдіївка (1965-2017)  • Бердичів[К] (1892—1921) • Білгород-Дністровський[К] (1904—1930) • Кропивницький (1897—1944)  • Луганськ¹ (1934—2014)  • Львів[К] (1880—1908) • Миколаїв[К] (1897—1951)  • Молочне¹ (1989—2014)  • Одеса[К][П] (1880—1934) (в т.ч. дитячий (1956—1960) • Севастополь¹ (1898—1941) • Сімферополь¹ (1914—1970) • Чернівці (1897—1967) • Харків[К] (1882—1932)
1435 мм
Коломия (приміська залізниця) (1886—1967)
1524 мм
Бровари (1934—1941) • Вуглегірськ¹ (1958—1980) • Кадіївка (Стаханов)¹ (1937—2007) • Керч¹ (1935—1944) • Київ[К] (1891—1896) • Київ[Б] (1911—1941) • Костянтинівка (1931—2016) • Краматорськ (1937—2017) • Кременчук (1899—1922) • Макіївка¹ (1924—2006) • Ніжин[К] (1915—1927) • Святогірськ (1930—1941)
Актуальні проєкти
Проєкти минулого

Перераховані трамвайні системи є або були електричними, якщо не вказано інше.
Тяга: ^ [К] — конка; ^ [П] — парова; ^ [Б] — бензомоторна

¹ — розташування на території окупованій внаслідок російського військового вторгнення 2014 року
Електричний
Kryvyi Rih Logotype 01.png
Автомобільний
Залізничний
Повітряний
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криворізький_трамвай&oldid=36298166