Криві Коліна
| село Криві Коліна | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Черкаська область | ||||
| Район | Звенигородський район | ||||
| Тер. громада | Тальнівська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA71020290170086639 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | XVII століття[1] | ||||
| Населення | 717 | ||||
| Площа | 7,37 км² | ||||
| Поштовий індекс | 20451 | ||||
| Телефонний код | +380 4731 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°48′28″ пн. ш. 30°51′14″ сх. д. / 48.80778° пн. ш. 30.85389° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
117 м | ||||
| Водойми | Гірський Тікич | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 20401, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Тальне, вул. Соборна, буд. 28 | ||||
| Карта | |||||
  Криві Коліна | |||||
 Криві Коліна | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Криві́ Колі́на — село в Україні, у Тальнівській міській громаді Звенигородського району Черкаської області.
До 2020 адміністративний центр однойменної сільської ради, розташоване за 17 км на південний схід від — м. Тального. У селі мешкає 717 людей.
Назва пішла від кривих поворотів річки Гірський Тікич, де село й розташоване.
1748 - Голодний годъ був
1768 - Колійщина
1769 - Татарщина
1771 - Чума. (Записав Петро Струсевич, священник храму Іоана Богослова села Криві Коліна)[2]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
- Завод з переробки зернових культур ТОВ «МОВЕР МІЛ». Підприємство потужністю 350 тонн борошна на добу збудоване на базі автоелеватора загальною місткістю 20 тисяч тонн. Продукти переробки — борошно, негранульовані висівки, манна крупа — надходитимуть у продаж під новою торговою маркою «Перший млин».[3]
Затверджена 24 лютого 2020 р. рішенням № 50/52 L сесії сільської ради VII скликання. Автори — К. М. Богатов, В. М. Напиткін.
В зеленому щиті вписані золоті крила вітряка, покладені дугоподібно-клинчасто, парні понижено обтяжені лазуровими балками, крила супроводжувані золотим трипільським візерунком, також покладеним дугоподібно-клинчасто. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «КРИВІ КОЛІНА» і «1775».
Зелене і золоте — кольори природи і зерна, крила вітряка — символ землеробства і виробництва борошна, лазурові балки — символ вигинів ріки Гірський Тікич, що дали назву селу (герб є промовистим). Трипільський візерунок — символ давнього трипільського поселення, що існувало на місці сучасного села.
На зеленому полотнищі з співвідношенням сторін 2:3 вписані жовті крила вітряка, покладені дугоподібно, парні понижено обтяжені лазуровими вузькими лініями, крила супроводжувані жовтим трипільським візерунком, також покладеним дугоподібно.
З метричних книг відомо, що наприкінці XVIII століття в селі Криві Коліна був храм Іоана Богослова, священник - Петро Струсевич[2].
У 2-й половині 2000-х років у селі добудовано загальноосвітню школу (нове приміщення), зведено приміщення для міліційного відділку. А 23 вересня 2007 року в Кривих Колінах було освячено новий Свято-Воскресенський храм УПЦ Київського Патріархату. 2008 року в селі відкрили меморіальний комплекс «Пам'яті жертв Голодомору».
21 листопада 2009 року в Кривих Колінах за участі Президента України Віктора Ющенка та Голови Черкаської облдержадміністрації Олександра Черевка було урочисто відкрито прибудований до школи сучасний Центр освіти, культури, духовності та дозвілля. Центр має у своєму складі концертний зал на 360 місць, дошкільний навчальний заклад і початкову школу. Також у цей день відкрили пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор Олександр Хівренко, архітектор Анатолій Дітковський та каменяр Василь Коржов) у центрі села та 18 км реконструйованого асфальтованого шляху, що з'єднав село з містом Тальним.
Чималу допомогу, зокрема фінансову, у здійсненні масштабних проектів у селі надає місцевий меценат Володимир Мовчан[4].
- Жовтобрюх Артем Олегович (1997—2018) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Олійник Василь Йонович (* 1926) — краєзнавець, поет, гуморист.
- Пащина Любов Василівна (?, Криві Коліна — 2020[джерело?]) — українська перекладачка, лавреатка премії журналу «Літературний Тернопіль» за 2019 рік[5].
- Царюк Андрій Васильович (1922—2012) — відмінник народної освіти УРСР, учасник Другої світової війни.
- Фурман Анатолій Васильович (* 1957) — український психолог, педагог, соціолог, методолог, журналіст, поет, доктор психологічних наук, професор.
- ↑ Криві Коліна
- ↑ а б Петро Струсевич, священник. Метрична книга церкви Іоана Богослова с. Криві Коліна Уманського повіту, 1776 - 1801 рр. ЦДІАК Ф.127, Оп.1012, Спр.505.
- ↑ На Черкащині відкрився завод з переробки зернових культур під маркою «Перший млин». Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
- ↑ Нікітеко Людмила Рівна дорога до Кривих Колін. На Черкащині Віктор Ющенко відкрив пам'ятник Шевченку і Центр освіти та розповів, чому йому не соромно за кожен президентський день [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 219 за 24 листопада 2009 року
- ↑ Семеняк В.Нагороджено лавреаток премії журналу «Літературний Тернопіль» [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] // tenews.org.ua. — 2019. — 19 грудня. — 12:43.
- Мовчан В. П., Нерубайський І. А., Олійник В. Й. Криві Коліна крізь терни і роки. В історії села — історія України. Історико-краєзнавча, художньо-публіцистична оповідь. — К.: КВІЦ, 2010. — 712 с. іл.
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |