Крижановський Гавриїл Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Крижановський Гавриїл
Інші імена Крижанівський Гавриїл, Гаврило
Народився 19 лютого 1837(1837-02-19)
м. Бучач
Помер 12 травня 1912(1912-05-12) (75 років)
м. Львів
Поховання
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність русин
Діяльність церковний, громадсько-політичний діяч, педагог, літератор
Alma mater «Barbareum», Віденський університет
Посада крилошанин
Конфесія греко-католик
Батько Михайло

Гавриїл Михайлович Крижановський (або Крижанівський;[1] (19 лютого 1837(18370219), м. Бучач — 12 травня 1912, Львів) — руський (український) галицький церковний (греко-католицький) та громадсько-політичний діяч, педагог, літератор. Доктор теології (1865 р.). Представник староруської партії (за іншими даними москвофіл).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 19 лютого 1837 року в м. Бучач (нині Тернопільська область, Україна) у сім'ї Михайла Крижановського.

Навчався у Віденській духовній семінарії (1857—1861 роки), з 1861 року її префект. Склав докторат з теології у Віденському університеті у 1865 році.[2]

З 1865 року у Львові: вікарій і проповідник у Соборі Святого Юра, префект Львівської духовної семінарії, доцент теології богословського факультету Львівського університету (1865—1874 роки). Член проводів «Руської ради» (1870—1879 роки), Народного Дому, Галицько-Руської матиці.
Автор проповідей, новел, віршів.[1]

Посол Галицького Сейму (1868—1876 роки, від округу Монастириська — Бучач; обраний 12 грудня 1867 року замість війта села Пужники Бучацького повіту Михайла Дзялошинського, мандат не затверджено 25 вересня 1868 року; 29 січня 1869 року переміг на ІІ-х додаткових виборах; входив до «Руського клубу»[3], секретар «Руського клубу» в 1870—1876 роках[4]), Райхсрату (1873—1879 роки).[1]

Помер 12 травня 1912 року у Львові.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Гуцал П. Крижанівський Гавриїл… — C. 316.
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 144.
  3. Там само. — C. 105—106.
  4. Там само. — C. 107—108.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]