Криків
| село Криків | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район/міськрада | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Чемеровецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 524 |
| Площа | 1,763 км² |
| Густота населення | 297,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31637 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°01′23″ пн. ш. 26°12′39″ сх. д. / 49.02306° пн. ш. 26.21083° сх. д.Координати: 49°01′23″ пн. ш. 26°12′39″ сх. д. / 49.02306° пн. ш. 26.21083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
252 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31630, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
  Криків | |
 Криків | |
| Мапа | |
| |
Кри́ків — село в Україні, у Чемеровецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району[1]. Населення становить 524 осіб.
Криків знаходиться при річці Збруч. Згадується в Списку міст у Подільському воєводстві 1453 року, як приватношляхетське містечко[2].
5 лютого 1564 р. король Сигізмунд Август дозволив власнику містечка Бабшинці, або по-іншому Криків, Мацею Добромірському запровадити два щорічних ярмарки: один на четверту неділю після Великодня, другий - на Ядвіги (15 жовтня), а також щотижневі торги кожної неділі[3].
В податковому реєстрі 1565 р. "Криків, в інший час названий Бабинці" (Krzikow alias Bapsincze) значиться як містечко. Належало Добромирським і Потоцьким із Підпилипча. Міського податку, шосу, платилося 3 гривні, був один священник, 9 ремісників та млин.[4] (с. 179).
За уявою наших далеких предків божества - баби нібито мешкали по горбах, скелястих вершинах, над річками. Звідси і старовинна назва села. Але воно було спалене татарами. За переказом сучасна назви пішла від поміщика Криковецького, який знову заселив село. В XVI столітті Криків мав титул містечка. В 1798 розпочато будівництво нової кам'яної церкви. У 1926 році за сприяння місцевого священика Павла Сецінського церква була збудована. При дорозі з Крикова до Шидловець є джерело, яке по народному віруванню має лікувальні властивості від хвороб органів зору. До 40-х років XIX століття тут була каплиця з іконою Матері Божої. Але каплиця згоріла, а ікону перенесли в Тиврів. У 1891 році жителі збудували нову каплицю біля цього джерела. За переказом біля Крикова на протилежному березі Збруча був монастир.
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Matricularum Regni Poloniae summaria. Pars I. - №192. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018.
- ↑ MRPS, V, №9345. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. Warszawa. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Криків [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Kryków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 746. (пол.)
- Kryków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 747. (пол.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |