Крилов Порфирій Микитич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крилов Порфирій Микитич
Народження 22 серпня (4 вересня) 1902[1]
Богородицький район[d], Росія
Смерть 15 травня 1990(1990-05-15)[1] (87 років)
  Москва, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Жанр карикатура
Діяльність автор коміксів, художник, художник-плакатист
Член Спілка художників СРСР і Кукринікси
Нагороди

Порфирій Микитич Крилов (рос. Порфирий Никитич Крылов; нар. 9 (22) серпня 1902 — пом. 15 травня 1990) — радянський графік і карикатурист, живописець, член творчого колективу Кукринікси. Академік АМ СРСР (1947). Герой Соціалістичної Праці (1973). Народний художник СРСР (1958). Лауреат Ленінської (1965) і Сталінських (1942, 1947, 1949, 1950, 1951) премій, Державної премії СРСР (1975), Державної премії РРФСР імені І. Ю. Рєпіна (1982).

Біографія[ред. | ред. код]

Могила Крилова на Новодівичому кладовищі Москви.

Порфирій Крилов народився у селищі Щелкуново, Тульської губернії. Дитячі роки провів у Тулі. З п'яти років почав малювати. Закінчив Веньовське вище початкове училище[2]. Два роки працював у майстерні Тульського Патронного заводу, паралельно навчаючись живопису в заводській образотворчій студії під керівництвом Григорія Шегаля. У 1921 році переїхав до Москви, де вступив до Вищих художньо-технічних майстерень (ВХУТЕМАС). У період з 1921 по 1928 роки художньому мистецтву навчався у викладачів Олександра Осмьоркіна й Олександра Шевченко, закінчив аспірантуру під керівництвом Петра Кончаловського. У роки навчання разом з товаришами М. Купріяновим і М. Соколовим створили творчий союз Кукринікси, який проіснував більше шістдесяти років[3].

Профирій Крилов помер 15 травня 1990 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 10).

Син Порфирія Микитича — Андрій, також став художником.

У 1997 році в Тулі було відкрито Музей Порфирія Микитича Крилова, де зберігаються більш ніж 250 живописних й акварельних робіт майстра[4].

Творчість[ред. | ред. код]

У 1920-ті роки Порфирій Крилов із захопленням писав портрети, пейзажі, натюрморти, використовуючи сучасний жанр. Мотиви його картин прості, але в цій простоті художник відкриває зміст тонкої краси, яка належить до всього сущого. Порфирій Крилов передає у картинах трепет життя. Навіть розквітлий букет польових квітів він пише в якомусь вихровому пориві. У творах передає складну й підкреслену контрастність малюнку і кольору, об'єднуючи їх в інтенсивний щільний живопис.

Над великими жанровими картинами Крилов працював зі своїми товаришами Михайлом Купріяновим і Миколою Соколовим. Разом вони склали знамениту творчу групу Кукринікси і втрьох вели напружену публіцистичну роботу. Карикатура, книжкова ілюстрація, історичні картини та пейзажі — всі жанри творчості художників завершувались блискучим успіхом. Художня майстерність Кукриніксів була відзначена критиками ще в 1930-ті роки. Запорукою їх тріумфу стало цілісність поглядів і смаків, а також велика особиста дружба.

Однак художник створював багато індивідуальних робіт, камерних за характером. Він багато їздив і писав на пленері. Улюбленими місцями Порфирія Крилова були: річка Ока, садиба Поленово, місто Кострома, академічна дача, садиба Абрамцево, Коктебель.

Пейзажі художника свідчать про його глибоке відчуття природи. Він надає значення не тільки загальній атмосфері пейзажу, його світловій, кольоровій, ритмічній побудові, але і предметному зображенню, що покладено в основу композиції.

Прекрасні етюди були написані в Болгарії, Італії, Франції. Крилов захоплювався саме світловим середовищем у творах якого простежується або ледь помітне торкання чи, навпаки, різка передача світла.

Надзвичайно тонкі і мальовничі натюрморти художника.

Твори Порфирія Крилова експонувалися на багатьох художніх виставках Радянського Союзу і за кордоном. Твори зберігаються в Державній Третьяковській Галереї, Державному Російському Музеї, Художньому музеї імені П. Н. Крилова (місто Тула), галереї Уффіці (місто Флоренція) та інших музеях світу, приватних колекціях.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Кукринікси. Поштова картка з оригінальною маркою, Росія, 2003 рік.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «КУКРЫНИКСЫ» — Издательство «Изобразительное искусство», Москва, 1988.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б RKDartists
  2. Д.А., Махель. Веневский уезд - Веневское городское училище. www.veneva.ru. Процитовано 2018-08-11. 
  3. Крылов Порфирий Никитич. www.warheroes.ru. Процитовано 2018-08-11. 
  4. Музей Порфирия Никитича Крылова. www.museum.ru. Процитовано 2018-08-11.