Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кримська АРСР)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Qrьm ASSR
Крымская АССР
Кримська АРСР
національно-територіальна: 1921 — 1945
в іншому вигляді: 1991 — 1992
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Crimea
Кримська АРСР в 1921—1945 рр.
Столиця Сімферопіль
Мови кримськотатарська, російська
Форма правління Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Історія
 - Засновано 18 жовтня 1921
 - скасовано 30 червня 1945
 - відтворено[a] 12 лютого 1991
 - скасовано відтворену автономію 26 лютого 1992
Попередник
Наступник
Flag of Crimea 1918.png Таврійська губернія
Flag of the Crimean Tatar people.svg Кримська народна республіка
Кримська область (з 1945 р.) Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1954–1991).svg
Автономна Республіка Крим Flag of Crimea.svg
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка (рос. Крымская Автономная Социалистическая Советская Республика, тогочасною крим. Qrьm Avonomjalь Sotsialist Sovet Respublikasь, сучасною крим. Qırım Muhtar Sotsialist Şuralar Cumhuriyeti, до 5 травня 1929 — Автономна Кримська Соціалістична Радянська Республіка) — національно-територіальна автономія кримських татар[3][4], що існувала на території Криму з 1921 по 1945 роки, коли вона була скасована після незаконої та злочинної[5] депортації кримських татар.

Державними мовами визнавалися — кримськотатарська (в документі того часу — «татарська») та російська, корінними народами — кримські татари та караїми[6][7].

Автономію так і не було відновлено[3]. Радянський державний та партіний діяч Анастас Мікоян у своїх мемуарах згадував, чому нібито не могла бути відновлена автономія кримських татар[3]:

Главная причина, почему не была восстановлена Крымско-Татарская автономная республика, заключалась в следующем: территория ее была заселена другими народами, и при возвращении татар пришлось бы очень много людей снова переселять.

— Анастас Мікоян, радянський державний та партіний діяч

Історія[ред. | ред. код]

Герб Кримської АРСР

Створена 18 жовтня 1921 радянським державним і партійним діячем татарином Саїд-Галієв Сахиб-гару. Першим фактичним головою республіки став кримський татарин Велі Ібраїмов, якого пізніше, 1928, репресували та незаконно розстріляли.

У 1924 ліквідований наркомат національностей. Після цього «Особливе представництво» перейшло до ведення ВЦВК, його завданням вважалося вирішення в урядових органах РСФРР питань господарчого та культурного будівництва Криму. Діяло до грудня 1938, доки остаточно не було ліквідоване.

Згідно з Конституцією РРФСР всі АРСР у її складі були національно-територіальними утвореннями[8].

Автономію ліквідували 30 червня 1945 після депортації з Кримського півострову кримських татар, греків, болгар, німців.

У 19451991 існувала Кримська область, передана в 1954 зі складу РРФСР до УРСР.

Після «референдуму» в січні 1991 автономію (вже не кримськотатарську) відтворено (але не відновлено) 12 лютого тепер у складі Української РСР.

На загальне голосування було винесено питання: «Ви за відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної республіки як суб'єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору?» («Вы за воссоздание Крымской автономной Советской социалистической Республики, как субъекта СССР и участника Союзного договора?»), тоді як, згідно рішення ВР СРСР від 29.11.1989, відновлення прав кримськотатарського народу було неможливо без відновлення (восстановления) автономії, про референдум в указі нічого не сказано.

26 лютого 1992 перейменована на Республіку Крим, із 21 вересня 1994 — Автономна Республіка Крим.

Національний склад[ред. | ред. код]

За попередніми результатами перепису 1939 р. населення Кримської АРСР нібито складало 1 млн. 126 тис. осіб, з яких нібито 49,6 % становили росіяни, 19,4 % кримські татари, 13,7 % українці, 5,8 % євреїв, 4,5 % німців.[9]

Примітки та коментарі[ред. | ред. код]

Коментарі
  1. КАРСР, згідно рішення № 845-1 ВР СРСР від 28.11.1989, повинна була бути відновлена (восстановлена), але кримська влада саботувала це рішення та організувала референдум щодо відтворення (воссоздания), але не відновлення, республіки. У результаті референдуму, який бойкотували кримські татари, відбулося відтворення автономії у зовсім іншому вигляді (вже не національно-територіальна кримськотатарська)[1][2]. Саме тому всі рішення, прийняті владою Криму після цього референдуму, є незаконними.
Примітки
  1. Белая книга национального движения крымских татар
  2. Носкова Инна (2016-01-20). Как в Крыму 25 лет назад проходил первый советский референдум (ru). Московский комсомолец. Архів оригіналу за 2017-05-14. Процитовано 2017-11-26. 
  3. а б в Мікоян А. І. Так было. — Москва: Вагриус, 1999. — 612 с. — ISBN 5-264-00032-8.
  4. Закон «О реабилитации репрессированных народов» (1991) // РИА — 26.04.2016: «Из них семь — немцы, карачаевцы, калмыки, ингуши, чеченцы, балкарцы и крымские татары — лишились при этом и своих национальных автономий».
  5. Декларация Верховного Совета СССР «О признании незаконными и преступными репрессивных актов против народов, подвергшихся насильственному переселению, и обеспечении их прав»
  6. Конституция Крымской АССР Установленная 1-м Всекрымским Учредительным С'ездом Советов Рабочих, Крестьянских, Красноармейских и Краснофлотских Депутатов 7 ноября 1921 г. Крымская Советская Социалистическая Республика входит в состав Федерации Р. С.Ф. С.Р. на основе постановления В. Ц.И.К'а и С. Н.К. Р. С.Ф. С.Р. от 18 октября 1921 г. // Крымиздат, 1924
  7. Малая Советская Энциклопедия // Крымская АССР
  8. Cт. 11 Конституції РРФСР
  9. http://swjatoslaws.narod.ru/narod.htm

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література

Посилання[ред. | ред. код]