Перейти до вмісту

Кримська платформа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кримська платформа
Дата створення / заснування 2021
Логотип
Зображення
Емблема Кримської платформи
Назва Кримська платформа
англ. Crimea Platform
кримсь. Qırım platforması
нім. Krim-Plattform
бук. Krim-plattformen
Країна  Україна
Розташування штаб-квартири Київ
Організатор МЗС України
Карта поширення
Офіційний сайт(укр.)(англ.)
CMNS: Кримська платформа у Вікісховищі
Ця стаття є частиною
серії статей про

Володимира Зеленського

Вибори



Бізнес


Сім'я




Кри́мська платфо́рма (англ. Crimea Platform, крим. Qırım platforması) — ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова[1], зміцнення європейської та глобальної безпеки[2].

Офіційно започаткована на установчому саміті в Києві 23 серпня 2021 року[⇨], Кримська платформа діє на постійній основі, зокрема в Києві працює її офіс[⇨][3][2]. За словами віцепрем'єр-міністра Олексія Рєзнікова, Кримська платформа має стати колегіальним суб'єктом взаємодії з Росією щодо Криму[4].

Історія створення і просування

[ред. | ред. код]

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії, а країни Заходу запровадили економічні санкції проти окупанта. ЄС і США проводять послідовну політику невизнання російських дій у Криму та Севастополі[5][6].

Проте, з розгортанням агресії Росії на Донбасі, питання деокупації АР Крим та м. Севастополя практично зникло з порядку денного міжнародної політики. МЗС України намагається тримати цю тему в центрі політичного й експертного діалогу з міжнародними партнерами, розуміючи потребу у створенні міжнародного переговорного майданчика[уточнити] для обговорення шляхів деокупації[7][8][9].

Про плани такого майданчика заявляли в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій[10], а на 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року Президент Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи[11].

Еміне Джапарова — перша заступниця міністра закордонних справ України, активно просувала Кримську платформу[12]

У подальшому влада України провела кампанію із залучення країн Заходу до участі в Кримській платформі щодо деокупації півострова[13][14][15][16].

26 лютого 2021 року Володимир Зеленський підписав Указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію і реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки й проведення в Україні установчого саміту Кримської платформи[⇨]. Згідно з документом, МЗС забезпечує координацію участі України в діяльності Кримської платформи. Головою Організаційного комітету з підготовки установчого саміту є міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба[1][17][18].

У Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, затвердженій Указом Президента України Володимира Зеленського від 24 березня 2021 року, Кримській платформі приділено увагу як ключовому інструменту:

81. Україна засновує і розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України.

92. Україна ініціює міжнародний переговорний процес щодо визначення модальностей звільнення тимчасово окупованої території та відновлення на цій території конституційного ладу України, ґрунтуючись, зокрема, на положеннях Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а також на результатах діяльності Кримської платформи.
[19][20]

Напрямки роботи, формати

[ред. | ред. код]

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визначив п'ять очікуваних пріоритетів роботи переговорного майданчика «Кримська платформа»:

По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.

— Дмитро Кулеба, [1]

Довгострокова діяльність Кримської платформи зосереджується на таких пріоритетних напрямках:

  • консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму;
  • ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу;
  • захист прав людини і міжнародного гуманітарного права;
  • забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації;
  • подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації[2].

Особлива увага буде приділена питанню кримських політв'язнів на окупованому півострові[21].

Планується чотири формати роботи платформи: президентський, голів МЗС, депутатський та експертний. Міжурядовий рівень діятиме у вигляді консультацій міністрів закордонних справ, координаційних зустрічей спеціалізованих робочих груп за пріоритетними напрямками, конференцій. Зокрема, можливе заснування щорічного форуму, присвяченого безпеці ширшого Чорноморського регіону та за його межами[22].

В українському парламенті створене міжфракційне депутатське об'єднання «Кримська платформа» (Рустем Умєров, Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз, Єлизавета Ясько, Вадим Галайчук), що розробляє пакет законопроєктів, що стосуються тимчасово анексованого півострова[23][24].

У червні в прес-центрі Українського кризового медіа-центру презентували експертну мережу Кримської платформи. У заході взяли участь представники Кримської правозахисної групи, Української Призми, Центру журналістських розслідувань[25]. 6 серпня в Києві відбувся установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» за участі представників МЗС, посольств, національних і міжнародних експертів[26].

Групи підтримки ініціативи створені в Сеймасі Литви, Сеймі Латвії, а також у Парламентській асамблеї НАТО[2]. Крім того, озвучені заклики запровадити міжпарламентську координаційну раду «Кримська платформа»[27].

Підтримкою проєкту також опікуватиметься українська благодійна неурядова організація «Фонд Східна Європа»[28].

Формат працюватиме доти, доки півострів не повернеться під контроль України[29].

Установчий саміт

[ред. | ред. код]
Делегати першого саміту Кримської платформи

Першими про свої плани направити своїх представників на саміт у Києві повідомили Туреччина, Сполучені Штати Америки, Канада, Велика Британія та Молдова[30]. Що стосується Росії, то попередньо МЗС РФ допустило участь у Кримській платформі, поставивши умову: «Якщо на цьому майданчику планується обговорювати відновлення водопостачання Криму й подачі електроенергії, зняття Києвом торгової та транспортної блокади півострова»[31]. Українська сторона відхилила таку можливість[32]. У подальшому Росія назвала зусилля Києва щодо повернення Криму нелегітимними, а участь будь-яких країн та організацій в українській ініціативі — прямим посяганням на територіальну цілісність РФ[33]. Вона також намагалася підірвати довіру до платформи та перешкодити участі в ній іншим державам шляхом тиску, шантажу і залякування — з цієї причини список запрошених на саміт довелося тримати в таємниці[34][35][36].

Попри всі обставини, на установчому (або інавгураційному) саміті у переддень 30-ї річниці Незалежності України 23 серпня 2021 року зібралися представники 47 країн та організацій:[37][38][39][40]

Учасники Саміту Міжнародної Кримської платформи
Держава чи міжнародна організаціяРівень представництваГлава делегації
1 Україна Україна президент Володимир Зеленський
2 Латвія Латвія президент Егілс Левітс
3 Литва Литва президент Ґітанас Науседа
4 Естонія Естонія президент Керсті Кальюлайд
5 Польща Польща президент Анджей Дуда
6 Угорщина Угорщина президент Янош Адер
7 Молдова Молдова президент Мая Санду
8 Словенія Словенія президент Борут Пахор
9 Фінляндія Фінляндія президент Саулі Нійністе
10 Словаччина Словаччина прем'єр-міністр Едуард Геґер
11 Румунія Румунія прем'єр-міністр Флорін Кицу
12 Грузія Грузія прем'єр-міністр Іраклі Гарібашвілі
13 Хорватія Хорватія прем'єр-міністр Андрей Пленкович
14 Швеція Швеція прем'єр-міністр Стефан Левен
15 Швейцарія Швейцарія голова парламенту Андреас Ебі
16 Чехія Чехія голова парламенту Мілош Вистрчіл
17 Туреччина Туреччина міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу
18 Австрія Австрія міністр закордонних справ Олександр Шалленберг
19 Люксембург Люксембург міністр закордонних справ Жан Ассельборн
20 Ірландія Ірландія міністр закордонних справ Саймон Ковні
21 Болгарія Болгарія міністр закордонних справ Светлан Стоєв
22 Чорногорія Чорногорія міністр закордонних справ Джордже Радулович
23 Північна Македонія Північна Македонія міністр закордонних справ Буяр Османі
24 Велика Британія Велика Британія міністр з питань Європи і Америки Венді Мортон
25 Португалія Португалія міністр оборони Жуан Гомес Кравіньйо
26 США США міністр енергетики Дженніфер Ґренголм
27 Німеччина Німеччина міністр економіки й енергетики Петер Альтмаєр
28 Франція Франція міністр торгівлі та економічної привабливості Франк Рістер
29 Нідерланди Нідерланди міністр торгівлі і розвитку Том де Брюйн
30 Албанія Албанія міністр з питань відносин з парламентом Еліза Спіропалі
31 Італія Італія заступник міністра закордонних справ Бенедетто Делла Ведова
32 Норвегія Норвегія державний секретар МЗС Аудун Гальворсен
33 Іспанія Іспанія державний секретар з питань ЄС Хуан Гонсалес-Барба Пера
34 Бельгія Бельгія посол Алекс Ленартс
35 Данія Данія посол Оле Егберг Міккельсен
36 Нова Зеландія Нова Зеландія посол Si'alei van Toor
37 Мальта Мальта посол Годвін Монтанаро
38 Японія Японія посол Кураї Такасі
39 Австралія Австралія посол Брюс Едвардс
40 Кіпр Кіпр посол Луїс Телемаху
41 Канада Канада посол Лариса Ґаладза
42 Греція Греція посол Васіліос Борновас
43 Ісландія Ісландія посол Ейдун Атласон
44 Європейський Союз Європейський СоюзЄвропейська рада президент Шарль Мішель
44.000001 Європейський Союз Європейський СоюзЄвропейська комісія віцепрезидент Валдіс Домбровскіс
45 НАТО НАТО заступник генерального секретаря Мірча Джоане
46 Рада Європи генеральний секретар Марія Пейчинович-Бурич
47 ГУАМ генеральний секретар Алтай Ефендієв
Конгресно-виставковий центр «Парковий» — місце проведення установчого саміту

Таким чином, на зустрічі у столичному конгресно-виставковому центрі «Парковий» були присутні всі країни — члени НАТО, ЄС та G7, проте жодної з Африки чи Південної Америки. Організація Об'єднаних Націй також не направила представника. Як наслідок, ця подія стала найбільшим заходом, організованим Україною[41].

На заході виступили Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, глави іноземних делегацій, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, представниця Експертної мережі Кримської платформи Ольга Скрипник.

На тематичних панелях високопосадовці, політики, іноземні експерти та лідери громадської думки сфокусувалися на питаннях політики невизнання спроби анексії Криму, санкційної політики, безпеки Азово-Чорноморського регіону, прав людини та міжнародного гуманітарного права, економічних та екологічних наслідків окупації[42].

Верховна Рада України закликала міжнародні організації та іноземні держави посилити співпрацю в рамках «Кримської платформи», прийнявши відповідну постанову в день саміту[27].

Декларація

[ред. | ред. код]
Засідання саміту

За підсумками установчого саміту країни-учасники схвалили підсумкову спільну декларацію. В документі зазначено:

  • створити Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації Криму Росією,
  • продовжувати здійснення політики невизнання незаконної анексії Криму Росією,
  • розглянути запровадження подальших «політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів» щодо РФ «якщо це передбачено правовою системою кожного Учасника Платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть»,
  • протистояти новим викликам та гібридним загрозам, спричиненим триваючою мілітаризацією Криму,
  • закликати РФ виконувати свої зобов'язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, вимагати, щоб Росія негайно припинила всі порушення прав людини і зловживання щодо мешканців Криму і забезпечила повний і безперешкодний доступ до Криму для моніторингових механізмів з дотримання прав людини та правозахисників,
  • використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов'язаних з тимчасовою окупацією,
  • розглянути можливість підтримки економічних, інфраструктурних та екологічних проєктів з розвитку регіонів України, які межують з тимчасово окупованим Кримським півостровом,
  • визнати роль національних парламентів у протидії тимчасовій окупації Криму та заохочувати координацію діяльності щодо Криму між національними парламентами, а також у рамках міжпарламентських асамблей.

Учасники Кримської платформи очікують повернення Україні тимчасово окупованих територій Криму та Севастополя і відновлення їх автономного статусу, а також закликають Російську Федерацію залучатися до конструктивної участі у діяльності Міжнародної Кримської платформи, спрямованої на припинення тимчасової окупації півострова.

Декларація є відкритою для приєднання[43]. Україна закликала країни ООН долучатися до неї[44].

Подальша активність

[ред. | ред. код]
Відкриття головного офісу Кримської платформи

У день саміту його учасники відкрили головний офіс Кримської платформи, який знаходиться у Києві, за адресою вул. Липська, 2. Серед завдань офісу, зокрема, цілодобовий моніторинг ситуації на окупованому півострові щодо прав людини, економічної та екологічної ситуації, культурної спадщини тощо, сприяння виконанню Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, інформування та комунікація з громадянами України з Криму та спільна з МЗС робота з міжнародними партнерами. Керівником офісу є постійний представник Президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич[45].

До структури Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим входить Служба забезпечення діяльності Кримської платформи, штатна чисельність якої нараховує 7 посад[46]. Її очолює правозахисниця Марія Томак[47].

Планується відкриття офісів Кримської платформи в країнах, які є підписантами декларації[48]. Мається на увазі формування координаційної мережі учасників Кримської платформи на рівні міністерств закордонних справ, яка буде сприяти швидкому обміну інформацією, організації зустрічей, узгодженню концепцій та запуску довгострокової діяльності. Станом на грудень 2021 до мережі приєдналися 36 країн[49].

МЗС розвиває операційні механізми Кримської платформи, зокрема, мережу контактерів або осіб (focal point), які відповідальні за Кримську платформу в інших країнах. Контактерами є працівники середньої та вищої ланки міністерств закордонних справ, чиє завдання полягає в передачі інформації, напрацьованої експертним середовищем. Німеччина погодилася стати співголовою одного з напрямів — щодо невизнання окупації півострова[50].

Україна також очікує надання Кримській платформі статусу міжнародної організації та закріплення її резолюцією Генасамблеї ООН[51]. Щодо останнього, дві резолюції ГА ООН 2021 року з кримських питань містять підтримку цього формату (A/RES/76/70 та A/RES/76/179).

Після широкомасштабного вторгнення Росії учасники платформи виступили з заявою, в якій засудили дії Росії, причетність Білорусії до агресії проти України та висунули вимогу негайного припинення військових дій. Заяву підписали 39 країн та ЄС[52].

15 серпня 2022 року Президентом утворена Консультативна рада з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя — консультативно-дорадчий орган при Президентові України, одним з основних завдань якого є участь у виробленні позиції України з ключових напрямів діяльності Кримської платформи[53].

Другий саміт

[ред. | ред. код]

23 серпня 2022 року відбувся другий саміт Кримської платформи у форматі онлайн, в якому взяли участь майже 60 іноземних учасників країн і організацій, а президент Польщі Анджей Дуда приїхав особисто. Зустріч була зосереджена на обговоренні таких основних тем:

  • роль тимчасової окупації Криму в розгортанні повномасштабної агресії проти України;
  • спільні зусилля, спрямовані на відновлення безпеки та стабільності в регіоні Чорного та Азовського морів;
  • подальші кроки у відповідь на порушення Росією прав людини та міжнародного гуманітарного права у Криму, зокрема щодо етнічних українців і кримських татар;
  • посилення політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму;
  • ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу[54][55].

У Спільній заяві, схваленій за підсумками Саміту, учасники закликали РФ негайно вивести війська та техніку з території України, включно з Кримським півостровом, припинити тяжкі злочини проти українців і переслідування кримських татар, а також звільнити усіх політв'язнів, у тому числі Нарімана Джеляла. Країни-учасниці підкреслили мужність українського народу та підтвердили, що й надалі підтримуватимуть Україну у боротьбі з російським агресором, надаватимуть необхідну політичну та гуманітарну та/або військову допомогу[56].

Учасники Другого Саміту Міжнародної Кримської платформи[57][58]
Держава чи міжнародна організаціяРівень представництваПредставник
1 Україна Україна президент Володимир Зеленський
2 Польща Польща президент Анджей Дуда
3 Словенія Словенія президент Борут Пахор
4 Естонія Естонія президент Алар Каріс
5 Фінляндія Фінляндія президент Саулі Нійністе
6 Грузія Грузія президент Саломе Зурабішвілі
7 Гватемала Гватемала президент Алехандро Джамматтеї
8 Ісландія Ісландія президент Гвюдні Йоуганнессон
9 Латвія Латвія президент Егілс Левітс
10 Литва Литва президент Ґітанас Науседа
11 Словаччина Словаччина президент Зузана Чапутова
12 Суринам Суринам президент Чан Сантохі
13 Молдова Молдова президент Мая Санду
14 Швейцарія Швейцарія президент Ігнаціо Кассіс
15 Туреччина Туреччина президент Реджеп Тайїп Ердоган
16 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина голова президії Шефік Джаферович
17 Ліхтенштейн Ліхтенштейн спадкоємний принц Алоїз
18 Японія Японія прем'єр-міністр Кісіда Фуміо
19 Нідерланди Нідерланди прем'єр-міністр Марк Рютте
20 Ірландія Ірландія прем'єр-міністр Міхал Мартін
21 Швеція Швеція прем'єр-міністр Магдалена Андерссон
22 Беліз Беліз прем'єр-міністр Хуан Антоніо Брісеньо
23 Данія Данія прем'єр-міністр Метте Фредеріксен
24 Бельгія Бельгія прем'єр-міністр Александер де Кроо
25 Хорватія Хорватія прем'єр-міністр Андрей Пленкович
26 Чехія Чехія прем'єр-міністр Петр Фіала
27 Греція Греція прем'єр-міністр Кіріакос Міцотакіс
28 Люксембург Люксембург прем'єр-міністр Ксав'є Бетель
29 Північна Македонія Північна Македонія прем'єр-міністр Димитар Ковачевський
30 Чорногорія Чорногорія прем'єр-міністр Дрітан Абазович
31 Румунія Румунія прем'єр-міністр Ніколає Чуке
32 Іспанія Іспанія прем'єр-міністр Педро Санчес
33 Нова Зеландія Нова Зеландія прем'єр-міністр Джасінда Ардерн
34 Австралія Австралія прем'єр-міністр Ентоні Албаніз
35 Ліберія Ліберія міністр закордонних справ Ді-Максвелл Саах Кемайя
36 Австрія Австрія
37 Албанія Албанія
38 Андорра Андорра
39 Антигуа і Барбуда Антигуа і Барбуда
40 Велика Британія Велика Британія прем'єр-міністр Борис Джонсон
41 Угорщина Угорщина
42 Німеччина Німеччина канцлер Олаф Шольц
43 Італія Італія премʼєр-міністр Маріо Драгі
44 Канада Канада прем'єр-міністр Джастін Трюдо
45 Кіпр Кіпр
46 ДР Конго ДР Конго
47 Мальта Мальта
48 Нігер Нігер
49 Норвегія Норвегія
50 Португалія Португалія
51 США США
52 Франція Франція президент Емманюель Макрон
53 Ізраїль Ізраїль віцепремʼєр Ізраїлю у 2001-2003 роках, правозахисник Натан Щаранський
54 Європейський Союз Європейський СоюзЄвропейська рада президент Шарль Мішель
54.000001 Європейський Союз Європейський СоюзЄвропейська комісія президент Урсула фон дер Ляєн
55 НАТО НАТО генеральний секретар Єнс Столтенберг
56 Рада Європи
57 ОБСЄ
58 ГУАМ
59 Організація американських держав

Парламентський саміт

[ред. | ред. код]

Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи відбувся 24-25 жовтня 2022 року у Загребі, Хорватія. У заході взяли участь 55 парламентських делегацій, виступили 55 спікерів світових парламентів: 43 — офлайн, 12 — онлайн. Відбулося 140 двосторонніх зустрічей. Учасники ухвалили спільну декларацію[59][60].

Інші події

[ред. | ред. код]

У заяві від 30 вересня 2022 року 46 країн-учасниць платформи засудили проведення Росією у Криму часткової мобілізації та використання Росією території півострова для ведення агресивної війни проти України[61].

Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію Fit For Purpose In The New Strategic Era на підтримку Кримської платформи (листопад 2022). В одному з пунктів вона названа «інструментом консолідації міжпарламентських зусиль, спрямованих на деокупацію Кримського півострова»[62].

До Дня спротиву окупації АР Крим та міста Севастополя 26.02.2023 р. учасники Міжнародної Кримської платформи закликали РФ негайно припинити бойові дії та насильство та вивести війська з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів[63].

12-13 квітня 2023 в Бухаресті проведено Чорноморську безпекову конференцію під егідою Кримської платформи, в якій взяли участь міністри закордонних справ та оборони Румунії, Молдови та України[64][65], а загалом були присутні представники понад 50 країн та організацій[66].

Третій саміт

[ред. | ред. код]

Третій саміт Кримської платформи відбувся 23 серпня 2023 року на рівні глав держав та урядів[67]. Представники Португалії, Литви, Угорщини, Боснії і Герцеговини, Фінляндії та Молдови були в Києві особисто, решта спікерів доєдналися відеозв'язком[68].

Учасники Третього Саміту Міжнародної Кримської платформи
Держава чи міжнародна організаціяРівень представництваПредставник
1 Україна Україна президент Володимир Зеленський
2 Португалія Португалія президент Марселу Ребелу де Соза
3 Туреччина Туреччина президент Реджеп Тайїп Ердоган
4 Литва Литва президент Ґітанас Науседа
5 Естонія Естонія президент Алар Каріс
6 Польща Польща президент Анджей Дуда
7 Угорщина Угорщина президент Каталін Новак
8 Латвія Латвія президент Едгарс Рінкевичс
9 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина голова президії Желько Комшич
10 Фінляндія Фінляндія прем'єр-міністр Петтері Орпо
11 Ліхтенштейн Ліхтенштейн спадкоємний принц Алоїз
12 Молдова Молдова прем'єр-міністр Дорін Речан
13 Кіпр Кіпр президент Нікос Христодулідіс
14 Франція Франція президент Емманюель Макрон
15 Ісландія Ісландія президент Гвюдні Йоуганнессон
16 Грузія Грузія президент Саломе Зурабішвілі
17 Канада Канада прем'єр-міністр Джастін Трюдо
18 Японія Японія прем'єр-міністр Фуміо Кішіда
19 Північна Македонія Північна Македонія президент Стево Пендаровський
20 Гватемала Гватемала президент Алехандро Джамматтеї
21 Хорватія Хорватія прем'єр-міністр Андрей Пленкович
22 Словаччина Словаччина президент Зузана Чапутова
23 Чорногорія Чорногорія президент Яков Мілатович
24 Ліберія Ліберія міністр закордонних справ Ді-Максвелл Саах Кемайя
25 Нідерланди Нідерланди міністр оборони Кайса Оллонґрен
26 Коста-Рика Коста-Рика президент Родріго Чавес Роблес
27 США США державний секретар Ентоні Блінкен
28 Андорра Андорра міністр закордонних справ Імма Тор Фаус
29 Італія Італія прем'єр-міністр Джорджа Мелоні
30 Австрія Австрія міністр закордонних справ Александер Шалленберг
31 Німеччина Німеччина міністр закордонних справ Анналена Бербок
32 Велика Британія Велика Британія міністр закордонних справ Джеймс Клеверлі
33 Суринам Суринам президент Чан Сантохі
34 Сербія Сербія[a] прем'єр-міністр Ана Брнабич
35 Чехія Чехія голова палати депутатів Маркета Пекарова Адамова
36 Бельгія Бельгія прем'єр-міністр Александер де Кроо
37 Греція Греція прем'єр-міністр Кіріакос Міцотакіс
38 Данія Данія прем'єр-міністр Метте Фредеріксен
39 Ірландія Ірландія прем'єр-міністр Лео Варадкар
40 Люксембург Люксембург прем'єр-міністр Ксав'є Бетель
41 Нова Зеландія Нова Зеландія прем'єр-міністр Кріс Гіпкінс
42 Швеція Швеція прем'єр-міністр Ульф Крістерссон
43 Болгарія Болгарія міністр закордонних справ Марія Габрієл
44 Румунія Румунія міністр закордонних справ Лумініца Одобеску
45 Албанія Албанія міністр з питань відносин з парламентом Еліза Спіропалі
46 ОАЕ ОАЕ міністр з питань зміни клімату й навколишнього середовища Маріам Альмхейрі
47 Словенія Словенія міністр закордонних справ Таня Файон
48 Австралія Австралія міністр закордонних справ Пенні Вонг
49 Бахрейн Бахрейн міністр закордонних справ Абдуллатіф бін Рашид аль-Заяні
50 Норвегія Норвегія міністр закордонних справ Аннікен Гуйтфельдт
51 Мальта Мальта міністр закордонних справ Єн Борґ
52 Іспанія Іспанія міністр закордонних справ Хосе Мануель Альбарес
53 Швейцарія Швейцарія міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс
54 Європейський Союз Європейський СоюзЄвропейська рада президент Шарль Мішель
55 Організація американських держав генеральний секретар Луїс Альмагро
56 Всесвітня туристична організація генеральний секретар Зураб Пололікашвілі
57 ООН генеральний секретар Антоніу Гутерреш
58 НАТО НАТО заступник генерального секретаря Мірча Джоане
59 ОБСЄ голова Буяр Османі
60 ГУАМ генеральний секретар Алтай Ефендієв
61 Дунайська комісія генеральний секретар Манфред Зайтц
62 Рада Європи генеральний секретар Марія Пейчинович-Бурич
63 Парламентська мережа U4U (United for Ukraine/Об’єднані заради України)[69] голова парламентської делегації Жиґімантас Павільоніс

Другий парламентський саміт

[ред. | ред. код]

У столиці Чехії Празі 24 жовтня 2023 року відбувся другий парламентський саміт «Кримської платформи», в якому взяли участь близько 70 парламентських делегацій з усього світу. Володимир Зеленський взяв участь у саміті онлайн[70][71].

Під час виступів артикулювалися сценарії деокупації Криму і тема тиску та репресій кримських татар[72].

Інші події

[ред. | ред. код]

З нагоди Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, 26 лютого 2024 року, учасники Міжнародної Кримської платформи видали спільну заяву[73].

Парламентський саміт Кримської платформи у 2024 році відбудеться у Латвії[74].

14-15 квітня у столиці Болгарії Софії відбулася ІІ Чорноморська конференція безпеки Міжнародної Кримської платформи. Співорганізаторами конференції стали міністерства закордонних справ і оборони України та Болгарії у партнерстві з Центром оборонних стратегій (Україна). Участь в конференції взяли делегації від 42 держав і 8 міжнародних організацій[75][76].

24-25 червня у Києві відбувся третій Міжнародний форум експертної мережі Кримської платформи[77].

Четвертий саміт

[ред. | ред. код]

11 вересня 2024 року у Києві пройшов черговий, червертий саміт "Кримської платформи". Ключовими темами порядку денного на ньому стали питання територіальної цілісності України, реінтеграції окупованих Росією територій, повернення цивільних бранців, успіхи України в Чорному морі та розвіювання міфів навколо Криму[78].

До заходу долучилися понад 60 учасників, у т.ч. президенти, прем'єр-міністри та інші високопосадовці. Особисто саміт відвідали президент Литви, прем’єр-міністри Латвії та Хорватії, голови парламентів Молдови та Чехії, державний секретар у закордонних справах Великої Британії, державний секретар США. Вперше учасниками урядового формату Кримської платформи стали Аргентина, Організація Чорноморського економічного співробітництва та Міжнародний Альянс з питань свободи релігій та віросповідань[79][80][81].

За підсумками саміту Міжнародної Кримської платформи, його учасники ухвалили Спільну заяву, в якій серед іншого  наголосили на непохитній відданості справі відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, включно з деокупацією Криму. Ці цілі планують досягти через подальше надання Україні всебічної політичної, фінансової та військової допомоги у протистоянні російській агресії[81][82].

Учасники

[ред. | ред. код]

Нижче подано перелік держав, що стали учасниками Кримської платформи, долучившись до неї як у день інавгураційного саміту, так і пізніше.

  1. Україна Україна, 23.08.2021
  2. Латвія Латвія, 23.08.2021
  3. Литва Литва, 23.08.2021
  4. Естонія Естонія, 23.08.2021
  5. Польща Польща, 23.08.2021
  6. Угорщина Угорщина, 23.08.2021
  7. Молдова Молдова, 23.08.2021
  8. Словенія Словенія, 23.08.2021
  9. Фінляндія Фінляндія, 23.08.2021
  10. Словаччина Словаччина, 23.08.2021
  11. Румунія Румунія, 23.08.2021
  12. Грузія Грузія, 23.08.2021
  13. Хорватія Хорватія, 23.08.2021
  14. Швеція Швеція, 23.08.2021
  15. Швейцарія Швейцарія, 23.08.2021
  16. Чехія Чехія, 23.08.2021
  17. Туреччина Туреччина, 23.08.2021
  18. Австрія Австрія, 23.08.2021
  19. Люксембург Люксембург, 23.08.2021
  20. Ірландія Ірландія, 23.08.2021
  21. Болгарія Болгарія, 23.08.2021
  22. Чорногорія Чорногорія, 23.08.2021
  23. Північна Македонія Північна Македонія, 23.08.2021
  24. Велика Британія Велика Британія, 23.08.2021
  25. Португалія Португалія, 23.08.2021
  26. США США, 23.08.2021
  27. Німеччина Німеччина, 23.08.2021
  28. Франція Франція, 23.08.2021
  29. Нідерланди Нідерланди, 23.08.2021
  30. Албанія Албанія, 23.08.2021
  31. Італія Італія, 23.08.2021
  32. Норвегія Норвегія, 23.08.2021
  33. Іспанія Іспанія, 23.08.2021
  34. Бельгія Бельгія, 23.08.2021
  35. Данія Данія, 23.08.2021
  36. Нова Зеландія Нова Зеландія, 23.08.2021
  37. Мальта Мальта, 23.08.2021
  38. Японія Японія, 23.08.2021
  39. Австралія Австралія, 23.08.2021
  40. Кіпр Кіпр, 23.08.2021
  41. Канада Канада, 23.08.2021
  42. Греція Греція, 23.08.2021
  43. Ісландія Ісландія, 23.08.2021
  44. Ліхтенштейн Ліхтенштейн, 20.02.2022[83]
  45. Гватемала Гватемала, 23.08.2022[58]
  46. Андорра Андорра, 23.08.2022[58]
  47. Беліз Беліз, 23.08.2022[58]
  48. Ліберія Ліберія, 23.08.2022[58]
  49. Нігер Нігер, 23.08.2022[58]
  50. ДР Конго ДР Конго, 23.08.2022[58]
  51. Суринам Суринам, 23.08.2022[58]
  52. Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина, 23.08.2022[58]
  53. Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар, 05.10.2022[84]
  54. Коста-Рика Коста-Рика, 26.01.2023[85]
  55. Бахрейн Бахрейн, 23.08.2023[86]
  56. Сербія Сербія (?), 23.08.2023[86][a]
  57. ОАЕ ОАЕ, 23.08.2023[86]
  58. Східний Тимор Східний Тимор, 23.08.2023[86]
  59. Аргентина Аргентина, 11.09.2024[81]

Див. також

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. а б На третьому саміті 23 серпня 2023 виступила прем'єр-міністр Сербії Анна Брнабич. Водночас, 25 серпня міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич заявив: «Сербія не приєдналася ні до Кримської платформи, ні до відповідної декларації»[87].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Зеленський створив оргкомітет Саміту Кримської платформи. УП. 26.02.2021. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26.02.2021.
  2. а б в г Кримська платформа (про). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 24.08.2021.
  3. Саміт Кримської платформи має ухвалити документ про деокупацію. УП. 22.06.2021. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 23.06.2021.
  4. Кримська платформа: що це таке і чи допоможе Україні повернути Крим. ВВС. 5 серпня 2021. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  5. Seven years since Russia’s illegal annexation of Crimea. eeas.europa.eu. 25/02/2021. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 26.02.2021.
  6. US non-recognition policy regarding Crimea one year on. euromaidanpress.com. 2019/07/30. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 26.02.2021.
  7. МЗС: Деокупація Криму залишатиметься на порядку денному діалогу Україна-ЄС. Укрінформ. 14.12.2020. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 26.02.2021.
  8. Зеленський: Крим зник з інформаційного порядку денного великих ЗМІ. Крим.Реалії. 30 Жовтень 2019. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26.02.2021.
  9. «Тему Криму та Донбасу розділяти не можна» ‒ експерти про міжнародні переговори. Крим.Реалії. 9 Жовтень 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 26.02.2021.
  10. Резніков про міжнародний майданчик для переговорів щодо Криму: «Все в процесі». Крим.Реалії. 16 Травень 2020. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 26.02.2021.
  11. Президент Зеленський в ООН закликав взяти участь у створенні міжнародної платформи з деокупації Криму. Крим.Реалії. 23 Вересень 2020. Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 26.02.2021.
  12. «24 лютого всі усвідомили, що танцювати танго з агресором неможливо». Перша заступниця голови МЗС Еміне Джеппар про кримський урок, блеф Путіна та консолідацію Заходу навколо України. zaborona.com. 28.09.2022. Процитовано 05.01.2023.
  13. «Кримська платформа» в 2021 році стане епіцентром гібридної війни України та Росії – Кулеба. Крим.Реалії. 24 Грудень 2020. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 26.02.2021.
  14. Україна представила ЄС концепцію Кримської платформи. Слово і Діло. 14 грудня 2020. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 01.03.2021.
  15. Джапарова презентувала Кримську платформу в ОБСЄ. Укрінформ. 01.03.2021. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 01.03.2021.
  16. Кримська платформа: Джапарова запросила на саміт держави-члени ЮНЕСКО. Укрінформ. 31.03.2021. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 08.04.2021.
  17. Президент створив Організаційний комітет з підготовки установчого Саміту Кримської платформи. Президент України. 26.02.2021. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 28.02.2021.
  18. Указ Президента України від 26 лютого 2021 року № 78/2021 «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  19. Кримська платформа має консолідувати світ - Стратегія деокупації. Укрінформ. 24.03.2021. Процитовано 01.04.2021.
  20. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»: Указ Президента України від 24 березня 2021 р. № 117/2021
  21. “Кримська платформа” розгляне питання політв’язнів на окупованому півострові – МЗС. Прямий. 11 липня 2021. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  22. Виступ першої заступниці міністра Еміне Джапарової на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика». Міністерство закордонних справ України. 6 липня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  23. У Раді створили міжфракційне об’єднання «Кримська платформа». Укрінформ. 03.12.2020. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 06.05.2021.
  24. У Раді розробляють пакет законопроектів "Кримська платформа". Інтерфакс-Україна. 26.04.2021. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 06.05.2021.
  25. Презентували експертну мережу Кримської платформи. Український кризовий медіа-центр. 07.06.2021. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 10.06.2021.
  26. У Києві стартував установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» (трансляцію завершено). Крим.Реалії. 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  27. а б Парламент закликав міжнародні організації підтримати «Кримську платформу». armyinform. 23.08.2021. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24.08.2021.
  28. МЗС та «Фонд Східна Європа» домовилися про підтримку експертної мережі Кримської платформи. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
  29. «Кримська платформа» завершить свою роботу тоді, коли на півострів повернеться прапор України – Кориневич. Крим.Реалії. 6 Липень 2021. Архів оригіналу за 6 липня 2021. Процитовано 15.07.2021.
  30. «Кримська платформа». «Маячня» чи реальний крок для деокупації Криму?. Радіо Свобода. 29 листопада 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 28.02.2021.
  31. МЗС Росії назвало умову, за якої російська сторона візьме участь у Кримській платформі. Суспільне Крим. 9 грудня 2020. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 19.08.2021.
  32. Кулеба запросив Росію взяти участь в саміті Кримської платформи: "На порядку денному буде тільки одне питання". zn.ua. 11 січня 2021. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 19.08.2021.
  33. Росія назвала "Кримську платформу" нелегітимною і пригрозила учасникам. УП. 15.03.2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 19.08.2021.
  34. Окупанти пообіцяли «болючі наслідки» через «Кримську платформу». Ракурс. 12 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 19.08.2021.
  35. Чому учасників "Кримської платформи" тримають в секреті, пояснила Джапарова. kanaldom.tv. 15 травня 2021. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19.08.2021.
  36. Одна країна під тиском Росії відмовилася від Кримської платформи – Данілов. Слово і діло. 20 серпня 2021. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  37. 44 держави та організації: Кулеба назвав повний склад саміту "Кримської платформи". УП. 19.08.2021. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19.08.2021.
  38. Ще одна країна НАТО підтвердила участь у саміті Кримської платформи. УП. 20.08.2021. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20.08.2021.
  39. Делегацію США на Кримській платформі очолить міністерка енергетики. УП. 21.08.2021. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 21.08.2021.
  40. Остання країна НАТО приєдналася до Кримської платформи. УП. 21.08.2021. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21.08.2021.
  41. "Нова сторінка на шляху до деокупації Криму": як проходила Кримська платформа. Суспільне. 23 серпня 2021. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  42. Кримська платформа (порядок денний). Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 24.08.2021.
  43. Кримська платформа. Декларація. Президент України. 23 серпня 2021. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
  44. Україна закликала країни ООН долучатися до Кримської платформи. Радіо Свобода. 10 вересня 2021. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  45. Президент України та учасники саміту Кримської платформи оглянули головний офіс ініціативи в Києві. Президент України. 23 серпня 2021. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
  46. У Кримській платформі працюють лише 2 особи, серед них 25-річна донька екс-нардепа Чубарова Ніяра. ukranews.com. 27.10.2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 04.11.2021.
  47. Перемогою у війні буде деокупація Криму та неспроможність росії до агресії — Марія Томак. АрміяInform. 20 травня 2022. Процитовано 17.08.2022.
  48. Офіси Кримської платформи відкриють в інших країнах - Президент. Укрінформ. 22.08.2021. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 24.08.2021.
  49. До координаційної мережі в рамках Кримської платформи долучилися вже 36 країн - Кулеба. Укрінформ. 02.12.2021. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 09.12.2021.
  50. У МЗС розповіли, над чим працює Кримська платформа після установчого саміту. zmina.info. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  51. Україна очікує надання Кримській платформі статусу міжнародної організації – Зеленський. Укрінформ. 01.12.2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 01.12.2021.
  52. Спільна Заява учасників Міжнародної Кримської платформи. МЗС України. 26 лютого 2022. Процитовано 17.08.2022.
  53. Про Консультативну раду з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя: Указ Президента України від 15 серпня 2022 року № 579/2022
  54. Кримська платформа-2: більш як 60 учасників, проти 46 минулого року. Укрінформ. 22.08.2022. Процитовано 19.09.2022.
  55. «Крим чекає. Ми точно повернемось». Україна провела онлайн-саміт Кримської платформи за участю понад 60 країн, Дуда приїхав особисто — головне. НВ. 23 серпня 2022. Процитовано 19.09.2022.
  56. Другий саміт Кримської платформи. Кримська платформа. Процитовано 19.09.2022.
  57. В Україні відбувся другий саміт Кримської платформи: участь взяли близько 60 учасників. LB.ua. 23 серпня 2022. Процитовано 19.09.2022.
  58. а б в г д е ж и к Майже 60 держав і міжнародних організацій приєдналися до другого саміту Кримської платформи. ZMINA. 23 серпня 2022. Процитовано 19.09.2022.
  59. У межах парламентського саміту Кримської платформи відбулося 140 двосторонніх зустрічей. Укрінформ. 27.10.2022. Процитовано 27.10.2022.
  60. Спільна декларація учасників Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи. Прес-служба Апарату Верховної Ради України 25 жовтня 2022 архів
  61. 46 країн-учасниць Кримської платформи засудили російську мобілізацію в Криму. LB.ua. 1 жовтня 2022. Процитовано 05.01.2023.
  62. Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію на підтримку Кримської платформи. LB.ua. 21 листопада 2022. Процитовано 05.01.2023.
  63. Росія повинна вивести війська з усіх окупованих територій України - заява учасників Кримської платформи. ЄП. 26.02.2023. Процитовано 26.02.2023.
  64. Україна та Румунія проведуть конференцію з безпеки в Чорному морі. www.eurointegration.com.ua (укр.). 3 квітня 2023. Процитовано 14 квітня 2023.
  65. Україна, Румунія і Молдова в Бухаресті домовилися про зміцнення відносин. Українська правда (укр.). 13 квітня 2023. Процитовано 14 квітня 2023.
  66. Чорноморська безпекова конференція завершила архітектуру Міжнародної Кримської платформи – МЗС. www.ukrinform.ua (укр.). 12.04.2023. Процитовано 27 квітня 2023.
  67. У Києві відбувся третій саміт Кримської платформи. Про що говорили. 23 серпня 2022. Процитовано 1 вересня 2023.
  68. У Києві стартувала Кримська платформа: які лідери беруть участь у саміті. 24 Канал (укр.). 23 серпня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  69. Захід із делегацією парламентської мережі U4U. Представництво Президента України в АР Крим (укр.). 25.08.2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  70. У Празі розпочав роботу другий парламентський саміт «Кримської платформи» – трансляція. Радіо Свобода (укр.). 24 жовтня 2023. Процитовано 1 грудня 2023.
  71. Crimea Prague 2023. crimeaprague.psp.cz. Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 1 грудня 2023.
  72. "Посили були дуже чіткі": як пройшов саміт Кримської платформи в контексті підтримки України. Суспільне Новини. 28 жовтня 2023. Процитовано 1 грудня 2023.
  73. Спільна заява Міжнародної Кримської платформи з нагоди Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Міністерство закордонних справ України. 26 лютого 2024. Процитовано 16 березня 2024.
  74. Парламентський саміт Кримської платформи-2024 пройде в Латвії — Стефанчук. Суспільне. 26 лютого 2024. Процитовано 16 березня 2024.
  75. «Кримська платформа» та регіон Чорного моря: новий вимір безпеки. Крым.Реалии (укр.). 17 квітня 2024. Процитовано 14 червня 2024.
  76. У Болгарії відбулась друга Чорноморська безпекова конференція "Кримської платформи": які результати. Cуспільне Крим. 17 квітня 2024. Процитовано 14 червня 2024.
  77. Для нас важливо, що міжнародний форум експертної мережі Кримської платформи відбувся саме у Києві – Скрипник – Кримська правозахисна група. crimeahrg.org (укр.). 02.07.2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  78. Рагуцька, Лілія (11 вересня 2024). Ключовими стали п'ять тем: в Україні пройшов новий саміт Кримської платформи за участю важливих гостей. Фото і відео. OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 24 жовтня 2024.
  79. У Києві пройшов четвертий Саміт Кримської платформи: головні заяви. Cуспільне Крим. 11 вересня 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  80. "Крим є наріжним каменем Формули миру": організатори про підсумки Кримської платформи. espreso.tv (укр.). 12 вересня 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  81. а б в Країни–учасники Кримської платформи ухвалили спільну заяву за результатами саміту: що увійшло в документ ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 13 вересня 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  82. Joint Statement of the participants of the Fourth Summitof the International Crimea Platform. crimea-platform.org (англ.). 12 вересня 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  83. Ще одна держава приєдналась до Кримської платформи. УП. 20.02.2022. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20.02.2022.
  84. Дмитро Кулеба: Кот-д‘Івуар приєднався до Кримської платформи. Міністерство закордонних справ України. 5 жовтня 2022. Процитовано 05.01.2023.
  85. До Кримської платформи приєдналася ще одна країна: тепер там більше 60 держав. Українська правда (укр.). 26 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
  86. а б в г У Києві відбувся третій саміт Кримської платформи. До неї приєдналися нові країни, зокрема Сербія та ОАЕ. Гордон | Gordon (укр.). 23 серпня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  87. На догоду Росії: Сербія відхрестилася від "Кримської платформи". 24 Канал (укр.). 26 серпня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]