Перейти до вмісту

Кримське (Сіверськодонецький район)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кримське (Сєвєродонецький район))
село Кримське
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сєвєродонецький район
Тер. громада Гірська міська громада
Код КАТОТТГ UA44120010080081317 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Кримське 
Основні дані
Засноване 1725
Населення 1662
Площа 3,25 км²
Густота населення 511,38 осіб/км²
Поштовий індекс 93713
Телефонний код +380 6473
Географічні дані
Географічні координати 48°44′59″ пн. ш. 38°48′21″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
58 м
Водойми р. Сіверський Донець
Місцева влада
Адреса ради 93713, с. Кримське, вул. Центральна, 8
Карта
Кримське. Карта розташування: Україна
Кримське
Кримське
Кримське. Карта розташування: Луганська область
Кримське
Кримське
Мапа
Мапа

CMNS: Кримське у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кри́мське — село в Україні, у Гірській міській громаді Сєвєродонецького району Луганської області. За останніми даними перепису населення 2001 рокуоку кількість мешканців становила 1662 особи.

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу виявлено 3 курганні могильники з 5 курганів, 2 окремі кургани, знайдено скарб бронзових виробів і злитків епохи бронзи та скіфське поселення.

Вперше письмово згадується у 1725 році під назвою Кримський Ям (засноване як станція на ямському шляху Кримського напрямку).

У1753 році тут була розквартирована 6 рота Бахмутського гусарського полку (паралельна назва села — 6 рота). Територію заселяли православні серби, хорвати, греки, угорці, українські та російські селяни.

Сучасна назва закріпилась за селом з 1764 року.

На початку XIX століття у Кримську було 316 дворів і мешкало 1618 людей.

За даними 1859 року в казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 2198 осіб (1086 чоловіків та 1112 жінок), налічувалось 373 дворових господарства, існувала православна церква, проходило 3 щорічних ярмарки[1].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Кримської волості, мешкало 2968 осіб, налічувалось 536 дворів, була православна церква, школа, арештантський будинок, 6 лавок, винний склад, рейнський погріб, відбувалось 3 щорічних ярмарки[2].

Радянська доба

[ред. | ред. код]

У січні 1918[3]р. у Кримському було встановлено Радянську владу[4]. За роки громадянської війни 30 мешканців воювали у 4-й партизанській дивізії[5].

Під час Другої світової війни діяло підпілля під орудою Є. Ф. Кононова. На фронтах воювали 297 мешканців, з них 147 — загинули, а 170 були нагороджені орденами та медалями. Уродженцю села А. Е. Руденко за мужність під час оборони м. Севастополь було присвоєно звання Героя Радянського Союзу[6]. На братській могилі вояків Великої вітчизняної війни встановлено пам'ятник.

На 1976 р.: 747 садиб, 1 800 мешканців, центральна садиба радгоспу «Прапор» (до 1962 р. — колгосп ім. Леніна, 7290 га, овочі, молоко, МТС, автогараж, будівельний цех, тепличне господарство), середня школа, будинок культури із залою на 250 місць, 4 бібліотеки (23 700 томів), 2 крамниці, їдальня, 2 дитячих садка-ясел, амбулаторія, протитуберкульозний диспансер, дитячий будинок.

Зміна підпорядкування

[ред. | ред. код]

До жовтня 2014 року Кримське входило до Слов'яносербського району.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Село кілька разів переходило з рук в руки влітку—восени 2014 року. Російські терористи жорстоко розправлялися з місцевими мешканцями, які підтримували незалежність України. Зокрема, місцевих батька й сина затримали та катували в підвалі, один із них отримав психічні розлади. 42-річного депутата сільської ради, майора міліції у відставці Геннадія Дмитровича Хитренка терористи розстріляли з автомата в дворі біля його хати — він неодноразово заявляв, що Кримське залишиться у складі України. 24 жовтня 2014 року голова Луганської ОДА Геннадій Москаль направив подання Президенту України з проханням посмертно відзначити Хитренка державною нагородою за проявлену мужність, героїзм та самопожертву в ім'я незалежності України,[7] і Указом Президента Геннадій був посмертно нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня.

Після закінчення «виборів» у так званій «ЛНР» бойовики «Всевеликого війська Донського» поновлюють артилерійський обстріл Кримського. При цьому постраждав протитуберкульозний диспансер — до нього від найближчої вогневої точки було лише 600—700 метрів. 2 листопада прямим влучанням було зруйновано їдальню, в результаті чого хворі на туберкульоз були змушені самотужки на відкритому вогні готують собі їжу. Персонал медзакладу втік після обстрілу, з шістнадцятьма пацієнтами залишилися українські військовослужбовці[8].

7 січня 2015 року до Кримського за допомогою українських військовослужбовців вдалося привезти понад 1000 листів шиферу. Будівельний матеріал придбаний за сприяння «Фонду відновлення Донбасу»[9].

Станом на 22 січня 2015 року село Кримське майже повністю було зруйновано неодноразовими обстрілами, більша частина жилих будинків знищена. У селищі залишилося не більше 10 % населення — решта встигли виїхати[10].

2 лютого в Кримському снарядами з «Градів» пошкоджені 7 житлових будинків. Загалом з Кримського виїхало близько 80 % населення[11].

9 лютого керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль відвідав Кримське з метою доставлення гуманітарної допомоги, у цей час терористи обстріляли селище, поранено двох військових[12].

Позиційні бої тривали впродовж 2015—2017 років зі змінною інтенсивністю. На початку червня 2017 року з'явилися дані, що сили 93-ї бригади змогли просунутися вглиб окупованої території на 1,5 км у «сірій зоні» біля Бахмутської траси, поблизу Кримського[13]. З 26 лютого 2022 селище окуповане російськими військами[14].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність населення села становила 1872 особи, з яких 868 чоловіків та 1004 жінки[15].

За даними перепису 2001 року населення села становило 1662 особи, з них 12,52 % зазначили рідною українську мову, а 87,48 % — російську[16].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Поблизу села розташований ентомологічний заказник місцевого значення «Кримський».[17]

Рішенням Луганської обласної ради від 04.02.1969 р. № 72 — створено геологічну пам'ятку природи місцевого значення «Причепилівський»[18],— загальною площею 4,0 га.

В селі народилися
Загинув

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с.(поз. 2224) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. 1918 (укр.), 8 жовтня 2024, процитовано 3 лютого 2026
  4. Компартійно-радянська влада (укр.), 23 липня 2023, процитовано 3 лютого 2026
  5. Дивізія (укр.), 24 жовтня 2024, процитовано 3 лютого 2026
  6. Герой Радянського Союзу (укр.), 20 травня 2025, процитовано 3 лютого 2026
  7. Г. Москаль просить відзначити держнагородою сільського депутата, якого розстріляли за проукраїнські висловлювання // «Українські Національні Новини», 24 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 3 (довідка)
  8. Бойовики розбомбили протитуберкульозний диспансер у селищі Кримське. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014.
  9. Військові допомогли привезти шифер для відбудови селища на Луганщині. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 8 січня 2015.
  10. Луганська ОДА: Селище Кримське зруйновано вщент. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  11. Москаль: Терористи випустили кількадесят снарядів «Граду» по селищу Новотошківське на Бахмутці. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
  12. Терористи у Кримському обстріляли гуманітарну колону Москаля. Є поранені. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
  13. ЗСУ зайняла нові позиції у «сірій» зоні на Луганщині. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
  14. Станица Луганская, Крымское и Марковка «временно оккупирована» российскими войсками – украинские власти. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 31 травня 2022.
  15. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  16. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
  17. Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 105 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 49 (довідка)
  18. Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Причепилівська» | ПЗФ Луганщини (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]