Кримський похід на Москву (1571)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кримський похід на Москву (1571)
Московсько-кримська війна (1570—1572)
Дата: 1571 рік
Місце: Москва і околиці
Результат: Перемога Кримського ханства
Сторони
Flag of the Crimean Tatar people.svg Кримське ханство
Ногайська орда
Herb Moskovia-1 (Alex K).svg Московське царство
Командувачі
Девлет I Ґерай Іван IV Грозний
Іван Більський

Кримський похід на Москву — похід кримського хана Девлет Ґерая на Москву навесні 1571 року, для того, щоб покарати васала-данника за непокору. Похід завершився спаленням Москви 3 червня 1571 року.

Передумови походу[ред. | ред. код]

У 1473 році Іван III на Біблії присягнув Кримським Ґераям, що дозволило Московському царству в 1476 році відмовилась платити щорічну данину Великій Орді. 1480 року Кримське ханство в протистоянні з Великою Ордою відстояло свої права на Московське царство. Надалі Московське царство як васал Криму провело ряд успішних захоплень земель на Сході. В середині XVI століття Московія почала також експансію на захід: 1554—1557 рр. — тривала війна зі Швецією, у 1558 році почалася Лівонська війна.

Впевнившись в своїх силах, в 1556 і 1558 Московія, порушивши дану Ґераям присягу, також напала і на землі Кримського Ханства — московські війська вдерлася до Криму і спалили села і міста в Західному і Східному Криму, при цьому багато кримчаків потрапили в полон або були вбиті. 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою[1]), що стверджувала права Івана IV на царство. На 1563 рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршились.

У 1570 році, на піку опричнини, був розгромлений Новгород.

Похід[ред. | ред. код]

Навесні 1571 Девлет Ґерай зібрав велике військо. Літопис, перебільшуючи його чисельність, називає 120 тисяч. Під Кромами кримське військо переправилось через Оку і в обхід Серпухова, де стояв з опричним військом Іван IV, рушило на Москву.

Не зустрівши серйозного опору — Іван Грозний втік на північ, — 23 травня Девлет Ґерай підійшов до Москви. Татари пограбували та спалили московські посади та Земляне місто, 3 червня вогонь також перекинувся на Кремль: згоріли Опричний двір та палац царя, в пожежі загинув і поранений головнокомандувач московського війська князь Іван Більський.

Джером Горсей описав цю подію так:

«Коли ворог наблизився до великого пишного міста Москви, російський цар втік у день Вознесіння з двома синами, скарбами, двором, слугами й особистою охороною... до укріпленого Троїцького монастиря в 60 верстах. Ворог запалив високу дзвіницю святого Івана, але в цей час піднявся сильний вітер і вогонь, що поширився, протягом шести годин перетворив у попіл усі церкви, палати, побудовані майже цілком із сосни і дуба, як у місті, так і в окрузі на 30 верст. Все перетворилося на попіл; протягом шести годин загинуло кілька тисяч чоловіків, жінок, дітей... Ріка і рови навколо Москви були загачені тисячами людей, навантажених золотом, сріблом, коштовностями, намистами, коралями, браслетами і скарбами, які намагались врятуватися у воді, ледь висунувши поверх неї голови. Однак згоріло і потонуло так багато тисяч людей, що ріку не можна було очистити від трупів протягом дванадцяти наступних місяців... Ті, хто залишився в живих, і люди з інших міст і місць займалися щодня пошуками і виловлюванням на великому просторі кілець, коштовностей, судин, мішечків із золотом і сріблом. Багато так збагатилися. Вулиці міста, церкви, льохи і підвали були забиті померлими і задушеними до такого ступеня, що довго потім жодна людина не могла пройти через отруєне повітря і сморід.»[2].

Не маючи облогових машин, в оточені кам'яними стінами Кремль і Китай-город Девлет Ґерай не ввійшов.

Наслідки[ред. | ред. код]

Іван IV змушений був клястися у вірності та знову платити данину своєму суверенові кримському ханові, віддати йому Астрахань та заручників. Також Іван IV відмовитись від титулів цар та спадкоємця Другого Риму (Константинополя).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]