Кримінальна картографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кримінальна картографія – спосіб візуалізації на карті різноматіних правопорушень, який використовується аналітиками для аналізу злочинів і конкретизації специфіки їхнього скоєння. У США це ключовий компонент поліцейської статистики і кримінального аналізу. Картографування злочинів використовує геоінформаційну систему (ГІС), що дозволяє аналітикам виявляти гарячі точки і плями злочинів на карті поруч з іншими трендами і випадками, недоступними без картографічної візуалізації правопорушень.

Використовуючи ГІС кримінологи можуть корелювати інші статистичні дані, такі як: демографічні дані, розміщення ломбардів, шкіл, базарів, місць торгівлі зброєю, якості освітленості вулиць та ін., що дозволяє краще зрозуміти глибинні кореневі причини скоєння злочинів і допомогти правозахисним установам боротися з цими проблемами.

Вперше спосіб комп’ютерного моделювання даних злочинів з їх накладенням на карти був здійснений у Чикаго в 1986 р. коли департамент поліції виграв грант для втілення кримінальної картографії в життя. Згодом цю ініціативу перейняли інші великі міста США.

Перелік теорій, що допомагають пояснити просторову поведінку злочинців включають такі: кримінологія довкілля, яка була запропонована у 1980 р. Патрісією і Полом Брантінгами, теорія рутинної активності, розроблена Ловренсом Коеном і Маркусом Фелсоном у 1979 р. і теорія раціонального вибору. Просторові дані і їхній аналіз допомагає зараз зрозуміти чому злочини трапляються і не трапляються в певних місцях.

В Україні[ред.ред. код]

В Україні досвід кримінальної картографії не був перейнятий місцевими відділками міліції чи регіональних ГУ МВС. Проте існує соціальний проект з візуалізації злочинності zloch.in.ua, який наразі зобразив криміногенність в розрізі областей за деякими видами злочинів, а також створив "гарячу" карту злочинності по м. Києву.

Посилання[ред.ред. код]