Кримінальний кодекс Киргизстану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кримінальний кодекс Киргизької Республіки (кирг. Кыргыз Республикасынын Кылмыш Жаза Кодекси) — систематизований збірник законів про кримінальну відповідальність у Киргизстані. Прийнятий Законодавчими зборами Жогорку Кенеша Киргизької Республіки 18 вересня 1997 року. Підписаний Президентом Киргизької Республіки 1 жовтня 1997 і набув чинності з 1 січня 1998 року. Багато положень цього кодексу схожі з відповідними положеннями Модельного кримінального кодексу для країн СНД та Кримінального кодексу Російської Федерації.

За наскрізною нумерацією первинної редакції Кодекс містить 376 статей. Традиційно поділений на Загальну та Особливу частини.

Цікавим є розмежування цілей і завдань Кримінального кодексу, яке проводиться відновідно у чч. 1 та 2 ст. 2 КК Киргизької Республіки. Хоча формулювання ст. 2 КК КР багато в чому схоже на формулювання ст. 1 КК України ("Завдання Кримінального кодексу України") та ст. 2 КК РФ ("Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації"), однак, воно все ж таки відрізняється певною своєрідністю.

Цілями Кримінального кодексу визначені: попередження злочинів, охорона особи(стості), прав та свобод громадян, юридичних осіб, власності, довкілля, громадського порядку та безпеки, конституційного ладу Киргизької Республіки, миру та безпеки людства від злочинних посягань (ч. 1 ст. 2).

Завданнями Кримінального кодексу визначено: визначення принципів кримінальної відповідальності, підстави кримінальної відповідальності, ознак загального поняття злочину, кола суспільно небезпечних діянь, видів покарання, що застосовуються до осіб, котрі вчинили злочини (ч. 2 ст. 2).

Особливістю Кримінального кодексу Киргизької Республіки є наявність у ньому такого майнового покарання як потрійний айип (ст. 45). Потрійний айип є стягнення, що накладається судом в трикратному розмірі завданих збитків в грошовому чи натуральному вираженні (ч. 1 ст. 45). Дві частини потрійного айипу стягуються на користь потерпілого для відшкодування матеріальних та моральних збитків, третя частина стягується в дохід держави (ч. 2 ст. 45).

Потрійний айип має давню історію та бере свій початок у звичаєвому праві киргизів. За своєю суттю він не збігається з таким майновим покаранням як штраф. На думку проф. К. Нурбекова "айип не зовсім відповідає слову штраф. Айип те ж саме, що й продажа та урок разом взяті в "Руській Правді". Айип – покарання, що накладається судом за злочин, але разом з тим це винагорода, стягувана судом на користь потерпілого чи його родичів та манапа"[1].

В іншому положення Кримінального кодексу Киргизької Республіки багато в чому є традиційними для кримінальних кодексів пострадянських держав.

Зараз у Киргизькій Республіці розробляється новий кримінальний кодекс, його проект розміщено на офіційному сайті Президента Киргизстану[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Нурбеков К. История государства и права Киргизской ССР. — Бишкек, 1999. — С. 91, цит. за: Джалгасынова Г. Д. Тройной айып как вид уголовного наказания: учеб. пособие / Под общ. ред. Л. Ч. Сыдыковой. — Бишкек: КРСУ, 2012. — 74 с. — С. 10.
  2. Уголовный кодекс Кыргызской Республики (Проект) // Офиц. сайт Президента Кыргызской Республики

Джерела та посилання[ред.ред. код]


Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Прапор Киргизстану Це незавершена стаття про Киргизстан.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.