Криницина Маргарита Василівна

Маргарита Василівна Криницина
Народилася	7 жовтня 1932(1932-10-07) Нова Ляля
Померла	10 жовтня 2005(2005-10-10) (73 роки) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності	1955–1997
Чоловік	Онопрієнко Євген Федорович
Діти	Алла Криницинаd
IMDb	ID 0471365
Нагороди та премії
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Державна премія України імені Олександра Довженка
Висловлювання у Вікіцитатах

Маргарита Василівна Криницина (7 жовтня 1932, Нова Ляля, Свердловська область, Російська РФСР — 10 жовтня 2005, Київ, Україна) — українська і радянська акторка.

Біографія

У 1955 році, закінчивши Всеросійський державний інститут кінематографії, отримала розподіл в Московський театр кіноактора. З 1959 року постійно жила в Києві. Ще в інституті, на четвертому курсі, вийшла заміж за українського сценариста Євгена Онопрієнка.

Померла 10 жовтня 2005 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Відзнаки

Народна артистка України (з 1996 року). Лауреат Державної премії України імені О. Довженка (1999; за роль Проні Прокопівни в х/ф «За двома зайцями»), Спеціального приза кінофестиваля «Стожари» за внесок в українське кіно (1999). Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня (2002; за великий особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва, творчі досягнення і високий професіоналізм).

Фільмографія

Могила Маргарити Кринициної і Євгена Онопрієнка

1. 1955 — Вольниця — Олена
2. 1955 — Доброго ранку — дівчина на танцювальному вечорі, продавчиня морозива
3. 1957 — Випадок на шахті вісім — офіціантка
4. 1958 — Та, що обганяє вітер — Катерина
5. 1960 — Катя-Катруся — Ельвіра
6. 1961 — За двома зайцями — Проня Прокопівна
7. 1962 — Зірочка («Капітани не спізнюються»)
8. 1963 — Стежки-доріжки
9. 1964 — Рогатий бастіон — Клава
10. 1965 — Немає невідомих солдатів — жінка, що копала оборонний рів
11. 1967 — Весілля в Малинівці — руда
12. 1967 — Циган — Стеша
13. 1967 — Вій
14. 1968 — На Київському напрямку — учасниця ополчення
15. 1968 — Великі клопоти через маленького хлопчика — мати Олексія
16. 1969 — Ад'ютант його високоповажності — пані на сходах, у котрої Мирон Осадчий розпитує за адвоката Гриценка
17. 1969 — Варчина земля — Лузанка
18. 1970 — Між високими хлібами — Тодоська
19. 1970 — Дивитися в очі
20. 1970 — Блакитне і зелене (к/м)
21. 1970 — Сади Семираміди — Клавдія
22. 1971 — Бумбараш — Меланія
23. 1971 — Інспектор карного розшуку — Катерина Федорівна
24. 1973 — Будні карного розшуку — Курбатова
25. 1973 — Не мине й року
26. 1973 — Нейлон 100 %
27. 1973 — Стара фортеця — мати Петька
28. 1974 — Юркові світанки — Марія Борисівна
29. 1974 — Народжена революцією — свідок Онисія Іванівна
30. 1975 — Червоний півень плімутрок
31. 1976 — Дні Турбіних — дружина Лісовича
32. 1976 — Така вона, гра
33. 1976 — Еквілібрист
34. 1977 — Рідні
35. 1977 — Перед іспитом — двірник тітка Женя
36. 1977 — На короткій хвилі — комендант
37. 1978 — Передвіщаючи перемогу — Олександра Безродня
38. 1978 — Дипломати мимоволі — Ольга
39. 1978 — Женці — Одарка
40. 1979 — Сусіди — Віра Петрівна
41. 1981 — Старі листи — сусідка Нюри
42. 1979 — Поїздка через місто
43. 1980 — Дачна поїздка сержанта Цибулі — тітка Єфросинія
44. 1982 — Жіночі радощі та смутки — головний лікар
45. 1982 — Якщо ворог не здається… — дружина поліцая
46. 1983 — Екіпаж машини бойової — медсестра тітка Паша
47. 1983 — Справа для справжніх чоловіків — чергова у приймальному відділенні пологового будинку
48. 1983 — Миргород та його мешканці — Горпина
49. 1983 — Зелений фургон — конвоїр
50. 1986 — Ми веселі, щасливі, талановиті!
51. 1986 — Самотня жінка бажає познайомитись — керівниця ательє
52. 1987 — І завтра жити
53. 1988 — Мудромір — керівник Будинку моделей
54. 1988 — Грішник — робітниця заводу
55. 1989 — Робота над помилками — вчителька
56. 1989 — Годинникар і курка — Євдокія
57. 1990 — Допінг для янголів
58. 1990 — Сеніт зон — тітка з пиріжками
59. 1990 — Імітатор — голова художньої ради
60. 1991 — Тисяча доларів в одну сторону
61. 1991 — Медовий місяць
62. 1993 — Стамбульський транзит
63. 1993 — Не хочу одружуватись!
64. 1994 — Амур і демон
65. 1995 — «Будемо жити»
66. 1996 — Повернення «Броненосця»
67. 1997 — «Святе сімейство»
68. 2003 — «Ох, не кажіть мені про любов» (документальний фільм)

Посилання

• Маргарита Криницина на сайті «Гордість України!» [Архівовано 11 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Маргарита Криницина на сайті DzygaMDB
• Біографія [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Анекдот від Проні Прокопівни [Архівовано 11 грудня 2015 у Wayback Machine.]