Криничко Леонід Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криничко Леонід Іванович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат
Криничко Леонід Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 29 травня 1975(1975-05-29)
Коритища
Смерть 26 січня 2015(2015-01-26) (39 років)
Красногорівка
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
28 ОМБр к.svg
 28 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Леоні́д Іва́нович Крини́чко (01975-05-2929 травня 1975-02015-01-2626 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 травня 1975 року в селі Коритища Новоград-Волинського району Житомирської області. З кінця 1980-х років разом з родиною мешкав у селі Львове Бериславського району Херсонської області. Закінчив середню школу с. Львове, потім – морехідне училище.

З 28 травня 1993 по 1995 рік проходив строкову військову службу у прикордонних військах України (нині – Державна прикордонна служба України). За час служби отримав спеціальність «майстер електротехнічних засобів огороджень і сигналізацій». Після демобілізації працював у сільському господарстві, їздив на заробітки за кордон.

31 липня 2014 року добровольцем мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади .

Загинув 26 січня 2015 році у період з 16.15 по 16.30 під час бойового зіткнення на ВОП в районі м. Красногорівка, Донецька область. Разом з Леонідом загинув старший солдат Олександр Гаіцький.

29 січня 2015 року похований на кладовищі c. Львове.

Вдома лишились мама й дві сестри.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 29 травня 2015 року в селі Львове в будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Нова, 53), де навчався Леонід, йому відкрито меморіальну дошку.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  3. ↑ YouTube full-color icon (2017).svg Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 26 січня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криничко_Леонід_Іванович&oldid=34806488