Криничне (Ізюмський район)
| село Криничне | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Тер. громада | Балаклійська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040010180077293 |
| Облікова картка | Криничне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1732[1] |
| Населення | 127 |
| Площа | 0,271 км² |
| Густота населення | 468,63 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64253 |
| Телефонний код | +380 5749 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′59″ пн. ш. 36°44′49″ сх. д. / 49.44972° пн. ш. 36.74694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
104 м |
| Водойми | р. Сіверський Донець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64200, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул. Центральна, 16 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Крини́чне — село в Україні, у Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 127 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Міловська сільська рада.
Село Криничне знаходиться на березі річки Сіверський Донець, за 2 км від с. Мілова.
За переписом 1732 року «новоутворена слобідка Кринична» закріплена за Балаклійським сотником Степаном Михайловичем Лесаневичем, число чоловічих душ 204.
За даними на 1864 рік у казеній слободі Шебелинської волості Зміївського повіту мешкало 85 осіб (40 чоловічої статі та 45 — жіночої), налічувалось 15 дворових господарств[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Лагерях, Липцях, Крейдянці та Криничному — 661 людина[3].
Під час Німецько-радянської війни село Криничне було повністю зруйновано і заново відбудоване після війни.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Балаклійської міської територіальної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Балаклійського району, село увійшло до складу новоутвореного Ізюмського району[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 108 | 85.04% |
| російська | 17 | 13.39% |
| білоруська | 2 | 1.57% |
| Усього | 127 | 100% |
- Садово-городнє товариство «Криниця».
- ↑ Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 115
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1478)(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 174—189 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 13 вересня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Погода в селі Криничне [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
