Криптиди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кракен — вірогідно, реальний велетенський головоногий молюск, відомий з легенд

Крипти́д (від грец. κρύπτω — прихований) — тварина чи рослина, існування якої можливе, але недоведене академічною наукою. Криптидом може бути істота, яка вважається вимерлою, легендарна, але про існування якої є свідчення очевидців. Криптиди є об'єктом вивчення криптозоології та криптоботаніки. Зазвичай під криптидами розуміються тварини, оскільки існування рослин, що не є доведеним, легше підтвердити чи спростувати.

Класифікація криптидів[ред.ред. код]

Джордж М. Еберхарт, автор книг з криптозоології та уфології, описав спосіб класифікації криптидів, використовуючи десять ознак для їх ідентифікації та шість виключень[1].

Криптидами можуть бути:

  • Відомі тварини з нехарактерним або досі неописаним для них місцем життя (суррійська пума з Англії);
  • Неописані досі види, підвиди, відомі тварини з незвичайними особливостями (велетенські анаконди Амазонії або плямисті леви Східної Африки);
  • Вцілілі представники видів, які офіційно вважаються нещодавно вимерлими (наприклад, білодзьобий дятел вважається зниклим близько 1960 року, або морська корова, вимерла близько 1770 року);
  • Представники видів, відомих за скам'янілостями в сучасні часи (наприклад мокеле-мбембе з центральної Африки, іноді описується як живий динозавр);
  • Представники видів, відомих з палеонтологічного літопису значно пізніше в історичні часи, ніж загальноприйнято вважається (наприклад мамути, імовірно вимерлі близько 12000 р. до н. е., іноді нібито зустрічалися в більш пізні епохи);
  • Тварини, невідомі з літопису скам'янілостей, але пов'язані з відомими видами (наприклад андський вовк або скат Біба, про якого повідомив Вільям Біб в 1930 році);
  • Тварини, невідомі з літопису скам'янілостей, і не пов'язані з відомими видами (наприклад бігфут або морські змії Північної Америки);
  • Міфічні тварини з зоологічною основою (наприклад, грифони, частково натхненні скам'янілостями динозаврів Центральної Азії);
  • Нібито паранормальні або надприродні істоти з ознаками тварин (наприклад людина-метелик, бергести або деякі феї з фольклору);
  • Відомі містифікації (наприклад, рогатий кролик створений як обман, але, можливо, натхненний кроликами, зараженими вірусом папіломи Шопа, який викликає в них пухлини, схожі на роги).

Криптидами не можуть бути:

  • Незначні для людини істоти. Криптидами є ті істоти, які дивні, небезпечні, або якимось чином значні для людини.
  • Необговорені істоти. Хтось спостерігає загадкову на його думку тварину, а хтось повинен критично оцінити отримані дані. Криптозоологія є містком між свідками й авторитетними дослідниками. Просте припущення про реальність тої чи іншої істоти не робить її криптидом.
  • Результати діяльності людини. Наприклад, алігатори, справжні удави чи кенгуру, в нетипових для них біотопах, якщо це безсумнівно є результатом діяльності людини. Але якщо хтось виявить новий вид алігатора, який мешкає тільки в каналізації (популярна американська міська легенда), він буде криптидом.
  • Незвичайні люди. Наприклад, вампіри чи зомбі.
  • Ангели або демони. Паранормальні або надприродні криптиди допускаються тільки, якщо вони мають форму тварин (як перевертень, що може бути реальною собакою або вовком, або невідомим представником собачих).
  • Іншопланетяни. Ними займається уфологія, а не криптозоологія, якщо тільки не йде мова про позаземне нерозумне життя.

Назви криптидів[ред.ред. код]

Невідомі істоти, якими займається криптозоологія, мають місцеву (або найбільш поширену) назву і наукову латинську. До прикладу, істота Нессі в дослідженнях описується як Nessiteras rhombopteryx. Та сама істота може бути відома під різними назвами, наприклад, бігфут і сасквоч є місцевими назвами снігової людини.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Eberhart, George M. (2002). Mysterious creatures: a guide to cryptozoology. ABC-CLIO. с. 24–25. 

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Eberhart, George M. Mysterious creatures: a guide to cryptozoology. ABC-CLIO, Inc. 2002. — 772 p.