Кристін Боневі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кристін Бонневі
Kristine Elisabeth Heuch Bonnevie
Kristine Bonnevie portrait.jpg
Народилася 8 жовтня 1872(1872-10-08)
Тронгейм, Норвегія
Померла 30 серпня 1948(1948-08-30) (75 років)
Осло, Норвегія
Поховання Спаський цвинтар (Осло)[1]
Місце проживання Тронгейм, Осло (Норвегія)
Країна Норвегія
Діяльність зоолог, професор, політична діячка, генетик
Alma mater Королівський університет Фредеріка
Галузь цитологія, генетика, ембріологія
Заклад Королівський університет Фредеріка
Посада заступник члена стортингу Норвегіїd[2]
Звання професор
Ступінь доктор філософії з біології, доктор медицини
Відомі учні Тур Геєрдал
Членство Норвезька академія наук і Norwegian Association for Women's Rightsd
Відома завдяки: Перша в Норвегії жінка-професор
Перша жінка-член Норвезької академії наук
Опис синдрому Ульріха-Бонневі (більш відомий як синдром Тернера )
Батько Jacob Aall Bonnevied[3]
Брати, сестри  • Thomas Bonnevied і Carl Emil Christian Bonnevied
Нагороди Королівська медаль за заслуги[en] (1920)
Нагорода імені Фрітьйофа Нансена (1935)
Орден Святого Олафа 1 ступеню (1946)

CMNS: Кристін Боневі у Вікісховищі

Кристін Елізабет Хеуч Бонневі (норв. Kristine Elisabeth Heuch Bonnevie; 8 жовтня 1872, Тронгейм - 30 серпня 1948, Осло) — норвезька вчена-біолог, професор Королівського університету Фредеріка (зараз відомого як Університет Осло, популяризаторка науки та громадська діячка [4]. Відома як перша в Норвегії жінка-професор та перша жінка-член Норвезької академії наук [4][5]. Серед її найбільш значимих наукових робіт є дослідження, опис та підтвердження спадкового характеру дактилоскопічних паттернів, доведення спадковості деяких патологій (таких як дварфізм та полідактилія), а також гіпотеза щодо структури хромосом, що набула підтвердження лише через 25 років [5].

Раннє життя та наукова кар'єра[ред. | ред. код]

Кристін народилася 8 жовтня 1872 року у місті Тронгейм. Вона була п'ятою з семи дітей Якоба Ааля Бонневі, відомого педагога та чиновника, та його першої дружини, Анни Джованни Бонневі (уродженої Даае). Мати Кристін померла, коли дівчинці було три роки. Її батько одружився вдруге на Сюзанні Брин, яка народила йому двох синів [6]. У 1886 році, коли Кристін було 14 років, її родина переїхала із Тронгейма до Кристианії (зараз Осло), де дівчина закінчила гімназію у 1892 році [5]. Після цього короткий час Кристін вивчала медицину у коледжі Королівського університету Фредеріка (зараз Університет Осло), де до програми початкових курсів входили ботаніка та зоологія. Дівчина зрозуміла, що насправді її цікавить біологія, покинула медичне навчання і почала вивчати зоологію під керівництвом відомого океанолога Йогана Хьорта[en][4][5]. У 1900 році вона змінила Йогана Хьорта на посаді керівника зоологічного музею.

Також Бонневі проходила навчання у натураліста Арнольда Ланга[en] в Цюриху у 1898–1899 роках, у клітинного біолога Теодора Бовері у Вюрцбурзі у 1900-1901 роках, а також у американського цитолога Едмунда Бечера Вільсона[en] у Колумбійському університеті в Нью-Йорці в 1906-1907 роках [4].

У 1906 році Бонневі захистила докторську дисертацію на тему "Дослідження зародкових клітин Enteroxenos østergreni" (норв. "Undersøgelser over kimcellerne hos Enteroxenos østergreni"). У 1911 році вона стала першою жінкою-членом Норвезької академії наук. У 1912 році вона зайняла посаду професора зоології у Королівському університеті Фредеріка, ставши першою в Норвігії жінкою-професором, і обіймала її до 1938 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

На початку наукової кар'єри, інтереси Бонневі концентрувалися у галузі океанології. Перебуваючи на берегових біологічних станціях, вона проводила дослідження присвячені біології Асцидій та Гідроїдних. Після навчання у Швейцарії та Німеччині, Бонневі зацікавилася клітинною біологією і генетикою. У своїй дисертаційній роботі вона висловила припущення щодо механізмів редукції кількості хромосом у статтевих клітинах, а також описала структуру хромосом [4].

Пізніше, починаючи з 1914 року, Бонневі вивчала спадкові стани у людей, використовуючи у якості суб'єкту досліджень населення гірських районів. Вона довела спадковість низкорослості та полідактилії, а також продемонструвала наявність схожих генетично обумовлених схильностей до різних станів у дизиготних близнюків [5]. Іще однією частиною її роботи був опис папілярних візерунків пальців рук, виділення його елементів та обґрунтування спадковості деяких з них. Насамкінець, під час цього етапу наукової діяльності, Бонневі описала генетичну хворобу, при якій у людини присутня лише одна статева хромосома (генотип 45, Х0) [4]. Ця хвороба отримала назву синдрому Бонневі-Ульріха, а сьогодні більш відома під назвою синдром Шерешевського-Тернера.

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Кристін Бонневі була представницею міської ради Крістіанії у 1908-1919 роках, а також депутатом парламенту Норвігії з 1916 по 1918 рік [5].

Бонневі була делегатом від Норвегії на перших п'яти асамблеях Ліги Націй у 1920-1924 роках. У 1922 році вона стала одним з дванадцяти перших членів створеного Міжнародного комітету інтелектуального співробітництва (МКІС). Вона підтримала реформи МКІС в 1929 році і допомогла скласти програму Комітету у 1930 році. У тому ж році вона залишила МКІС заради наукових досліджень, але залишилася членом норвезького підрозділу Комітету, заснованого у 1924 році [7].

У 1920 році вона стала однією з звсновниць Норвезької жіночої академічної асоціації (норв. Norske Kvinnelige Akademikere) і була її президентом у період з 1922 по 1925 рік [8][4].

Інше[ред. | ред. код]

Кожний рік у рамках святкування річниці заснування Університету Осло на базі Центру екологічного та еволюційного синтезу цього університету проводять лекції імені Кристін Боневі, присвячені еволюційній біології [9]. Ім'ям Бонневі названо один із дослідницьких кораблів Норвезького марського науково-дослідницького інституту [10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Begravde i Oslo(untranslated).
  2. (not translated to no) Stortinget og statsrådet : 1915-1945. B. 2 : De enkelte storting — 1949. — С. 18.
  3. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 157. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  4. а б в г д е ж Kristine Bonnevie – Norsk biografisk leksikon. Store norske leksikon (no). 2009-02-13. Процитовано 2018-03-18. 
  5. а б в г д е Kristine Bonnevie. EpiGeneSys. Процитовано 2018-03-18. 
  6. Jacob Aall Bonnevie b. 21 Dec 1838 Christiania, Akershus d. 13 Aug 1904 Lindköping, Sverige: Erik Berntsens slektssider. Hovedside. 1904-08-13. Процитовано 2018-03-23. 
  7. Bonnevie, Kristine. UNESCO Archives AtoM catalogue. 2018-03-30. Процитовано 2018-03-30. 
  8. Networks. Kifinfo. 1920-11-08. Процитовано 2018-03-30. 
  9. Kristine Bonnevie lectures on evolutionary biology - CEES - Centre for Ecological and Evolutionary Synthesis. Forside - Det matematisk-naturvitenskapelige fakultet. Процитовано 2018-03-31. 
  10. Kristine Bonnevie. Institute of Marine Research. Процитовано 2018-03-31.