Кричово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Кричово
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Тячівський район
Рада/громада Кричівська сільська рада
Код КОАТУУ 2124483601
Основні дані
Засноване 1448
Населення 2723
Поштовий індекс 90511
Телефонний код +380 3134
Географічні дані
Географічні координати 48°11′30″ пн. ш. 23°34′06″ сх. д. / 48.19167° пн. ш. 23.56833° сх. д. / 48.19167; 23.56833Координати: 48°11′30″ пн. ш. 23°34′06″ сх. д. / 48.19167° пн. ш. 23.56833° сх. д. / 48.19167; 23.56833
Середня висота
над рівнем моря
330 м
Відстань до
районного центру
28 км
Найближча залізнична станція Буштино
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 90511, с. Кричово, вул. Центральна, 96, тел. 3-02-56, 3-02-57
Карта
Кричово. Карта розташування: Україна
Кричово
Кричово
Кричово. Карта розташування: Закарпатська область
Кричово
Кричово

Кричово у Вікісховищі?

Кричово — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі.

Останнє село Тячівського району з лівої сторони річки Тереблі. Воно межує з селом Драгове Хустського району та з селами Чумалево, Дулово та Колодно Тячівського району. Кричово знаходиться від залізничної станції Буштино за 18 кілометрів та за 28 кілометрів від районного центру. Сільській раді підпорядкований присілок Росош, який знаходиться за 8 кілометрів від села. Поблизу села проходить шосейна дорога Буштино-Драгово-Синевир.

Історія[ред.ред. код]

Вперше село згадується в письмових документах XIV ст. З 1448 р. воно належало феодальній сім'ї Татулів з села Вільхівці. Територія тодішнього села складалася з 12-15 дворів. Двори носили назву садиб. До складу садиби кричівського селянина входила хата розташований паралельно до неї хлівець і колодязь навпроти хати, але ближче до вулиці. Вхід у хату з головного фасаду через високий поріг веде у сіни (коридор), а звідти — праворуч у жиле приміщення, ліворуч у комору. дах на хатах покритий рядами солом'яних снопів. У кожній хаті була піч, дерев'яне ліжко, широкі тесані лавиці, стіл і мисник (ожичник). Одягалися в основному кричівці в одяг із домотканого полотна. На одяг у хаті стояла — скриня-лада. У ладі зберігали повсякденний одяг: вуйош — теплий піджак із дмотканого сукна, гаті — широкі чоловічі полотняні штани, оздоблені ройтами, холошні — штани з домотканого сірого сукна, бунда — кожушок-безрукавка, по всій поверхні майстерно оздоблена вишивкою, чоловічі та жіночі вишиті сорочки, спідниці-свити, фартухи-плати з різнокольоровими стрічками-пангличками. На ноги взували кричівці постоли з натуральної шкіри, які кріпили ремінцями — надтоки — з чорної шкіри або мотузками — волоками — з чорної овечої вовни.

На середину XVI століття село Кричово нараховувало 30-35 дворів. Селяни в основному працювали на землі, використовуючи при цьому виготовлені власноруч сільськогосподарські знаряддя. Найбільше прославилася у цей період сім'я Щефана Стойки. Але точних відомостей про подальшу долю сім'ї ми не маємо.

Кричівький монастир побудовано 1693 року Петром Стойкою, який після смерті дружини постригся в Угольському монастирі в ігумена Парфенія, одержав ім'я Петроній, зробив колибу і з допомогою селян Кричова, Чумалева та Колодного розчистив хащу і звів монастир, який був побудований на початку XVIII ст. за добу владики Досифея. В «Списаній» … говориться, що в Кричовському монастирі плакав образ Присвятої Діви, який "по татарах єпископ Досифій віддав у каплицю Хустського замку, коли там був комендантом куклендер" Зараз на тому місці, в урочищі Пийтерів берег, покладено хрест, як пам'ятник про існування монастиря.

На 1863 р. с. Кричово нараховувало 83 двори. Село Кричово було об'єднано в одне велике поміщицьке землеволодіння до Колочави. Це землі сіл Чумалево, Драгово, Забродь … Через деякий час ці села відплатилися від великого землевласника, віддавши за ці села — селу Кричово полонини — Магалька, Яворовець, Сигла, Хрест. На 1900–1920 рр. село знаходилося під владою угорців. Головне управління угорської жандармерії знаходилося у Тереблі та Драгові. Угорці, за свідчення жителів села Кричова, поводилися з місцевими жителями дуже строго. За найменшу провину наказували і били. У селі урядував — биров. На цей період 1900–1910 рр. — биров був Стойка Іван, по вуличному Шиминкій, з 1911–1919 рр. Стойка Іван, по-вуличному Іван Щефану. Головна управа на селі називалася — концоларня — канцелярія.

На Першу Світову війну з села Кричово пішли такі чоловіки:

  1. Стойка Іван (Шиминкій).
  2. Стойка Іван Іванович (Бузма).
  3. Стойка Іван Михайлович (Бузма).

В селі Кричово школа була відкрита в 1817 році. З початку її відкриття вона працювала регулярно і ніколи не закривалась. Приміщення школи було збудовано за часів Австро-Угорщини 1817 році. При відкритті нової школи з 1914 по 1917 рік було організовано один клас-комплект і працював один вчитель. Початкова школа почала працювати на 1940 рік.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На землях села, в урочищі «Одаров» розташовані гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення Джерело № 1 і Джерело № 2

Галерея[ред.ред. код]

Відомі уродженці[ред.ред. код]

  • Стойко Степан Михайлович — доктор біологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАНУ.

Посилання[ред.ред. код]