Кришталь Михайло Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кришталь Михайло Володимирович
Народився 18 травня 1970(1970-05-18) (53 роки)
Гайворон, Кіровоградська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність актор театру, кіно та дубляжу, шоумен, композитор, поет-пісняр, аранжувальник, виконавчий продюсер масових заходів
Alma mater Дніпропетровське театральне училище
Заклад Донецький національний академічний український музично-драматичний театр і Київський академічний драматичний театр на Подолі
Роки активності 1989 — тепер. час
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
IMDb ID 6414997

Михайло Володимирович Кришталь (18 травня 1970(19700518), Гайворон, Кіровоградська область) — український актор театру, кіно та дубляжу, шоумен, композитор, поет-пісняр, аранжувальник, виконавчий продюсер масових заходів. Заслужений артист України (2006)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 травня 1970 року у місті Гайворон Кіровоградської області.

У 1989 року закінчив Дніпропетровське державне театральне училище (майстерня Н. М. Пінської). Того ж року, разом з Андрієм Романієм поїхав до Донецька, де пройшов огляд художньої ради і отримав запрошення працювати в Донецькому музично-драматичному театрі.

Постановка «У джазі лише дівчата» за участю Михайла Кришталя отримала Ґран-прі фестивалю «Театральний Донбас-2006», стала найкращою виставою VIII Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії»[2].

Разом з Андрієм Романієм написав гімн Донецького національного університету[3].

З 2009 року актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.

У 2014 році зіграв роль лікаря клініки в першому українському психологічному трилері «Смертельно живий»[4].

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • П'ять зірок (2004)
  • Всі повинні померти (2007)
  • Брат за брата (2010)
  • Маршрут милосердія (2010)
  • Вчора закінчилась війна (2010)
  • Трава під снігом (2010)
  • Єфросинья (2010—2013)
  • Биття серця (2011)
  • Картина крейдою (2011)
  • Ластівчине гніздо (2011)
  • Остання справа Казанови (2011)
  • Повернення Мухтара (7—8 сезони) (2011—2012)
  • Смерть шпигунам. Прихований ворог (2012)
  • Жіночий лікар (2012)
  • Порох і дріб (2012)
  • Генеральна невістка (2012)
  • Свати-6 (2012)
  • Подвійне життя (2013)
  • Нюхач (2013)
  • Я думав, ти будеш завжди (2013)
  • Мажор (2014)
  • Лягавий-2 (2014)
  • Дворняжка Ляля (2014)
  • Братські узи (2014)
  • Особиста справа (2014)
  • Світло і тінь маяка (2014)
  • Смертельно живий (2014)
  • Швидка допомога (2014)
  • Безсмертник (2015)
  • Три дороги (2015)
  • За законом воєнного часу (2015)
  • Слуга народу (2015—2016)
  • Відділ 44 (2015—2016)
  • Пес (2015—2018)
  • Я з тобою (2016)
  • Громадянин Ніхто (2016)
  • Ласкаво просимо на Канари (2016)
  • Листи з минулого (2016)
  • Поганий хороший коп (2016)
  • Пробач (2016)
  • Хазяйка (2016)
  • Черговий лікар (2016)
  • Біле-чорне (2017)
  • Добрі наміри (2017)
  • Невиправні (2017)
  • Вікно життя-2 (2017)
  • Щастя за угодою (2017)
  • Веселка в небі (2017)
  • Ментівські війни. Київ/Одеса/Харків (2017—2021)
  • Жити заради кохання (2018)
  • Рідна кров (2018)
  • Хто ти? (2018)
  • Сьомий гість (2018)
  • Вільні гроші (2019)
  • Таємниці (2019)
  • Кріпосна (2019)
  • Годинник із зозулею (2019)
  • Маркус (2019)
  • Схованки (2019)
  • СидОренки-СидорЕнки (2019)
  • Виходьте без дзвінка-2 (2019)
  • Перші ластівки (2019—2020)
  • Інше життя Анни (2019)
  • Звонар-2 (2020)
  • Відплата (2020)
  • Виклик (2020—2021)
  • На твоєму боці-2 (2020)
  • Коп з минулого (2020)
  • Сукня з Маргариток (2020)
  • Переклад не потрібен (2020)
  • Роман з детективом (2020)
  • Бідна Саша (2020)
  • Мавки (2020)
  • Мама (2020)
  • Хазяїн (2021)
  • Незакрита мішень (2021)
  • Опер за викликом (2021—2022)
  • Ботоферма (2023)
  • Коло омани (2023)
  • Тільки живи (2023)
  • Рубан (2023)

Дублювання та озвучення[ред. | ред. код]

Сотні ролей українською та російською для студій «Le Doyen», «Постмодерн» та інших.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №694/2006. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
  2. Сдам в аренду тенора. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2015.
  3. «Театр — это возможность поделиться своей болью». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2015.
  4. МИХАЙЛО КРИШТАЛЬ: «У РОЛІ ЛІКАРЯ КЛІНІКИ У ФІЛЬМІ „СМЕРТЕЛЬНО ЖИВИЙ“ ПРОФЕСІЙНІ НАВИЧКИ НЕ ВАЖЛИВІ». Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 28 червня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]