Криштоф Немирич
| Криштоф Немирич | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
1619 Київ, Київське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Підданство | Річ Посполита |
| Національність | русин |
| Рід | Немиричі |
| Батько | Матвій Немирич |
| Мати | Анастасія Мукарівна |
 | |
Криштоф Немирич (д/н — 1619) — український військовик часів Речі Посполитої.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з шляхетського роду Немиричів гербу Клямри, Олевської гілки. Старший син зем'янина Матвія Немирича та його другої дружини Анастасії Мукарівни. Після смерті батька у 1613 році разом з братами Семеном, Миколаєм та Олександром успадкував Олевськ і Івницю. Відмовився від судової суперечки зі стриєчним братом Стефаном за Черняхівську волость.
Встановив контакти з козаками Черкащини і Запорізької Січі. Ймовірно, брав участь у поході Лжедмитрія I на Москву. Потім був учасником бойових дій Смутного часу.
По поверненню близько 1612 року на батьківщину разом з братами Миколаєм і Семеном зібрав загін, що складалася з козаків, колишніх жовнірів, банітів (вигнанців), зубожілої шляхти, тощо. З ним нападав на маєтності шляхти Київського воєводства. В подальшому діяв спільно з Самійлом Лящем.
У 1618 році його загін було знищено, а самого Криштофа схоплено. Його брати і Лящ втекли на Запорізьку Січ. У 1619 році Немирича було страчено в Києві.
Джерела[ред. | ред. код]
- Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569—1648) / Пер. з польськ. Лесі Лисенко. — К.: Дух і Літера, 2016. — С. 250.
