Перейти до вмісту

Кроватка

Координати: 50°55′15″ пн. ш. 25°04′42″ сх. д. / 50.92083° пн. ш. 25.07833° сх. д. / 50.92083; 25.07833
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Кроватка
Ставок у селі Кроватка
Ставок у селі Кроватка
Ставок у селі Кроватка
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Тер. громада Копачівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080150060013077 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=19.03.2009&rf7571=4517 
Основні дані
Засноване 1488
Населення 238 [1]
Площа 2.006 км²[1]
Густота населення 118.64 осіб/км²
Поштовий індекс 45168
Телефонний код +380 +380 3368
Географічні дані
Географічні координати 50°55′15″ пн. ш. 25°04′42″ сх. д. / 50.92083° пн. ш. 25.07833° сх. д. / 50.92083; 25.07833
Місцева влада
Адреса ради 45150, Волинська обл., Луцький р-н, с.Копачівка, вул.Ковельська, буд. 46
Карта
Кроватка. Карта розташування: Україна
Кроватка
Кроватка
Кроватка. Карта розташування: Волинська область
Кроватка
Кроватка
Мапа
Мапа

Кро́ваткасело в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Копачівської сільської громади. Населення станом на 1 січня 2024 року становило 238 осіб[1].

Походження назви

[ред. | ред. код]

Існує дві версії походження назви села.

За народними переказами, назва походить від слів «кров» і «ватка». Легенда розповідає про жорстокий бій між козаками й турками, що відбувся на місці сучасного села. Після битви поле було вкрите тілами загиблих і поранених, а вітер розносив шматки вати з турецьких халатів[2].

За науковою версією, назва села є фонетично вторинною і походить від гідроніма «Короватая» (або Короватка), що вперше згадується в документі 1488 року. Цим словом позначали невелику нерівну річку, притоку Лютиці, що протікає між сучасними селами Залісці та Кроватка. В основі назви лежить прикметник «короватий», що означає «покритий плямами, нерівний»[3].

Історія

[ред. | ред. код]

У складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої

[ред. | ред. код]

Перша опосередкована згадка про місцевість, де розташоване село, датується 1488 роком у листі Федьки Юршанки, яка описувала межі Любецького маєтку, що передавався її племіннику Богдану Друцькому. У тексті згадується межа «по Короватую», що є найдавнішою фіксацією топоніма[3].

Як поселення Кроватка (Коровата) вперше згадується у 1568 році як частина Любецького маєтку, що належала Миколаю Харлинському та його дружині Ганні Любецькій[4]. У 1575 році в судовому записі згадується напад мешканців села Березолупи на «Любецьку слободу село Кроватку»[5].

У 1613 році брати Ян та Криштоф Харлинські пожертвували село Кроватку на утримання новозбудованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії та Івана Хрестителя у селі Скорче (суч. Скірче)[6]. Через це село не згадується в податкових реєстрах 1629 року як світське володіння[7].

Під час Національно-визвольної війни середини XVII століття село зазнало значних втрат. Якщо у 1648 році подимний податок сплачувався з 15 дворів (димів), то у 1650 році — вже з 10, оскільки п'ять родин покинули село. У 1654 році після татарського набігу в Кроватці залишилося лише 3 дими[8].

У складі Російської імперії

[ред. | ред. код]

Після третього поділу Речі Посполитої у 1795 році Кроватка увійшла до складу Щуринської волості Луцького повіту Волинської губернії[9].

У 1803 році село належало луцькому підкоморію Мартину Ольшевському, тут налічувалося 70 кріпосних душ[10]. У 1830-х роках Кроватка була власністю Луцької латинської капітули, а в 1848 році перейшла у державну власність[11].

Згідно з польським географічним словником, наприкінці XIX століття в Кроватці було 40 дворів та 211 мешканців[12]. За даними 1906 року, кількість дворів зросла до 43, а населення — до 246 осіб[13]. В селі була початкова школа, збудована у 1939 році.

У складі Другої Речі Посполитої

[ред. | ред. код]

У міжвоєнний період село входило до складу гміни Щурин Луцького повіту Волинського воєводства. У 1930-х роках село було залучене до громадських проєктів: у 1932 році в Кроватці діяла громада адвентистів сьомого дня[14], а в 1938 році розпочалося будівництво бічного каналу «Кроватка» довжиною 1,8 км у рамках меліоративних робіт[15]. Римо-католицька громада села належала до парафії у Ворончині[16].

Друга світова війна та повоєнний період

[ред. | ред. код]

Під час польсько-українського конфлікту у 1943 році Кроватка, разом із сусідніми Березолуками, перебувала під захистом німецьких солдатів, які контролювали місцевий фільварок. Керуючий-німець Ганс Донау не допускав на території цих сіл міжетнічних сутичок[17].

11 лютого 1948 року поблизу села відбувся бій між оперативною групою МДБ та вояками УПА. У бою загинули уродженець Кроватки Петро Левчук (псевдо «Запорожець») та його побратими з села Рудка-Козинська Степан Архипчук («Мартин») і Микола Архипчук («Яструбок»). Їхні тіла були вкинуті до криниці в Рожищі[18][19].

У незалежній Україні

[ред. | ред. код]

Після проголошення незалежності України село увійшло до складу Березолуківської сільської ради Рожищенського району.

У грудні 2009 року село було газифіковано.

29 жовтня 2017 року Кроватка увійшла до новоствореної Копачівської об'єднаної територіальної громади[20]. Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року село належить до Луцького району. Старостою, до відання якого належить село, є Лілія Коцюбайло[21].

У 2019 році в селі було проведено поточний ремонт доріг[22]. У березні 2024 року в рамках деколонізації розпочався процес перейменування вулиці 1 Травня[23].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 263 особи, з яких 113 чоловіків та 150 жінок.[24]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 267 осіб.[25] Станом на 1 січня 2024 року населення становило 238 осіб[1].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[26]

Мова Відсоток
українська 99,25 %
білоруська 0,37 %
російська 0,37 %

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селі діє фельдшерсько-акушерський пункт та магазин[27]. Сільський клуб не функціонує.

Загальноосвітня школа І ступеня, що діяла в селі, призупинила діяльність 10 листопада 2016 року через малу кількість учнів. Діти навчаються у школі сусіднього села Березолуки[28][29].

Економіка

[ред. | ред. код]

На території села розташовані агропромислові підприємства:

  • ТзОВ СП «Гірсам» — українсько-голландське підприємство, що займається вирощуванням зернових культур, розведенням свиней та має зернозберігаючий комплекс (елеватор)[30][31].
  • ТзОВ «Терра Ерих» — спеціалізується на вирощуванні зернових та бобових культур[32].

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Поблизу села встановлено пам'ятний хрест на місці бою вояків УПА, що відбувся 11 лютого 1948 року. Щорічно тут відбуваються вшанування пам'яті загиблих, зокрема Петра Левчука, Степана та Миколи Архипчуків[19].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Паспорт Копачівської територіальної громади. kopachivska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.
  2. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 83.
  3. а б Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 83, 89.
  4. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 117.
  5. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 129.
  6. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 156.
  7. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 161.
  8. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 166.
  9. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 175.
  10. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 178.
  11. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 179.
  12. Krowatka, wieś, powiat łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 169. (пол.)
  13. Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 188.
  14. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1932, nr 15. archive.org. 4 листопада 1932. Процитовано 12 вересня 2024.
  15. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1938, nr 22. archive.org. 1 грудня 1938. Процитовано 12 вересня 2024.
  16. Miesięcznik Diecezjalny Łucki. 1935, nr 5. archive.org. 30 травня 1935. Процитовано 12 вересня 2024.
  17. Янішевський С. Сторінками історії Копачівської громади. Копачівка, Башова, Олександрівка, Тростянка. — Київ, 2022. — С. 118. — ISBN 978-617-95099-9-5.
  18. Історична довідка - Рожищенська міська рада. rozhrada.gov.ua (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.
  19. а б Рожищенці відзначили 70-річницю героїчного бою вояків УПА. rozhyshche.rayon.in.ua (укр.). 14 лютого 2018. Процитовано 12 вересня 2024.
  20. Янішевський С. Сторінками історії Копачівської громади. Копачівка, Башова, Олександрівка, Тростянка. — Київ, 2022. — С. 194. — ISBN 978-617-95099-9-5.
  21. Старости. kopachivska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.
  22. У трьох селах Копачівської ОТГ відремонтували дороги. rozhyshche.rayon.in.ua (укр.). 31 жовтня 2019. Процитовано 12 вересня 2024.
  23. Збирають пропозиції нових назв вулиць у Кроватці та Копачівці. rozhyshche.rayon.in.ua (укр.). 5 березня 2024. Процитовано 12 вересня 2024.
  24. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  25. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  26. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  27. Без школи, але з ФАПом: чим живе село Кроватка. rozhyshche.rayon.in.ua (укр.). 16 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2024.
  28. В районі згорнули діяльність ще три малокомплектні школи. rozhyshche.rayon.in.ua (укр.). 23 листопада 2016. Процитовано 12 вересня 2024.
  29. Загальноосвітня школа І ст. с.Кроватка (діяльність призупинена). vl.isuo.org (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.
  30. ТОВ СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ГОЛЛАНДСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ГІРСАМ. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.
  31. Компанія «Гірсам» розширює елеватори у Рожищенському районі. rozhyshche.rayon.in.ua (укр.). 20 квітня 2018. Процитовано 12 вересня 2024.
  32. ТОВ ТЕРРА ЕРИХ. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — Луцьк, 2021. — С. 78-201.
  • Янішевський С. Сторінками історії Копачівської громади. Копачівка, Башова, Олександрівка, Тростянка. — Київ, 2022. — С. 296. — ISBN 978-617-95099-9-5.
  • Krowatka, wieś, powiat łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 169. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]