Кролевецький повіт (Чернігівська губернія)
| Кролевецький повіт | ||||
|
| ||||
|
| ||||
| Губернія | Чернігівська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Кролевець | |||
| Створений | 1802 | |||
| Площа | 2 693 км² | |||
| Населення | 131 089 чоловік (на 1897 рік) осіб | |||
Кролевецький повіт (1802—1925) — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії. Повітове місто — Кролевець. Повіт приєднано до складу Чернігівської губернії указом від 27 березня 1803 року разом із Остерським та Суразьким повітами.
Кролевецький повіт існував у два періоди: у 1782—1796 роках у складі Новгород-Сіверського намісництва та у 1803—1923 роках — у складі Чернігівської губернії. У 1796—1803 роках повіт було ліквідовано внаслідок адміністративної реформи Павла I. [1] [2]
Повіт знаходився на південному сході губернії, на півдні межував з Конотопським, заході Сосницьким, півночі Новгород-Сіверським, сході Глухівським повітами Чернігівської губернії і з Путивльським повітом Курської губернії на південному сході по річці Клевень. Займав площу 2 366,7 верст² (2 693 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 131 089 чоловік. З них 96,25 % — українці, 2,98 % — євреї, 0,68 % — росіяни[3].

Повіт мав 211 населених пунктів, які входили до 10 волостей в складі 3-х станів:
| Волость | Волосний центр | Кількість сільських громад[4] |
|---|---|---|
| І стан | ||
| Кролевецька | Кролевець | 7 |
| Мутинська | Мутин | 7 |
| Алтинівська | Алтинівка | 5 |
| Атюська | Атюша | 4 |
| ІІ стан | ||
| Чапліївська | Чапліївка | 13 |
| Клишківська | Клишки | 6 |
| Коропська | Короп | 24 |
| ІІІ стан | ||
| Понорницька | Понорниця | 17 |
| Покошицька | Покошичі | 32 |
| Оболонська | Оболоння | 11 |
та місто Кролевець з передмістями Велика Гончарівка, Гребенниківка, Добра Вода, Довгалівка, Загребелля, Замковище, Карпеківка, Кашуківка, Козин, Коновалівка, Мала Гончарівка, Масютівка, Ракоїдівка, Чепурнівка, Яликівка.
- Савицький Микола — поміщик Кролевецького повіту, голова Чернігівської губернської земської управи.
- Радченко Антін Васильович — полковник Армії УНР.
- Лукаш Микола Олексійович — український перекладач, мовознавець і поліглот.
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ України (XVIII–XX ст.).Київ: Інститут історії України НАН України, 2001.
- ↑ ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про_адміністративно-територіяльний_поділ_Чернигівщини
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Чернігівській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 27 липня 2013.
- ↑ Календарь Черниговской губерніи на 1891 годъ. Годъ пятый / Изданіе Черниговскаго губернскаго статистическаго комитета. — Черниговъ : Типографія губернскаго правленія, 1890. — С. 42. (рос. дореф.)
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Глуховскомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 13 (1 іюля 1867 г.), с. 443-447. Перелічено всі школи повіту станом на 1866 рік із кількістю учнів у кожній.(рос.)
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |


