Кромержиж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Кромержиж
чеськ. Kroměříž
Герб Прапор
Герб Кромержижа Прапор Кромержижа
Вигляд міста з Архиєпископського палацу
Вигляд міста з Архиєпископського палацу
Кромержиж
Основні дані
49°17′56″ пн. ш. 17°23′35″ сх. д. / 49.29889° пн. ш. 17.39306° сх. д. / 49.29889; 17.39306Координати: 49°17′56″ пн. ш. 17°23′35″ сх. д. / 49.29889° пн. ш. 17.39306° сх. д. / 49.29889; 17.39306
Країна Чехія Чехія
Регіон Злінський край
Засновано 1260
Перша згадка 1110[2] і 1107[3]
Магдебурзьке право 1290
Населення 28 926 осіб [1]
Площа міста 55,61 км²
Густота населення 576 осіб/км²
Поштові індекси 217 01 - 768 01
Телефонний код 420 634
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Висота НРМ 201 м
Поділ міста 10 районів
Міста-побратими Нітра, Шатоден, Кремс-на-Дунаї,
Пекари-Шльонські, Римніку-Вилча
Міська влада
Адреса meu@mesto-kromeriz.cz
Веб-сторінка mesto-kromeriz.cz
Мер міста Даніела Гебнарова

CMNS: Кромержиж на Вікісховищі

Portal:Kroměříž[d]

Кромержиж, у діаспорних джерелах Кромериж[4] (чеськ. Kroměříž), також раніше Кремзір (нім. Kremsier) — місто Злінського краю, у Чехії. В 1998 році територія Архієпископського палацу була внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Загальне[ред.ред. код]

На відстані у 20 км в напрямку на північний захід від м.Злін та в 60 км на північний схід від м.Брно знаходиться Кромержиж. Місто лежить на березі річки Морава, на висоті 201 м над рівнем моря. Площа міста становить 55,61 км². Чисельність населення — 28 926 осіб (1.01.2013). Кромержиж складається з 10 міських районів. Місто знаходиться в однойменному окрузі Кромержиж Злінського краю, у Східній Моравії.

Історія[ред.ред. код]

Перше поселення з'явилося на території Кромержижа у часи Великої Моравії. Перша письмова згадка про місто датується 1110 роком, коли був придбаний оломоуцьким єпископом Йоганном II. Розташований на перетині торговельних шляхів, Кромержиж у 1266 указом чеського короля Пржемисла Оттокара II оголошений містом, в цьому ж році в ньому будується замок. У 1290 тут вводиться Магдебурзьке право.

Палац архиєпископа

У часи Гуситських воєн Кромержиж був опорою гуситів у Моравії. Був повернений оломоуцьким єпископам лише у 1456. У 1467—1471 роках місто опиняється в центрі військових дій між арміями чеського короля Їржі з Подєбрад та угорського короля Матвея Корвіна.

У XVI— початку XVII століття Кромержиж перетворюється в один з найважливіших політичних та культурних центрів Моравії. Однак під час Тридцятирічної війни місто було захоплене і повністю зруйнований шведами. Знову відбудований лише у 2-й половині XVII століття оломоуцьким єпископом Карлом II Ліхтенштайн-Кастелькорном. Під час Війни за австрійську спадщину у 1742 був захоплений прусською армією. У 1752 місто згоріло при пожежі. У 1805 був зайнятий армією Наполеона, в роки Другої світової війни — німецькою армією. Звільнений у 1945 радянськими військами.

Під час Австрійської революції 1848, після придушення Габсбургами повстання у Відні, до Кромержижу переїхав і засідав у єпископському палаці австрійський Райхстаг (до березня 1849). У 1885 в Кромєржижі зустрічалися і вели переговори з питань європейської політики монархи Європи.

Архітектура[ред.ред. код]

У 1997-му році Кромержиж отримав статус самого красивого історичного міста Чехії[5]. Три історично цінних собори у місті: собор св. Іоанна Хрестителя, який є моравської перлиною стилю бароко; храм св. Маврикія зі статуєю Кромержизької мадонни та костел Вознесіння Діви Марії. Архієпископський палац у Кромержижі є домінантою історичної частини міста та головним «магнітом», що притягує відвідувачів історико-архітектурного заповідника. Його виникнення і розвиток пов'язане з історією оломоуцького єпископства і архиєпископства.

Kromeriz zamok 06.jpg

В кінці тридцятирічної війни в 1643 році замок був спустошений шведською армією, потім на його місці побудували пишний палац в стилі раннього бароко. Єпископ Карел Ліхтенштейн запросив сюди з Відня італійських придворних архітекторів Ф.Лучезе і Г. П. Тункаллу, які взяли участь в будівництві й інших об'єктів після руйнівної пожежі в місті.

Від первинного замку залишилася тільки нижня частина вежі, яку реконструювали у стилі бароко. Вражає і 84-метрова висота вежі. На фундаменті колишнього замку виросла триповерхова будівля, що оточує внутрішній дворик з характерними аркадами. Зовнішні фасади палацу пластично декорували: розчленовані рядами вікон, прикрашені пілястрами і кутовими ризалітами.

В середині палацу є багато декорованих інтер'єрів різних епох і багатими колекціями образотворчого мистецтва. У бібліотеці можна знайти збірки історичних книг, монет і оригіналів партитур музичних творів. Особливої уваги заслуговує Галерея палацу, яка займає третій поверх садового крила. У 19-20 ст. картинна галерея займала 4 зали, у 70-х роках 20 століття експозиція була розширена до 9 залів, після реконструкції знову відкрита в 1999 році. Галерея належить до одного з найбагатших зібрань у Європі. Тут представлені твори європейських художників XV—XVIII ст. від готики до пізнього бароко. Науковий каталог, випущений у 1998 р. містить повний опис 536 робіт (Тиціан, Ван Дейк, Лукас Кранах Старший та ін.). Це друга по цінності у Чехії (після Національної галереї в Празі) колекція картин.

Освіта[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Уродженці міста[ред.ред. код]

Міста-партнери[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]