Кропив'янка рудогуза
| Кропив'янка рудогуза | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Curruca subcoerulea (Vieillot, 1817)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Parisoma subcaeruleum Sylvia subcœrulea Sylvia subcaerulea Sylvia subcoerulea Sylvia subcaeruleum | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кропи́в'янка рудогуза[3] (Curruca subcoerulea) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae). Мешкає в Південній Африці.
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
.jpg)
Довжина птаха становить 13,5-15 см, вага 14 г. Верхня частина тіла переважно сірувато-коричнева, покривні пера крил коричневі з сірими краями, першорядні покривні пера крил чорні з білими краями. Махові пера коричневі, крайні стернові пера чорні. Обличчя білувате, скроні сірі, поцятковані білими смужками, щоки, горло і задня частина шиї білі, поцятковані сірими смугами. Решта нижньої частини тіла біла, боки сірі, гузка і нижні покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Райдужки білуваті, дзьоб і лапи чорні.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[4]
- C. s. ansorgei (Zedlitz, 1921) — південна Ангола;
- C. s. cinerascens (Reichenow, 1902) — Намібія і Ботсвана;
- C. s. orpheana (Clancey, 1954) — Зімбабве і північ ПАР;
- C. s. subcoerulea (Vieillot, 1817) — південь ПАР (на південь від Оранжевої річки).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудогузі кропив'янки мешкають в Анголі, Ботсвані, Намібії, Зімбабве, Південно-Африканській Республіці, Есватіні і Лесото. Вони живуть в сухих чагарникових заростях фінбош і кару, в сухих саванах та в заростях в пересохлих руслах річок. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться переважно комахами. В Зімбабве сезон розмноження триває у жовтні-листопаді, в Ботсвані і Намібії з вересня по травень, в напівпустелях початок гніздування залежить від нерегулярних опадів. Гніздо чашоподібне, тонкостінне, робиться з сухої трави, корінців і кори, скріплюється павутинням. В кладці від 2 до 4 яєць, інкубаційний період триває 13-16 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 14-15 днів після вилуплення.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Curruca subcoerulea: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 20 липня 2022
- ↑ Vieillot, Louis Jean Pierre (1817). Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc (French) . Т. 11. Paris: Deterville. с. 188.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 липня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1
Посилання[ред. | ред. код]
- Chestnut-vented warbler/Titbabbler - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |