Кропив'янка співоча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кропив'янка співоча

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід: Curruca
Вид: Кропив'янка співоча
Curruca hortensis
(Gmelin, 1789)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Motacilla hortensis J. F. Gmelin, 1789
Sylvia hortensis (J. F. Gmelin, 1789)
Hortensis hortensis (J. F. Gmelin, 1789)
Посилання
Вікісховище: Curruca hortensis
Віківиди: Curruca hortensis
МСОП: 22735012

Кропи́в'янка співоча[2] (Curruca hortensis) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae). Мешкає в Західному і Центральному Середземномор'ї. В Україні рідкісний залітний вид, зареєстровано на острові Зміїний (недостовірна інформація; в джерелах згадок ймовірно мова йде про товстодзьобу кропив'янку, з якою раніше вид вважався конспецифічним)[3].

Опис[ред. | ред. код]

Співоча кропив'янка

Довжина птаха становить 15—16 см, вага 28 г, дещо більше, ніж у чорноголової кропив'янки, що робить його одним з найбільших представників родини. Дзьоб довгий, загострений, лапи чорні.

У самців верхня частина тіла рівномірно сіра, хвіст прямий, крайні стернові пера білі, нижня частина тіла білувата. Голова темно-сіра, на верхній частині обличчя сірувато-чорна «маска», горло біле. Райдужки світло-жовті. У самиць голова більш світла, оливково-сіра, скроні і обличчя у них також темні. Нижня частина тіла піщана, боки коричнюваті. Райдужки темні.

У молодих птахів у віці до 1 року забарвлення подібне до забарвлення самиць, однак «маска» на обличчі у них менш виражена, голова світла-сіра, скроні і нижня частина тіла більш коричнюваті, гузка світло-сіра.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[4]

Товстодзьоба кропив'янка раніше вважалася конспецифічною зі співочою кропив'янкою, однак була визнана окремим видом.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Співочі кропив'янки гніздяться в Іспанії, Португалії, Андоррі, Франції, Італії, Марокко, Алжирі, Тунісі і Лівії, іноді також в Швейцарії. Взимку вони мігрують на південь, де зимують в регіоні Африканського Сахеля, від Мавританії і Сенегалу до Чаду, іноді також в оазах на півдні Сахари. Бродячі птахи спостерігалися в Західній Європі, на Мальті і Канарських островах. Співочі кропив'янки живуть в різноманаітних відкритих або напіввідкритих лісових масивах з чагарниковим підліском, зокрема в маквісі, що складається з коркових і кам'яних дубів, в арганієвих заростях, відомих як дехеса[en], в оливкових гаях, іноді в соснових лісах, на висоті до 3000 м над рівнем моря. Також вони зустрічаються в садах і на узліссях виноградників. Зимують в напівпосушливих саванах і трав'янистих степах, місцями порослих акаціями та іншими чагарниками, а також в тамариксових заростях і в заростях на берегах річок.

Співочі кропив'янки живляться безхребетними, переважно комахами та їх личинками, а також павуками і равликами, під час негніздового періоду також ягодами. Моногамні, гніздяться з середини квітня по липень. І самиці, і самці будують міцне чашоподібне гніздо, яке робиться з трави, рослинного пуху. моху і павутиння, встелюється тонкими травинками і шерстю, розміщується на дереві або в чагарниках, на висоті від 0,3 до 3,5 м над землею, часто поряд з гніздом червоноголового сорокопуда. В кладці від 3 до 5 яєць. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 13-14 днів після вилупалення. Насиджують кладку і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Curruca hortensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Кропив'янка співоча (Sylvia hortensis). Пернаті друзі. Процитовано 2 березня 2024.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 листопада 2022.