Кропив'янкові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кропив'янкові
Кропив'янка чорноголова (Sylvia atricapilla)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Надродина: Sylvioidea
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Vigors, 1825
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sylviidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sylviidae
EOL logo.svg EOL: 1605
ITIS logo.svg ITIS: 179839
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36270
Fossilworks: 158463

Кропив'янкові[1] (Sylviidae) — родина птахів ряду горобцеподібних.

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Довжина тіла від 7 до 28 см. Забарвлення неяскраве, з переважанням бурих, сірих, зеленувато-оливкових та рудуватих тонів, зрідка пістряві, нижній бік тіла зазвичай світліший за спину; у ряду тропічних форм забарвлення яскраве. У деяких виражений статевий диморфізм: самці забарвлені більш яскраво та контрастно, ніж самки. Відсутність строкатості у гніздовому вбранні пташенят відрізняє кропив'янкових від близьких до них дроздових та мухоловкових. Тіло струнке, дещо видовжене, голова невелика. Дзьоб тонкий та гострий, іноді дещо загнутий донизу; ніздрі лише частково прикриті шкіряними «кришечками», у кутках рота в багатьох жорсткі щетинкоподібні пера. Ноги тонкі, з довгими пальцями, які несуть маленькі гострі кігті. Передня частина цівки вкрита декількома щитками. Оперення м'яке, рихле. Линяють двічі на рік: повністю після завершення розмноження та частково рано навесні. Крила заокругленої форми, першорядних махових пер 10, перше інколи сильно редуковане. Хвіст з 12, рідко з 10 стернових пер, сильно варіює у різних видів за формою та довжиною. Багато близьких видів зовні практично не відрізняються між собою.

Поширення, місця існування, спосіб життя[ред. | ред. код]

Поширені в Євразії та Африці. Населяють ліси, зарості кущів та навколо водної рослинності на рівнинах і в горах, від тундри до пустель.

Кропив'янкові — потайні птахи з денним, присмерковим або (рідше) нічним способом життя. Багато видів мелодійно співають (у деяких також старі самки). У видів, які ззовні дуже подібні, пісні добре відрізняються. Ряду видів властива імітація звуків.

У позагніздовий період зустрічаються поодинці, парами або невеликими групами.

Особливості екології[ред. | ред. код]

Форма гнізд та їхнє розташування сильно варіюють: від акуратних чашоподібних споруд, які розміщуються на гілках дерев і кущів або між вертикальними стеблами трави і очерету, до влаштованих на землі «наметів» з бічним входом. Забарвлення фону яєць та його рисунок дуже мінливі. У кладці 4—6 яєць; у деяких видів 2 кладки на рік. Моногами. Насиджують 11—14 днів та приблизно такий самий період вигодовують пташенят обидва партнери. Після вильоту з гнізд молодих ще декілька днів догодовують батьки.

Живляться дрібними безхребетними, рідше ягодами. Корм збирають у кронах дерев та кущів, серед трави, ловлять комах у повітрі, рідше на землі.

У помірній смузі усі види є перелітними.

Систематика[ред. | ред. код]

Рід включає 34 види у двох родах:

Кропив'янка (Sylvia)

Curruca

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ—Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.
  2. Curruca crassirostris у базі Avibase. 
  3. Curruca deserti у базі Avibase. 
  4. Curruca iberiae у базі Avibase. 
  5. Curruca subalpina у базі Avibase.