Кропивна (село, Черкаська область)
| село Кропивна | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg) | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Черкаська область | ||||
| Район | Золотоніський район | ||||
| Громада | Золотоніська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA71040090080091293 | ||||
| Облікова картка | село на сайті ВРУ | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1615 рік | ||||
| Населення | 1261 (на 2001 рік) | ||||
| Поштовий індекс | 19763 | ||||
| Телефонний код | +380 4737 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°37′59″ пн. ш. 32°09′27″ сх. д. / 49.63306° пн. ш. 32.15750° сх. д.Координати: 49°37′59″ пн. ш. 32°09′27″ сх. д. / 49.63306° пн. ш. 32.15750° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
117 м | ||||
| Водойми | річка Кропивна | ||||
| Відстань до обласного центру |
22,7 (фізична) км[1] 35 (автошляхами) км | ||||
| Відстань до районного центру |
11 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Золотоноша | ||||
| Відстань до залізничної станції |
9 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | м. Золотоноша | ||||
| Карта | |||||
  Кропивна | |||||
 Кропивна | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Кропи́вна — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Золотоніській міській громаді. На гербі зображена кропива водяна[2], тому він є промовистим.
За Гетьманщини була сотеним і полковим центром та мала статус містечка.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на річці Кропивна за 11 км на південний схід від районного центру — міста Золотоноша та за 9 км від залізничної станції Золотоноша.
Історія[ред. | ред. код]
Перші документальні згадки про село датуються 1615 роком у «Люстрації королівських маєтностей». Кропивна ввійшла в історію як славне козацьке полкове містечко.
Ще у 1630-х роках Кропивна стала центром створеної Кропивнянської сотні у складі Переяславського полку. У 1648 році сотня стала основою для формування окремого Кропивнянського полку, що складався із 14 сотень і нараховував 2013 козаків.
Під час Визвольної війни 1648—1657 років Кропивна перейшла під контроль гетьманського уряду. Кропивнянські козаки брали участь на боці Франції в 1646 році у відбитті в іспанців фортеці Дюнкерк.
Кропивна мала власний герб, відомий з початку 1771 року: у щиті увінчане короною серце, під яким хрест. Кропивнянські полковник Филон Джалалій і осавул Нестор Морозенко були вірними побратимами Богдана Хмельницького та відіграли важливу роль в історії України. Під час франко-російської війни тут було сформовано 4-й козацький полк[3].
На 1779 році Мистечко Кропивна мала 3 церкви[4][5]:Преображенську, Благовіщенську та Успенську[6]
З ліквідацією сотенного устрою містечко Кропивна перейшло до складу Золотоніського повіту Київського намісництва.
За описом Київського намісництва 1781 року в Кропивні було 380 хат. За описом 1787 року в містечку проживала 1031 душа. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: таємного радника, сенатора Миколи Неплюєва, колезького асесора Івана Андрієвського-Синєокова, осавула полкового Афанасія Левицького .[7]
Село є на мапі 1787 року.[8]
У XIX столітті Кропивна — центр Кропивянської волості Золотоніського повіту Полтавської губернії.
У 1842 році у Кропивні відкрито земську школу. Станом на 1885 рік було 2 020 мешканців, 380 господарств, базар, чотири ярмарки, 16 вітряків, водяний млин, дві олійниці, кузня.
З радянською колективізацією, у 1928 році на території села створено три колгоспи.
У роки німецько-радянської війни на фронтах загинуло 249 кропивнян, на честь яких встановлено обеліск Слави. З села в Німеччину було вивезено 206 осіб. 167 кропивнян нагороджено бойовими орденами і медалями. 25 вересня 1943 року Кропивну відвойовано у нацистів.
1950 року колгоспи об'єднали в одне господарство «Зоря комунізму», головою якого було обрано Приходька Михайла Івановича.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 782 громадяни. Працював колгосп імені Жданова, який мав в користуванні 4,3 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3,9 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, було розвинуте тваринництво, працювали 2 млини, цегельня, лісопильня. На той час у селі діяли середня школа, клуб на 300 місць. бібліотека з фондом 6,8 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, 3 дитячих ясел, 3 крамниці, відділення зв'язку.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 1261 чоловік (на 2001 рік).
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 1 223 | 96,99 % |
| Російська | 31 | 2,46 % |
| Інше | 7 | 0,55 % |
| Разом | 1 261 | 100,00 % |
Сучасність[ред. | ред. код]
Нині в селі розташовані два сільськогосподарські підприємства: ТОВ «Кропивна» та СВК «Струмок», у користуванні яких — 3 964 га орної землі. Функціонує Кропивнянська спеціалізована ЗОШ з поглибленим вивченням окремих предметів, у якій навчається понад 200 дітей. Відкрито Дитячий будинок для дітей шкільного віку, де проживають діти-сироти та діти, позбавлених батьківського піклування.
Кропивна має Будинок культури, сільську бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, заклади торгівлі різних форм власності, відділення зв'язку та Ощадного банку України. Село телефонізовано, радіофіковано, газифіковано. Діє сільська церква, релігійна громада православної церкви.
Відомі люди[ред. | ред. код]
У селі народились:
- Шульга Ілля Максимович (1878—1938) — маляр-реаліст.
Поховані:
- Макаревич Дмитро Анатолійович (1997—2022) — старший солдат Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Символіка села Кропивна
- ↑ Абалихин Б. С. Украинское ополчение 1812 г. // Исторические записки. — М., 1962. — Т. 72. — С. 87—118. (рос.)
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 600 (PDF) (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 473 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 107, 255
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
Джерела і література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інфрормація про село на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |