Кропивові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кропивові
Urtica-dioica(Blueten).jpg
Кропива дводомна (Urtica dioica)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Ряд: Rosales
Родина: Кропивові (Urticaceae)
Juss., 1789
Синоніми

Cecropiaceae C. C. Berg[1]

Commons-logo.svg Вікісховище: Urticaceae

Кропивові[2] або кропивуваті[3][4][5] (Urticaceae) — родина квіткових рослин, переважно трав'янистих, інколи напівкущів чи дерев. Родина містить приблизно 2625 видів, згрупованих у 53 роди[6], поширених майже в усьому світі, але переважно в тропіках[7]. Найбільш відомими представниками є кропиви й лапортея, що мають сильні жалячі властивості, а також поширені в кімнатній культурі пілея і солейролія.

Вегетативні органи[ред. | ред. код]

Кропивові — це однорічні або багаторічні кореневищні трави, рідше напівчагарники чи чагарники і дуже рідко дерева й ліани. Стебла часто волокнисті, іноді м'ясисті, іноді озброєні жалкими волосками[8][9]. Листя, як правило, просте, чергове, часто з прилистками, з трьома жилками в основі, зазвичай зубчасте, з достатком цистолітів — білуватих утворень точкової, палочкоподібної, овальної, серпоподібної, або булавоподібної, зірчастої або V-подібної форми, просочених карбонатом кальцію; їхня форма служить гарною класифікаційною ознакою. Розташування листя у примітивних форм навхрест супротивне, у більш просунутих — дворядно-чергове, у зв'язку з редукцією одного листа в кожній парі супротивного листя. Часто цей лист не пропадає повністю, у такому випадку спостерігається характерна для родини анізофілія.

Генеративні органи[ред. | ред. код]

Еволюція в родині йшла шляхом спрощення будови органів розмноження і редукції їх частин, пов'язаного з вітрозапиленням. Квітки дуже дрібні, майже завжди одностатеві, зазвичай актиноморфні, анемофільні. Оцвітина проста, складається з 2–5 зрощених або вільних чашолистків. Тичинок 4 або 5, супротивних чашолисткам, нитки їхні в нирках загнуті всередину. Рудиментарний гінецей зазвичай присутній. Жіноча квітка має 4–5 вільних, або більш-менш зрощених чашолистків, інколи без оцвітини. Суцвіття зазвичай одностатеві, різноманітні за формою: голівчасті, волотисті, сережкоподібні. До початку запилення нитки тичинок щільно згорнуті, їхнє різке розпрямлення призводить до викиду пилку. Плоди зазвичай дрібні, сухі (горіхоподібні), але у деяких — м'ясисті, ягодоподібні, у лапорта (Laportea moroides) — схожі на плоди малини. Плодоношення рясне, у деяких (Elastostema) широко поширений апоміксис. Поширення насіння, як правило, зоохорне. У деяких пілей і еластостем поширене катапультування насіння на відстань до 100 м. Часто розмноження вегетативне, у трав'янистих сукулентів воно переважає.

Формула квітки: Male black symbol.svg ; Venus symbol.svg [10].

Систематичне положення[ред. | ред. код]

Згідно з систематикою APG IV, заснованою на генетичних дослідженнях, родина належить до порядку розоцвітих (Rosales).

У традиційній систематиці родина має власний порядок — кропив'яні (Urticales):

Класифікація та представники[ред. | ред. код]

У родині виділяють кілька триб.

Триба Urticeae[ред. | ред. код]

Найбільш добре відомі представники родини. Опіки, що завдаються тропічними представниками триби, особливо лапортеями, можуть навіть призвести до непритомності, летального результату, відчуваються протягом багатьох місяців. Втім, попри це, лапортея беззахисна проти великої рогатої худоби, а урера ягідна (Urera baccata) навіть розвиває безліч колючок.

Представники: кропива (Urtica), лапортея (Laportea), жирардинія (Girardinia), урера (Urera).

Триба Procrideae[ред. | ред. код]

Найбільша триба в родині, включає понад 700 видів трав'янистих, рідко — сукулентних рослин, що ростуть зазвичай під пологом вологих тропічних лісів Південно-Східної Азії, у вологих місцях проживання, поблизу струмків, в ущелинах скель і ущелинах.

Представники: пілея (Pilaea), еластосома (Elastosoma), пеліона (Pelionia).

Триба Boehmerieae[ред. | ред. код]

Пантропічна триба, що об'єднує 16 рідів і приблизно 250 видів трав'янистих рослин з великими зубчастими, розташованими навхрест супротивно, листками. Суцвіття розвиваються в пазухах листка. У трибі трапляється багато прядильних рослин з дуже довгими волокнами.

Представники: рамі (Boehmeria), піптурус (Pipturus), маутен (Maoutia), пузользія (Pouzolzia), лейкосике (Leucosyke).

Триба Forsskaoleae[ред. | ред. код]

Найбільш архаїчна й цікава з еволюційної точки зору група кропивових; дуже спеціалізована. Аналіз ареалів говорить про те, що всі три роди існують вже як мінімум 75 млн років, і входили в крейдяну субтропічну флору берегів і островів стародавнього моря Тетіс.

Представники: австраліна (Australina), дрогеція (Drougetia), форскалея (Forsskaolea).

Триба Parietarieae[ред. | ред. код]

Невелика (5 родів і приблизно 30 видів) група, найбільш просунута в родині, включає трав'янисті й чагарникові рослини з цілокраїм, переважно черговим листям. Серед постениць багато піонерних рослин і бур'янів. Розповсюдження — Південна Європа, Середземномор'ї, Закавказзі.

Представники: постениця (Parietaria), жеснуїнія (Gesnouinia), гемістиліс (Hemistylis), руссель (Rousselia), солейролія (Soleirolia).

Триба Elatostemateae Gaudich. 1830[ред. | ред. код]

Використання[ред. | ред. код]

Рослини з цієї родини мають численні види використання. Стеблове волокно деяких родів і видів використовується для виготовлення тканини, рибальських сіток, канатів та деяких промислових матеріалів. Відварені молоді пагони Girardinia, Laportea й Urtica їдять як овочі. Деякі види використовуються в медицині. Pellionia repens, Pilea cadierei, P. microphylla, P. peperomioides, серед інших видів, широко культивуються як прикраси в Китаї та інших місцях[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Germplasm Resources Information Network (GRIN) (2003-01-17). Family: Urticaceae Juss., nom. cons.. Taxonomy for Plants. USDA, ARS, National Genetic Resources Program, National Germplasm Resources Laboratory, Beltsville, Maryland. Архів оригіналу за 2008-10-12. Процитовано 2008-04-24. 
  2. Urticaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Грінченко Д. Г. Ботанічна характеристика та біологічні особливості кропиви дводомної (Urtica dioica L.) // Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій. — 2012. — С. 20—23.
  4. Родінкова В. В. Аеропалінологічний моніторинг у місті Вінниці: актуальність, мета, результати // Астма та алергія. — 2002. — Вип. 2. — С. 61—64.
  5. О.С. Остапчук, С.С. Курка, Г.П. Іщук. Формування трав'яної рослинності під наметом лісу в умовах свіжої грабової діброви правобережного Лісостепу України // Науковий вісник НЛТУ. — 2013. — Вип. 23. — № 3. — С. 80-88.
  6. Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. The number of known plants species in the world and its annual increase // Phytotaxa. — 2016. — Вип. 261. — № 3. — С. 201–217. (англ.)
  7. Stevens, P.F. Angiosperm Phylogeny Website. Процитовано 22.09.2020.  (англ.)
  8. а б Flora of China (англ.)
  9. Flora of North America (англ.)
  10. Миркин Б. М., Наумова Л. Г., Мулдашев А. А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности: Учебник. — 2-е, перабот. — М. : Логос, 2002. — 256 с. — ISBN 5-94010-041-4.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]