Крочак Ігор Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігор Якович Крочак
Krochak-Ihor-Yakovych-12087605.jpg
Народився 7 серпня 1967(1967-08-07) (49 років)
с. Вовківці, Борщівський район, Тернопільська область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст, військовий історик, громадський діяч
Alma mater Львівське військово-політичне училище, ТНПУ
Нагороди
Відзнака Тернопільської міської ради

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ігор Якович Крочак (нар. 7 серпня 1967, с. Вовківці Борщівського району Тернопільської області) — український журналіст, військовий історик, архівіст, громадський діяч. Член Національної спілки журналістів України (2003), ВГО УНСО, Спілки офіцерів України. Голова Тернопільського громадського інформаційно-координаційного пункту підтримки ВМС Збройних Сил України. Прес-секретар і координатор волонтерської групи громадської організації «Схід та Захід єдині» зі співпраці із засобами масової інформації.

Життєпис[ред.ред. код]

Мистецтвознавець Віра Стецько та Ігор Крочак
Ігор Крочак на вул. Грушевського в Києві під час Євромайдану

Освіта[ред.ред. код]

Навчався на факультеті журналістики Львівського вищого військово-політичного училища (морське відділення, нині Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного), у 1993—1994 роках — на історичному факультеті Тернопільського державного педагогічного інституту (нині ТНПУ, закінчив у 2009 р.), здобув спеціальність учитель історії, тема дипломної: «Світові військово-морські кораблебудівні програми 1900—1945 рр., та їх вплив на війну на морі».

Випускник магістратури Тернопільського національного економічного університету за спеціальністю «Державна служба», тема дипломної «Інформаційне забезпечення функціональної діяльності державної архівної установи в регіоні» (2014).

Працює над кандидатською дисертацією в галузі військово-морської історії України (тема: «Продовження української військово-морської традиції в добу Національної революції 1917—1921 рр.»).

Робота[ред.ред. код]

Працював у редакції Чортківської районної газети «Зоря комунізму», кореспондентом українських ЗМІ у Вільнюсі в період здобуття Литвою Незалежності у січні-лютому 1991 року, тижневику «Заповіт» (Тернопіль, 1991—1992), керівник відділу у справах молоді, фізкультури та спорту Тернопільської РДА (1992—1993), в облтелерадіооб'єднанні (1993—1994), кореспондент «Нової Тернопільської газети». Від 2002 — у всеукраїнському тижневику «Обрій ПІБ». Позаштатний кореспондент тернопільських та всеукраїнських ЗМІ. Відроджував Пласт, зокрема на Чортківщині.

Головний спеціаліст Державного архіву Тернопільської області.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

праворуч
На передовій на Донбасі

Працював референтом (на громадських засадах) народних депутатів Степана Хмари та Івана Стойка.

Учасник Революції на граніті (1990), Помаранчевої революції (2004), Майдану (2013—2014) в Тернополі та Києві. Учасник і волонтер російсько-української війни на Сході України.

Небайдужий до історичної спадщини рідного краю, її наукової систематизації та популяризації за допомогою засобів масової інформації.

Активіст і прес-секретар волонтерської групи «Схід та Захід єдині». Разом з іншими учасниками групи супроводжує машини з допомогою українським військовим підрозділам на Схід.

В АТО[ред.ред. код]

Восени 2016 року підписав контракт і від грудня перебуває в зоні бойових дій на Сході України.[1]

Відзнаки[ред.ред. код]

  • грамоти Тернопільської обласної державної адміністрації (2005, 2006, 2007 (іменний годинник від голови), 2008, 2009, 2010, 2015)
  • грамота Тернопільської обласної ради (2007), подяка голови Тернопільської обласної ради (2014).
  • грамоти Тернопільської міської ради (2005, іменний годинник від голови), 2010),
  • Благословенна Грамота Патріарха УПЦ КП (2012),
  • нагрудний номерний Знак «Гвардія Революції» (2005),
  • пам'ятний номерний нагрудний знак «100-річчя Головнокомандувача Української Повстанської Армії, Провідника ОУН, Генерал-хорунжого Романа Шухевича» Тернопільської обласної ради депутатів за заслуги у здобутті Української Незалежності у 1990-х роках (2007),
  • нагрудний знак ВМС ЗС України «Протичовновий корвет Тернопіль» за підготовку книги про корабель,
  • відзнака Президента України «Двадцять років незалежності України» (2011),
  • Подяка Архієпископа і Митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ (2014),
  • відзнака «Учасник Євромайдану» (2014),
  • відзнака Тернопільської міської ради (2014),
  • медаль «За жертовність і любов до України» УПЦ КП[2].

Творчість[ред.ред. код]

«Найкраще фото Тернопільської області»: Здвиженська (Надставна) церква в Тернополі

Оператор і режисер документального фільму «Терновий шлях до нашої України» (2004).

Автор понад 1000 публікацій у вітчизняній та закордонній періодиці, кількох наукових розвідок з військової історії, історії України та краєзнавства.

Співавтор книги «Протичовновий корвет Тернопіль»[3] (історична частина тексту, малюнки і фотографії).

Фотовиставки[ред.ред. код]

  • «Терновий шлях до нашої України» (понад 50 фоторобіт),
  • «Герої не вмирають» у ДАТО (2014),
  • «Революція Гідності» в ТОКМ (2014),
  • «Краса яка може загинути» (2010, співавтор, за сприяння Національного заповідника «Замки Тернопілля», обласного відділення Товариства охорони пам'яток історії та культури в містах Тернополі та Збаражі) за тематикою історичної спадщини Тернопілля (замки, форти, храми),
  • «За гідність, волю, Україну!» — «І. Крочак. Майдан. АТО. Шлях до перемоги», в бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля», (більше 50 фоторобіт, м. Тернопіль, 2015),
  • «Тут запеклась кров мого народу» в Державному архіві Тернопільської області[4],
  • колективна фотовиставка «Лицарі землі української» у виставковій залі Тернопільського національного економічного університету (2016, спільно з Миколою Василечком, Іваном Пшоняком, Михайлом Урбанським, посмертно — Віктором Гурняком)[5].

У книгах[ред.ред. код]

Автор фотографій і співавтор тексту у книгах:

«Вікі любить пам'ятки»[ред.ред. код]

Брав участь у конкурсі «Вікі любить пам'ятки–2014» (завантажив більше 100 світлин на Вікісховище, зокрема найбільше пам'ятників Тарасові Шевченку на Тернопільщині), переможець у номінації «Найкраще фото Тернопільської області».

Фотогалерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Наш колега, член НСЖУ, Ігор Крочак вирушив у зону АТО // Тернопільський прес-клуб. — 2016. — 10 грудня.
  2. Указ Патріарха за № 2907 від 14 травня 2015 року.
  3. Протичовновий корвет «Тернопіль» // І. Крочак, О. Мухладі, Р. П'ятницький та ін. — Львів: АСТОН, 2009. — 96 с.
  4. У Тернополі відкрили виставку на честь Небесної Сотні // 20 хвилин (Тернопіль). — 2016. — 22 лютого.
  5. Лариса Осадчук. У Тернопільському національному економічному університеті вшанують пам'ять героїв // День. — 2016. — 22 лютого.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Ігор Крочак про фільм «Твердиня» у YouTube // Відеоканал Володимира Ханаса. — 2013. — 6 листопада.
Nuvola apps kaboodle.svg Про важливе. Ігор Крочак у YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 24 березня.
Nuvola apps kaboodle.svg Ігор Крочак, військовий фотограф, Чорне море - то є наше море у YouTube // Майдан Моніторинг. — 2014. — 23 липня.
Nuvola apps kaboodle.svg Ігор Крочак про відповідальність політиків та заробітчан у YouTube // Погляд. — 2014. — 27 серпня.
Nuvola apps kaboodle.svg Ігор Крочак про вбивство Миколи Березового та Андрія Дрьоміна у YouTube // Погляд». — 2014. — 13 серпня.
Nuvola apps kaboodle.svg Відверті діалоги — Волонтери (В. Конько та І. Крочак) у YouTube // ТТБ. — 2015. — 12 березня.
Nuvola apps kaboodle.svg Відверті діалоги — Гості: В. Конько та І. Крочак у YouTube // ТТБ. — 2015. — 6 травня.
Nuvola apps kaboodle.svg День Героїв Небесної Сотні у YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 19 лютого.