Круглолугівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Круглолугівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Бахмацький район
Рада Біловежівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1766
Існувало до 2009
Зняте з обліку 2009
Географічні дані
Географічні координати 51°01′ пн. ш. 32°40′ сх. д. / 51.017° пн. ш. 32.667° сх. д. / 51.017; 32.667
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Місцева влада
Карта
Круглолугівка. Карта розташування: Україна
Круглолугівка
Круглолугівка
Круглолугівка. Карта розташування: Чернігівська область
Круглолугівка
Круглолугівка

Круглолугівка (до 1945 — історичне німецьке село Рундевізе, Рундевізія) – зняте з обліку село в Чернігівській області, Бахмацькому районі. Входило до складу Біловежівської сільської ради з центром у селі Біловежі Перші.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Село Круглолугівка розташоване на півдні Бахмацького району [1] біля р. Остер. Знаходиться за 9 км на захід від села Біловежі Перші. Відстань до районного центру 20 км, до залізничної станції Григорівка – 12 км. Розташоване на висоті 137 метрів над рівнем моря.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1766 році як німецька колонія Рундевізе (нім. Rundeweise). Поселенці були лютеранами, вони переселилися з Гессена, а також із Саксонії, Ганновера і Прусії[2]. В 1768 році переселенці заклали перші 25 будинків. 1859 року в німецькій колонії Рундевізія Кальчинівської волості Борзнянського повіту Чернігівської губернії мешкало 495 осіб (229 осіб чоловічої статі та 266 — жіночої), налічувалось 50 дворів[3].

Станом на 1885 рік у колишньому колоніальному селі Рундевізія мешкало 856 осіб, налічувалось 83 дворових господарства, існували лютеранський молитовний дім, заїжджий двір і 2 лавки[4].

За переписом 1897 року в Рундевізії мешкало 1011 осіб (505 осіб чоловічої статі та 506 — жіночої), з них 925 протестантів[5].

Станом на 1901 рік у селі мешкало 896 осіб (422 особи чоловічої статі та 474 — жіночої)[6]. Зменшення населення обумовлено переїздами німців у інші поселення.

У 1923 році була проведена територіальна реформа, за якою село стало центром Рундевізської сільради і ввійшло до Парафіївського району Конотопської округи. Станом на 1924 рік у селі проживало 1012 осіб, було 186 дворових господарств[7].

З літа 1929 року розпочалася колективізація селянських господарств. На масові протести німецьких селян проти примусової колективізації влада відповіла репресіями. В 1929 році 3 жителі були засуджені Конотопським окружним судом на 5 років позбавлення волі[8][9].

Інших противників колективізації об’явили куркулями і розкуркулили. Куркулів другої категорії депортували, переважно до Казахстану, а також на Урал і в Киргизію. Прізвища депортованих частково встановлено за списками мобілізованих у Трудармію в 1942 році [10] та з відомостей про політичні репресії 1937-1938 років на нових місцях проживання [11]. Всього знайдено 34 члени родин, з них 12 осіб з роду Браунів. Середня чисельність німецької сім’ї складала 6 осіб, тож кількість депортованих приблизно дорівнювала 200 осіб, дані орієнтовні.

Після створення в 1932 році Чернігівської області село входило до Дмитрівського району.

Під час сталінських репресій 1937-1938 років були засуджені до розстрілу 16 жителів села, серед яких одна жінка (Марія Кістер-Ставінська), 6 чоловіків з роду Мельхерів і 3 – з роду Браунів. Ще 13 жителів отримали 5-10 років концтаборів, з яких 7 жителів – з роду Браунів[8][9][12][13].

До війни в селі була лікарня з пологовим відділенням, середня школа, цегельний завод, електростанція, вулиці села освітлювались. Працював електромлин і ливарний комбінат, на якому виготовлялися чавунні піддувала, плити, дверцята до груб та інші речі господарського вжитку[14][15].

В серпні 1941 року частина жителів Рундевізії була мобілізована в робочі колони, разом із жителями українських сіл вони копали окопи, протитанкові рови та будували інші укріплення на західному напрямку.

Наприкінці серпня 1941 року вийшло розпорядження більшовицької влади про депортацію німців у східні райони країни[16]. Але Чернігівський відділ НКВС не встиг виконати це розпорядження, оскільки 9 вересня Чернігів був захоплений німцями. Німецькі війська захопили село Рундевізію 14 вересня 1941 року.

Жителі села, які в той період перебували на схід від місця проживання, були депортовані, а чоловіків мобілізували в Трудармію.

Під час окупації жителі села підпорядковувалися Роменському ортскоменданту і бургомістру Роменського гебіту. Селяни добилися відновлення індивідуальних селянських господарств, хоча окупаційна влада наполягала на створенні сільської общини на зразок колгоспу[2]. Відновив роботу електромлин.

З серпня 1943 року почалася широкомасштабна евакуація етнічних німців з території Рейхскомісаріату Україна до Німеччини[17]. З наближенням фронту у кінці серпня – на початку вересня 1943 року жителі Рундевізії разом з німцями з інших лютеранських сіл (Білі Вежі № 2, Городок, Кальчинівка) попрямували своїм ходом на підводах на захід[2]. Тих, хто не хотів переїжджати, вивозили примусово.

У березні 1944 року біженці були розміщені в районі Вартегау в Західній Польщі, а в січні 1945 року втекли далі на захід. В окупованій Німеччині частина жителів Рундевізії була виявлена розшуковими командами НКВС, інших жителів видали НКВС в американській і англійській зонах окупації. Вони були депортовані, переважно, в Кіровську та Вологодську області Росії, а решті вдалося втекти[2][18][19].

Село Рундевізію визволили 13 вересня 1943 року бійці 2-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 18-го гвардійського стрілецького корпусу 60-ї армії[20].

Після звільнення села німців, які ще залишалися, депортували до Казахстану та в Сибір, а в селі залишилися лише українці, яких доповнили переселенцями.

У червні 1945 року село Рундевізію переіменували в Круглолугівку, а Рундевізська сільрада стала називатися Круглолугівською[21].

Після війни чисельність населення поступово скорочувалась, в 1979 році в селі мешкало в 38 дворах 100 осіб, а в середині 1980-х – 80 осіб.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 11 вересня 2009 року село було знято з обліку[22].


Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Мапа із зображенням місцезнаходження Круглолугівки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карта Бахмацького району
  2. а б в г Брандес Д. , Плеве И. Энциклопедия немцев России. Беловежские колонии.
  3. Список населенных мест Российской Империи по сведениям 1859 года. – Т. XLVIII: Черниговская губерния.
  4. Губернии Малороссийские и юго-западные: Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская. - 1885.
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.
  6. Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год / Чернигов. губ. стат. комитет. - Чернигов : Тип. губ. правления, 1902.
  7. Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 164 c.
  8. а б Реабілітовані історією. Чернігівська область. Книга 3.
  9. а б Реабілітовані історією. Чернігівська область. Книга 6.
  10. Книга памяти немцев-трудармейцев ИТЛ Бакалстрой-Челябметаллургстрой 1942-1946 гг.
  11. Жертвы политического террора в СССР.
  12. Реабілітовані історією. Чернігівська область. Книга 4.
  13. Реабілітовані історією. Чернігівська область. Книга 5.
  14. Володимир Гужій. Молитва за землю сіверську.
  15. Б.Киричок. …І наші земляки – німці.
  16. Постановление политбюро ЦК ВКП(б) "О немцах, проживающих не территории Украинской ССР" от 31.08.1941.
  17. Немецкое население СССР на оккупированных территориях. Репатрианты.
  18. Українські німці.
  19. Тетяна Стрикун. Між ковадлом і молотом.
  20. Боевое донесение № 245 20-00 13.9.43 года ШТАКОР 18 ГВ сев. ок. Григоровка.
  21. Указ Президії Верховної Ради УPCP «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Чернігівської області». – 3. Дмитрівський район.
  22. Про зняття з обліку села Круглолугівка Біловежівської сільської ради Бахмацького району.

Посилання[ред. | ред. код]