Кругове імовірне відхилення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Концепція КІВ і ймовірність влучання
КІВ визначає круг (внутрішній, густозелений), куди потрапляє 50% влучань. Поза зовнішнім колом — 0.2% влучань.
Приклад розподілу 20 влучань.

Кругове імовірне відхилення (КІВ, англ. Circular error probable, CEP, рос. Круговое вероятное отклонение, КВО), також кругове ймовірнісне відхилення[1] є мірою точності зброї у балістиці. КІВ визначається як такий радіус навколо цілі, що в окреслений цим радіусом круг влучатиме 50% випущених зі зброї боєприпасів: бомб, снарядів, бойових частин ракет, тощо.

Стандартне відхилення σ пов'язане з КІВ співвідношенням L = σ·2 ln 2 ≈ 1,1774 σ[2].

Зі збільшенням відстані до цілі, досягнення невеликого КІВ стає дедалі важчим завданням.

Точність головним чином, залежить від ступеня досконалості систем наведення (для керованих боєприпасів — ще систем управління), а також від їхніх аеродинамічних показників.

Сучасні крилаті ракети та керовані (кориговані) авіабомби мають КІВ, що не перевищує 10 метрів. Найточніші балістичні ракети мають КІВ менше 100 метрів, навіть за міжконтинентальних відстаней. Для порівняння — у найпершої балістичної ракети «Фау-2» (V2), створеної в Третьому Рейху 1942 року й яка мала практичну дальність польоту близько 250...270 кілометрів (найбільше — 320 км), КІВ становило від 4,5 до 6 км.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аналіз методів та систем наведення сучасних артилерійських боєприпасів. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  2. STANAG 4635 Ed.1. Error Budget Model.

Джерела[ред. | ред. код]