Кругообіг води
Кругообіг води́ — безперервний замкнутий процес переміщення води на земній кулі, що відбувається під впливом сонячної радіації і дії сили тяжіння.
Зміст
Загальна характеристика[ред. • ред. код]
Три чверті поверхні земної кулі вкриті водою. Водну оболонку землі називають гідросферою. Більшу її частину становить солона вода морів і океанів, а меншу — прісна вода озер, річок, льодовиків, підземні води та водяна пара. Всі води гідросфери у широкому розумінні становлять водні ресурси земної кулі.
Кругообіг води складається з кількох ланок: випаровування води; перенесення водяної пари повітряними потоками; її конденсації в атмосфері та утворення хмар; випадання опадів; поверхневе та підземне стікання вод суходолу в океани та моря.
Види[ред. • ред. код]
Вирізняють наступні види кругообігу води (вологообігу) в природі.
- Великий, або світовий, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океанів, переноситься вітрами на материки, випадає там у вигляді атмосферних опадів і повертається в океан у вигляді поверхневого та підземного стоку з суходолу. У процесі вологообігу змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється в прісну, а забруднена — очищається.
- Малий, або океанічний, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океану, конденсується в атмосфері і випадає у вигляді опадів знову в океан.
- Внутрішньоконтинентальний кругообіг — вода, що випарувалася над поверхнею суходолу, знову випадає на суходіл у вигляді атмосферних опадів.
В цілому, такі процеси кругообігу води в природі - лише спрощені схеми. В дійсності все набагато складніше. Так, частина води витрачається на гідратацію гірських порід і виключається з кругообороту. Певна кількість вологи, навпаки, виходить з глибоких земних надр на поверхню і поповнює водні маси. Крім того, не вся вода, що стікає по земній поверхні досягає океанів і морів.
Пов'язано це з тим, що суша ділиться на дві частини: стічні області - річковий стік досягає океанів і морів; безстічні області - з яких немає стоку в океан, води їх річок або надходять у безстічні озера, або витрачаються на випаровування. Частка від загальної площі земної кулі: Світовий океан - 71 %; стічні області - 23 %; безстічні області - 6 %.
| Світовий водний баланс | |||
|---|---|---|---|
| Поверхня | Площа, млн км² | Елементи водного балансу | Кількість, тис. км³ |
| Земна куля | 510 | опади / випаровування | 577 / 577 |
| Світовий океан | 361 | опади / випаровування / притік | 458 / 505 / 47 |
| Суходіл | 149 | опади / випаровування / стік | 119 / 72 / 47 |
| Стічні області | 119 | опади / випаровування / стік | 110 / 63 / 47 |
| Безстічні області | 30 | опади / випаровування | 9 / 9 |
Тривалість оновлення маси води у різних об'єктах[ред. • ред. код]
Тривалість оновлення маси води у різних об'єктах надзвичайно різноманітна. Вона змінюється від кількох годин (у живих організмах) до кількох тисячоліть. Запаси ґрунтової вологи мають приблизно річний період оновлення. Атмосферна волога, що утворюється при випаровуванні води з океанів, морів та суходолу й існує у вигляді хмар, оновлюється в середньому через 8 днів. Вода у річках оновлюється протягом 16 днів.
| Тривалість оновлення маси води[1] | |
|---|---|
| Об'єкт | Тривалість (роки, дні, години) |
| Полярні льодовики, постійний сніговий покрив, підземні льоди | Близько 10 000 років |
| Світовий океан | 2500 років |
| Гірські льодовики | 1600 років |
| Підземні води (глибокі) | 1400 років |
| Озера у середньому | 17 років |
| Болота | 5 років |
| Волога в ґрунті | 1 рік |
| Вода в руслах річок | 16 днів |
| Вода в атмосфері | 8 днів |
| Біологічна вода (в живих організмах) | Кілька годин |
Води, що входять до складу живих організмів, оновлюються протягом декількох годин. Це найактивніша форма водообміну.
Період оновлення запасів води в гірських льодовиках становить близько 1 600 років, у льодовиках полярних країн значно більше — близько 10 000 років.
Повне поновлення вод Світового океану відбудеться приблизно через 2 500 років.
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
Література[ред. • ред. код]
- Загальна гідрологія / За ред. В. К. Хільчевського і О. Г. Ободовського — 2-ге вид., доповнене. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 399 с. - ISBN 978-966-439-016-0
 |
Це незавершена стаття з гідрології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|||||
