Кругообіг води

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кругообіг води


Кругообіг води́ — безперервний замкнутий процес переміщення води на земній кулі, що відбувається під впливом сонячної радіації і дії сили тяжіння.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Три чверті поверхні земної кулі вкриті водою. Водну оболонку землі називають гідросферою. Більшу її частину становить солона вода морів і океанів, а меншу — прісна вода озер, річок, льодовиків, підземні води та водяна пара. Всі води гідросфери у широкому розумінні становлять водні ресурси земної кулі.

Кругообіг води складається з кількох ланок: випаровування води; перенесення водяної пари повітряними потоками; її конденсації в атмосфері та утворення хмар; випадання опадів; поверхневе та підземне стікання вод суходолу в океани та моря.

Види[ред.ред. код]

Вирізняють наступні види кругообігу води (вологообігу) в природі.

  • Великий, або світовий, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океанів, переноситься вітрами на материки, випадає там у вигляді атмосферних опадів і повертається в океан у вигляді поверхневого та підземного стоку з суходолу. У процесі вологообігу змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється в прісну, а забруднена — очищається.
  • Малий, або океанічний, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океану, конденсується в атмосфері і випадає у вигляді опадів знову в океан.
  • Внутрішньоконтинентальний кругообіг — вода, що випарувалася над поверхнею суходолу, знову випадає на суходіл у вигляді атмосферних опадів.

В цілому, такі процеси кругообігу води в природі - лише спрощені схеми. В дійсності все набагато складніше. Так, частина води витрачається на гідратацію гірських порід і виключається з кругообороту. Певна кількість вологи, навпаки, виходить з глибоких земних надр на поверхню і поповнює водні маси. Крім того, не вся вода, що стікає по земній поверхні досягає океанів і морів.

Пов'язано це з тим, що суша ділиться на дві частини: стічні області - річковий стік досягає океанів і морів; безстічні області - з яких немає стоку в океан, води їх річок або надходять у безстічні озера, або витрачаються на випаровування. Частка від загальної площі земної кулі: Світовий океан - 71 %; стічні області - 23 %; безстічні області - 6 %.

Світовий водний баланс
Поверхня Площа, млн км² Елементи водного балансу Кількість, тис. км³
Земна куля 510 опади / випаровування 577 / 577
Світовий океан 361 опади / випаровування / притік 458 / 505 / 47
Суходіл 149 опади / випаровування / стік 119 / 72 / 47
Стічні області 119 опади / випаровування / стік 110 / 63 / 47
Безстічні області 30 опади / випаровування 9 / 9


Тривалість оновлення маси води у різних об'єктах[ред.ред. код]

Тривалість оновлення маси води у різних об'єктах надзвичайно різноманітна. Вона змінюється від кількох годин (у живих організмах) до кількох тисячоліть. Запаси ґрунтової вологи мають приблизно річний період оновлення. Атмосферна волога, що утворюється при випаровуванні води з океанів, морів та суходолу й існує у вигляді хмар, оновлюється в середньому через 8 днів. Вода у річках оновлюється протягом 16 днів.

Тривалість оновлення маси води[1]
Об'єкт Тривалість (роки, дні, години)
Полярні льодовики, постійний сніговий покрив, підземні льоди Близько 10 000 років
Світовий океан 2500 років
Гірські льодовики 1600 років
Підземні води (глибокі) 1400 років
Озера у середньому 17 років
Болота 5 років
Волога в ґрунті 1 рік
Вода в руслах річок 16 днів
Вода в атмосфері 8 днів
Біологічна вода (в живих організмах) Кілька годин

Води, що входять до складу живих організмів, оновлюються протягом декількох годин. Це найактивніша форма водообміну.

Період оновлення запасів води в гірських льодовиках становить близько 1 600 років, у льодовиках полярних країн значно більше — близько 10 000 років.

Повне поновлення вод Світового океану відбудеться приблизно через 2 500 років.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]