Перейти до вмісту

Крук Галина Григорівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Галина Крук
Ім'я при народженніГали́на Григо́рівна Крук
Народилася30 листопада 1974(1974-11-30) (50 років)
Львів
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьпоет, літературознавець, перекладач
Галузьтворче та професійне письмоd[1], літературознавство[1] і перекладацтво[d][1]
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Знання мовукраїнська
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
ЧленствоАсоціація українських письменників
Роки активностівід 1987 року
Премії«Привітання життя» ім. Б.-І.Антонича (1997), «Смолоскип» (1997), «Гранослов» (1997)

Гали́на Григо́рівна Крук (нар. 30 листопада 1974, Львів) — поетка, літературознавчиня, перекладачка. Членкиня Асоціації українських письменників (2001) та Українського ПЕН. Переможниця Літературної премії імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя» (1997), лауреатка премії «Гранослов» (1997) та видавництва «Смолоскип» (1997).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 30 листопада 1974 року у Львові.  За освітою — філологиня-медієвістка, закінчила філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка та аспірантуру цього ж навчального закладу. Захистила дисертацію на тему «Українське низове бароко: поетика стилю і жанру» (2001), авторка низки наукових розвідок про різні жанри школярської літератури XVII—XVIII ст.

Живе і працює у Львові, викладає літературу в Львівському національному університеті імені І. Франка.

Творчість

[ред. | ред. код]

Авторка поетичних збірок «Мандри у пошуках дому» (Львів, 1997), «Сліди на піску» (Київ, 1997), «Обличчя поза світлиною» (Київ, 2005) та «Спів/існування» (Львів, 2013), а також численних публікацій у літературній періодиці. Поетичні та прозові твори ввійшли до альманахів і антологій — «Привітання життя'95» (1996), «Протизначення» (2001), «Королівський ліс» (2001), «Потяг'76: вибране 2003—2004» (2005), «Ми і Вона» (2005), «Українські літературні школи та групи 60 — 90 рр. XX ст.» (2009), «Сновиди» (2010), «Метаморфози» (2011) та ін.; перекладалися англійською, німецькою, шведською, російською, польською, литовською, сербською, хорватською, португальською, вірменською та іншими мовами.

Вірші та оповідання для дітей друкувалися в дитячих часописах та антологіях («Казки Старого Лева» (2003), «Зелене око» (2009), «Мама по скайпу» (2013). Авторка двох книжок «Марко мандрує довкола світу» і «Важко бути найменшим» (2003), перекладених 15-ма мовами (міжнародний проект літератури для дітей «Step by step», Нідерланди).

У 2017 році після тривалої перерви у «Видавництві Старого Лева» вийшла поетична збірка Галини Крук «Доросла».

14 грудня 2018 року книжка «Раз овечка, два овечка» здобула перемогу в номінації «Поетична книжка року» в «Топ БараБуки».

Вірші періоду широкомасштабного вторгнення Росії в Україну

[ред. | ред. код]

З поетичної антології «Поміж сирен»

[ред. | ред. код]

Серед 8 вірші Галини Крук у збірці досить багато піднесеності над (часом, простором), погляду збоку. Збоку вона дивиться на російських лібералів із беззубими плакатами (27 ст.), кулю, що “летить у тебе вічність” (30 ст.), навіть на тепло людського тіла крізь приціл (31 ст.). Це оптика споглядання за середовищем і, так само як у Катерини Калитко у цій збірці, фіксації. Проте у Галини Крук ця фіксація вже з оцінками, із далеким заглядання у віки після теперішніх подій приголомшливої швидкості.

У вірші “точка біфуркації” (32 ст.) відстороненість авторки чи не найбільш чітко простежується. Вона у перші місяці війни міркує, як їхні випадкові стрічання з колегами-письменниками у воєнному Львові трактуватимуть через покоління, як це виглядатиме у відповідному розділі української літератури. Крук звертається до Біблії, приміряючи до біблійних подій наш час та місіонерство тих, хто має слово: “як перші християни, / що побачили чуда Христові на власні очі і ще не знають, / як їх розуміти і як їх розказати іншим, щоб ті повірили / і не кпили, / як нічого не перекрутити і не наплутати. / бо ніколи не ясно, які деталі найважливіші, а якими / можна знехтувати” (33 ст.). Останні два рядки додають міркувань до наскрізної проблеми у різних поетів часів війни про будування мови, пошук пріоритетів фіксації теперішнього, про місію точної фіксації.

У вірші “відключення” (34 ст.) авторка міркує про гіпотетичне питання, що б українці зрозуміли, якби "дати такої могло б і не стати". Це додає до тих прикладів, де Галина Крук вирізняється з-поміж інших поетів війни своєю рефлексією з відстані, своєю віддаленістю літописання подій уже з наявним осмисленням.

Переклади

[ред. | ред. код]

Перекладає з польської, російської, білоруської мов. Перекладала з польської поезію Казімєжа Вєжинського, Віслави Шимборської, Богдана Задури та ін., прозу Данути Моствін, Ярослава Івашкевича та книгу есеїв Станіслава Лема «Таємниця китайської кімнати», з російської — поезію Ігоря Бєлова, Лінор Горалик, з білоруської — поезію Андрея Хадановича, Віталя Рижкова, Сяргея Прилуцького та ін.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Лауреатка міжнародних літературних конкурсів «Гранослов» (1996) і «Привітання життя» ім. Б.-І.Антонича (1996), премії Сундара Рамасвамі (2023) — 1000 долларів, стипендіатка програм «Gaude Polonia» міністра культури Польщі (2003, 2010) та Homines Urbani на Віллі Деціуша у Кракові (2005). Член Асоціації українських письменників та Українського ПЕН-клубу. Живе у Львові, викладає зарубіжну літературу у Львівському національному університеті імені І. Франка. У 2024 році була номінована в короткому списку на канадську поетичну премію «Ґрифон»[2] за збірку віршів «A Crash Course in Molotov Cocktails»[3], перекладену на англійську мову Юлією Ільчук та Амелією Ґлейзер.

Юлія Ільчук, Галина Крук та Амелія Ґлейзер на церемонії присудження премії «Ґрифон» у Торонто

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Поетичні збірки

[ред. | ред. код]

Проза

  • Збірка оповідань «Хто завгодно, тільки не я» (Харків: Vivat, 2021)

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтернет-публікації віршів:

Відео-матеріали:

Аудіо-матеріали:

Іншими мовами:

Інтерв'ю:

Тексти про Галину Крук: