Крутосхили Каховського водосховища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крутосхили Каховського водосховища
Vasylivka Krutoshyly Kahovs'kogo vodoshovyscha (YDS 8929).JPG
Розташування: Василівський район Запорізької області
Площа: 522,2 гектари
Заснований: 2002 року
Керівна
організація:
Скелівська сільська рада, Василівська міська рада
Країна Flag of Ukraine.svg Україна

Крутосхили Каховського водосховища — заказник ландшафтного типу[1], який має загальнодержавне значенняПомилка цитування: Неправильний виклик <ref>: вказані неправильні значення name або вказано забагато параметрів. Розташований на території Василівського району Запорізької області[2]. Заказник входить до переліку природоохоронних територій, на базі яких 2006 року було створено національний парк «Великий луг»[3].Площа заказника складає 522,2 гектарів[1].

Опис[ред. | ред. код]

Заказник «Крутосхили Каховського водосховища» створений 2002 року[1]. Його територія починається з околиць села Скельки[4]. Вона охоплює узбережжя Каховського водосховища і площу, що розташовується вище. Заказник має палеонтологічне та археологічне значення[5]. Територія «Крутосхил Каховського водосховища» містить козацькі[3] поховання та скелянські штольні[6]. Знайдені захоронення, що відносяться до 18-19 століття. Збереженні кам'яні хрести. Вапнякові печери на території ландшафтного заказника відносяться до часів Запорозької Січі[6]. На території заказника розташоване джерело «Козацьке»[6]. Є оглядовий майданчик, з якого видно урвища та яри, відкривається вид на архіпелаг. Промисловий лов станом на 2009 рік[5] та 2015 рік заборонений[7]. Природоохоронна територія підпорядковується Скелівській сільській раді та Василівській міській раді.

У 2006 р. увійшов до складу національного природного парку «Великий луг».

Флора і фауна[ред. | ред. код]

На території заказника загальнодержавного значення виявлені рештки давніх тварин: південного слона, шерстистого носорога та великорогого оленя[8]. Поблизу місць виходу гранітів[3] та вапнякових пісковиків зростає представник класу Гнетовидні — ефедра двоколодкова. Зустрічається багаторічна травяниста рослина з родини Складноцвітних пижмо звичайне[4]. На узбіччях доріг містяться квіти цикорію дикого та Петрові батоги з родини складноцвітних. Водяться денні метелики — капусники махаон і подалірій, бабок-стрілки, коромисла і лютки. Поширені жуки-навозники[4], а у чагарникових заростях зустрічається коник дибка степова[4]. На території заказника зростаються брандушка різнобарвна, тюльпан змієлистий, ковила волосиста, ковила Лессінга та ковила українська. Ці рослини занесені до Червоної книги України[8]. Лісові насадження сформовані з сосни кримської, дуба звичайного та робінії звичайної[8]. Представлені такі види, як гадюка степова, орлан-білохвіст, огар, нетопир-карлик, нетопир-середземноморський, полоз жовточеревий, нічниця водяна, нічниця вусата та вечірниця руда[8].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Н. М. Коноваленко. Заповідні місця Василівського краю. Путівник, м. Василівки, 2011 рік. — Василівська центральна районна бібліотека

Посилання[ред. | ред. код]