Перейти до вмісту

Крушельницький Тарас Антонович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тарас Антонович Крушельницький
Тарас Крушельницький. Львів, 1933
ПсевдонімЧача
Народився14 березня 1908(1908-03-14)
Коломия
Помер17 грудня 1934(1934-12-17) (26 років)
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник, перекладач, член Пласту.
Мова творівукраїнська
БатькоКрушельницький Антін Владиславович
МатиКрушельницька Марія Степанівна
Брати, сестриКрушельницький Іван Антонович, Крушельницька Володимира Антонівна, Крушельницький Богдан Антонович і Крушельницький Остап Антонович
ДітиКрушельницька Марія Тарасівна

CMNS: Крушельницький Тарас Антонович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Тарас Антонович Крушельницький (псевд.: Чача; 14 березня 1908 — 17 грудня 1934) — український письменник, перекладач, член Пласту.

Жертва сталінського терору.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Тарас Крушельницький народився 14 березня 1908 р. а Коломиї в родині знаного літератора Антона Крушельницького і його дружини Марії.

Здобув освіту філолога-германіста, перекладав (приватно) іноземних авторів, написав кілька власних творів.

1928 р. Тарас Крушельницький узяв участь у святкуванні 10-річчя ЗУНР на Святоюрській горі у Львові. Святкування супроводжувалося сутичками з поліцією. За участь в антиурядових виступах Тарас засуджений до трьох років позбавлення волі. Покарання відбував у львівських «Бригідках», дрогобицькій і золочівській тюрмах. 8 травня 1934 р. родина Крушельницьких виїхала на постійне місце проживання до Харкова. Тарас Крушельницький із дружиною Стефою, яка закінчувала студіювати географію в Яґеллонському університеті, прибули до Харкова в липні того ж року.

5 листопада 1934 р. Крушельницьких заарештували. 15 грудня 1934 р. виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР у Києві визнала Тараса та його брата Івана винними в підготовці терористичних актів. Обох розстріляли відразу (17 грудня 1934 р.), решта членів родини Антона Крушельницького загинула в концтаборах, окрім Лариси Крушельницької та дружини Тараса Стефи, яка уникнула арешту, і їхньої доньки Марії. Стефанія Крушельницька повернулася до Львова 1943 р. Дочка Тараса Крушельницького — Крушельницька Марія Тарасівна — заслужена артистка України, професорка кафедри фортепіано Львівської музичної академії ім. М. Лисенка й ексректор цієї академії).

Діяльність і творчість

[ред. | ред. код]

Тарас Крушельницький був ентузіастом хорового співу, організовував хорові колективи у Львові, містечках і селах Галичини. Багато перекладав, зокрема англійських і німецьких авторів. Він встиг написати і видати дві книжечки: «На тихих водах» — гумористичні оповідання про подорож пластунів від Жовкви до Луцька влітку 1930 р.; і «Будуємо галицький Пантеон!» — збірник повістей-панфлетів, де об'єктом сатири були М. Рудницький, О. Назарук і Д. Донцов. Пісня «Гей-гу, гей-га — таке то в нас життя» — це пісня третього куреня старших пластунів «Лісові Чорти», створена Тарасом Крушельницьким під час подорож пластунів від Жовкви до Луцька. Як згадував Володимир Янів, Тарас — «інтелігентний, з товариською культурою, мистецьки обдарований, він був неоціненним конферансьє на вечорах чи виконувачем власних куплетів із пластового життя, співаних і до сьогодні».

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]