Крушельницькі (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Крушельницькі
POL COA Sas I.svg
Сас
Опис герба: >>>

Маєтки: Крушельниця

Крушельницькі (пол. Kruszelniccy) — український галицький шляхетський рід гербу Сас[1].

Походження[ред.ред. код]

Згідно з легендою, бере початок від 1395, коли король Владислав II Ягайло надав братам Івану і Дем'яну та їхнім нащадкам у володіння село у тустанській волості Крушельницю:

« Володислав з Божої милості Король Польський і Литовський і Руський, а також багатьох інших земель господар повідомляємо даним Листом про те, що даємо нашим вірним слугам Івану і Дем’яну, а також їхнім синам, що нам служать, бажаючи від них кращої служби, село в Тустанській волості Крушельницю... »

— з книги «Рубали ліс…» історика і археолога Лариси Крушельницької[2]

Нобілітація була підтверджена в XVI ст.[3]. Через розростання роду, він почав ділитись та послуговатись придомками: Зеленевичі, Лазаревичі, Лепішевичі, Процевичі, Салевичі, Ставниковичі, Сурулевичі, Фризовичі, Чулевичі тощо.

Опис гербу[ред.ред. код]

Докладніше: Сас (герб)

В блакитному полі срібний півмісяць, рогами обернений вгору і має на кінцях по золотій шестикутної зірки, а з середини його летить вгору стріла. Над шоломом сім павиних пір'їв — хвіст павича, пробитий стрілою вправо.

Родова схема[ред.ред. код]

Івашко Крушельницький — в 1497 році король конфіскував його маєтки за відмову брати участь в поході на Буковину, віддав їх шляхтичу Аукту з Паньова[4]

Ставниковичі[ред.ред. код]

о. Амвросій Крушельницький та його дружина Марія
Родина Крушельницьких: о. Амвросій Крушельницький з дружиною Теодорою (сидять у центрі) та дітьми. За спиною в них стоять Володимир і Соломія. Сидять, зліва направо: Олена з донькою, Марія, Емілія, Анна. Кінець 1890-х.

Василь Крушельницький (*1806 — †1889)[5]Олександра Маринович (*? — †1883)

Чулевичі[ред.ред. код]

Антін Крушельницький (*? — †?)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV—XVII ст.)
  2. Рубали ліс… — Львів, 2001.— С. 3—360;
  3. Тисячолітня таємниця походження Соломії Крушельницької
  4. Boniecki Adam. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. XII. — S. 352.
  5. Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архиєпархії (1832—1944). Т. 2. — К., 2004. — с. 225
  6. Євген Петрушевич — найвищий керівник ЗУНР
  7. Медведик П. Крушельницький Антон Амвросійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 256. — ISBN 966-528-199-2.
  8. Spis nauczycieli publicznych szkol powszechnych i panstwowych seminarjow nauczycielskich oraz spis szkol. — Lwow, 1924. — s. 69.

Джерела та література[ред.ред. код]