Крушельницькі (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крушельницькі
POL COA Sas I.svg
Сас
Опис герба: >>>

Маєтки: Крушельниця

Крушельницькі (пол. Kruszelniccy) — український галицький шляхетський рід гербу Сас[1].

Походження[ред. | ред. код]

Згідно з легендою, бере початок від 1395, коли король Владислав II Ягайло надав братам Івану і Дем'яну та їхнім нащадкам у володіння село у тустанській волості Крушельницю:

« Володислав з Божої милості Король Польський і Литовський і Руський, а також багатьох інших земель господар повідомляємо даним Листом про те, що даємо нашим вірним слугам Івану і Дем’яну, а також їхнім синам, що нам служать, бажаючи від них кращої служби, село в Тустанській волості Крушельницю... »

— з книги «Рубали ліс…» історика і археолога Лариси Крушельницької[2]

Нобілітація була підтверджена в XVI ст.[3]. Через розростання роду, він почав ділитись та послуговатися прізвиськами (придомками): Зеленевичі, Лазаревичі, Лепішевичі, Процевичі, Салевичі, Ставниковичі, Сурулевичі, Фризовичі, Чулевичі тощо.

Опис гербу[ред. | ред. код]

Докладніше: Сас (герб)

У блакитному полі срібний півмісяць, рогами обернений вгору і має на кінцях по золотій шестикутної зірки, а з середини його летить вгору стріла. Над шоломом сім павиних пір'їв — хвіст павича, пробитий стрілою вправо.

Родова схема[ред. | ред. код]

Івашко Крушельницький — у 1497 році король конфіскував його маєтності за відмову брати участь в поході на Буковину, віддав їх шляхтичу Аукту з Паньова[4]

Ставниковичі[ред. | ред. код]

о. Амвросій Крушельницький та його дружина Марія
Родина Крушельницьких: о. Амвросій Крушельницький з дружиною Теодорою (сидять у центрі) та дітьми. За спиною в них стоять Володимир і Соломія. Сидять, зліва направо: Олена з донькою, Марія, Емілія, Анна. Кінець 1890-х.

Василь Крушельницький (*1806 — †1889)[5]Олександра Маринович (*? — †1883)

  • Амвросій Крушельницький (*1841 — †1902) ∞ Теодора Марія Савчинська гербу Сулима (*1844 — †1907)
    • Осипа Амвросіївна (*1867 — †1958) ∞ Д-р. Карл Бандрівський (*1855 — †1931)[джерело?]
    • о. Степан Крушельницький (*1867 — †1938) ∞ Олександра Киселівська (*1870 — †1944)
      • Ярослав Крушельницький (*1891 — †1945)
      • Володимир Крушельницький (*1892 — †1919)
      • Ольга Крушельницька (*1896 — †1972) ∞ Михайло Киселівський (*1894 — †1951)
      • Микола Максиміліян Крушельницький (*1900 — †1951)
      • Любов Крушельницька (*1910 — †1976) ∞ Володислав Дубравський (*1894 — †1951)
    • Антон Крушельницький (*1866[7] — †1895)
    • Олена Крушельницька (*1870 — †1961) ∞ Володимир Охримович (*1870 — †1931)
    • Соломія Амвросіївна (*1872 — †1952) ∞ Чезаре Річчоні (*1868 — †1938)
    • Емілія Крушельницька (*1875 — †1965) ∞ Іван Стернюк (*1878 — †1971)
    • Марія Крушельницька (*1882 — †1971) ∞ Юліан Дроздовський (*? — †1944)
    • Володимир Крушельницький (*1882 — †1938)
    • Ганна Амвросіївна (*1887 — †1965)
    • Ольга Крушельницька (*? — †?) ∞ NN Шухевич (*? — †?)

Чулевичі[ред. | ред. код]

Антін Крушельницький (*? — †?)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV—XVII ст.)
  2. Рубали ліс… — Львів, 2001.— С. 3—360.
  3. Тисячолітня таємниця походження Соломії Крушельницької
  4. Boniecki Adam. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. XII. — S. 352.
  5. Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архиєпархії (1832—1944). Т. 2. — К., 2004. — с. 225
  6. Євген Петрушевич — найвищий керівник ЗУНР
  7. Медведик П. Крушельницький Антон Амвросійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 256. — ISBN 966-528-199-2.
  8. Spis nauczycieli publicznych szkol powszechnych i panstwowych seminarjow nauczycielskich oraz spis szkol. — Lwow, 1924. — S. 69.

Джерела та література[ред. | ред. код]