Крушельниця
| село Крушельниця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Сколівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100190080016048 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1395 |
| Населення | 1297 |
| Площа | 2,42 км² |
| Густота населення | 535,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82617 |
| Телефонний код | +380 3251 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°06′16″ пн. ш. 23°29′10″ сх. д. / 49.10444° пн. ш. 23.48611° сх. д.Координати: 49°06′16″ пн. ш. 23°29′10″ сх. д. / 49.10444° пн. ш. 23.48611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
417 м |
| Водойми | р. Крушельниця, Стрий |
| Найближча залізнична станція | Верхнє Синьовидне |
| Відстань до залізничної станції |
9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82600, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Сколе, майдан Незалежності 1 |
| Карта | |
  Крушельниця | |
 Крушельниця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Крушельни́ця — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1297 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сколівська міська рада.
Через село протікає річка Стрий і маленька річка Бричка (Крушельниця) на якій розташований невеликий (1,5 м) однойменний водоспад Крушельницький. У селі є підвісний дерев'яний міст, який є переходом на Заріччя (частина села, яка розташована праворуч від річки Стрий, при в'їзді в село). З села є стежки на гору Діл і Парашку.
Історія[ред. | ред. код]
4 жовтня 1395 р. польський король Владислав Ягайло надав Іванові і Дем'янові село Крушельницю, яка тоді належала до Тустанівської волості.[1] Привілей Ягайла у 1556 році підтвердив король Сигізмунд II Август.[2]
До 1934 року, на території теперішнього села були дві самостійні окремі ґміни: Крушельниця Рустикальна та Крушельниця Шляхецька. Згодом ці поселення належали до колективної сільської ґміни Підгородці [3], яка спочатку входила в склад Сколівського району, а з 1932 року вже в Стрийський район Станіславського повіту[4].
Перша світова війна[ред. | ред. код]
Українці Галичини, Буковини та Закарпаття, які на початок Першої світової війни були у складі Австро-Угорської імперії, були активно залучені на військову службу на боці Австро-Угорщини. Не виключенням стали й мешканці Крушельниці. На сьогоднішній час, у відкритих архівах Австрії знайдені тільки списки вояків, які загинули.
Друга світова війна та УРСР[ред. | ред. код]
На Львівщині, як і на інших західноукраїнських землях, трагічний рахунок жертв комуністичної імперії розпочався восени 1939-го, з вибухом Другої світової війни, коли під фальшивою завісою «порятунку єдинокровних братів» СРСР переніс свої західні кордони зі Збруча до Сяну, Західного Бугу та Карпат. «Золотий вересень» 1939-го засіявся жорстоким полем болю, смертей і людських страждань. Ще кривавіше розкрутилися репресивні жорна з відновленням радянської влади на Львівщині влітку 1944 р. та з розгортанням у західних областях України національновизвольного руху. Такої «питомої ваги» винищення населення не зазнала жодна область України. А скільки населених пунктів Львівщини значаться у нинішніх довідниках як «колишні», бо їх змела з лиця землі так звана «червона мітла» (так репресивні органи називали свої військові операції щодо «зачистки» сіл чи містечок від «ворожого елементу»).
З Львівської області було виселено 119 988 осіб. Частка репресованих тоталітарним режимом із Сколівщини становила 4,5% або 5342 особи. Із села Крушельниці було виселено 142 (2,6%) осіб від загальної кількості виселених із Сколівського району, та 9,6% осіб від всього населення Крушельниці. 66 жінок і 76 чоловіків стали жертвами окупаційної влади. Вони працювали по десятьдванадцять годин на добу – на шахтах і рудниках, лісоповалах та лісосплавах, на будівництві залізниць і доріг серед сибірських боліт, вічної мерзлоти та серед казахстанських пустель.
Вікова група репресованих[ред. | ред. код]
0—18 років — 40(28,2%) осіб;
19—25рр. —29(20,4%) осіб;
26—30рр. —10(7,01%) осіб;
31—40 рр. —15(10,5%) осіб;
41—50рр. —11(7,7%) осіб;
51—60рр. —28(19,7%) осіб;
61—69рр. —9 (6,4%) осіб;
З них 18 (12,7%) осіб померли на засланні, 3 (2,1%) осіб подальша доля невідома, 1 (0,7%) — розстріляли; 1(0,7%) — вбили;
Судили мешканців села Крушельниця за Кримінальним Кодексом Української радянської соціалістичної республіки (далі— КК УРСР) застосовуючи наступні статті: 54-1а: зрада батьківщині; 54-11: контрреволюційна організаційна діяльність; 54-2: збройне повстання; 54-12: недонесення про контрреволюційний злочин; 54-4: допомога міжнародній буржуазії у здійсненні ворожої діяльності проти СРСР; 58-10 ч. 1: антирадянська пропаганда і агітація (КК РРФСР); Співпраця з ОУН, член сім’ї учасника підпілля УПА;
Релігія[ред. | ред. код]
Перша згадка про наявність приходської церкви греко-католицького віросповідання та присутність пароха у селі Крушельниця, трапляється у збірнику «Алфавітний покажчик Галичини 1818 року».[5]
Церкву св. Миколая збудовано у 1822 році.
Парохи/Священики[ред. | ред. код]
- Andreas Merunowicz (р.н.1786, помер 1858р.) — з 1815-1858 рр [6]. Запис про смерть Andreas Merunowicz [7];
- Hilarien Popowicz (р.н.1827) — з 1859-1874 рр. [8][9];
- Іоаннъ Реваковичь (р.н.1814) — з 1882-1885 рр.[10];
- Андрей Яворский (р.н.1846) — з 1886-1890 рр.[11]
- Александеръ Здерковский (р.н.1858) — з 1892-1923 рр.;
- Михайло Власенко (р.н 1874) — з 1924-1928 рр.[12];
- Микола Косович (р.н. 1901) — з 1929- 1935 рр.[13];
- Вацівський Йосиф (р.н 1902) — з 1936-1938 рр.[14] ;
- Бігун Іван (р.н. 1881) — з 1939-1944 рр.[15].
Кількість прихожан[ред. | ред. код]
%D0%B0%D0%B1%D1%81.%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0.jpg)
Власники/Покровителі села[ред. | ред. код]
- Johan Kloskowski(1826—1835 рр.)[16];
- Johan Kloskoski et Karolus Zawadzki (1836—1858 рр.)[17];
- Karolus Zawadzki et Julia Masiejowska (1859—1862 рр.)[18];
- Eduardus Jarczewski (1863—1866 рр.)[19];
- Franciszek Jan Smolka(1867—1871рр.);
- Franciscus Smolka et Albert Podhorodecki – 1872р.[20];
- Franciscus Smolka – 1874р.[9];
- Бернардъ де Пошиніеръ 1882- 1886 рр.[21][22];
- Андрей князь Любомврскій (1891 – 1895рр.)[23][24];
- Е. Бальцеръ (Бельгієць) – 1914 р.[25];
- Герман бр. Ґредль – 1924р.[26].
Населення[ред. | ред. код]
Австрійська імперія (Австро-Угорщина)[ред. | ред. код]
За даними церковного перепису[27] у 1858 році у селі проживало 1320 осіб греко-католицького віросповідання.
За даними податкового перепису Австро-Угорщини, який відбувся 1 січня 1900 року[2], у селі Крушельниця загалом проживало 1417 осіб. За релігійною приналежністю:
- 1293 осіб греко-католиків;
- 43 осіб римо-католиків;
- 81 юдеїв.
Площа села становила 2494 гектарів землі.
За частинами села: Крушельниця Рустикальна (Kruszelnica Rustykalna) налічувала 124 хати, у яких проживало 749 людей, з них: 398 чоловіків та 351 жінок. За релігійною приналежність мешкало 696 греко-католиків, 39 юдеїв та 14 римо-католиків. Мова спілкування людей: 711 — українська та 38 — польська. В селі було 35 коней, 489 корів/волів, 123 овець та 94 свиней.
Крушельниця Шляхетська (Kruszelinica Szlachecka) мала 124 хати у яких проживало 668 людей, з них: 341 чоловіків та 327 жінок. За релігійною приналежність мешкало 597 греко-католиків, 42 юдеїв та 29 римо-католиків. Мова спілкування людей: 606 — українська та 60 — польська. В селі було 60 коней, 564 корів/волів, 131 овець та 118 свиней.
Польська народна республіка[ред. | ред. код]
За даними податкового перепису станом на 01.01.1939 р.[28] загалом у селі Крушельниця проживало 1900 мешканців, у тому числі 1760 українців, 35 поляків, 40 латинників (римо-католиків), 60 євреїв, 5 німців.
У Крушельниці Рустикальній (Kruszelnica Rustykalna) проживало 1070 мешканців: 1000 українців, 30 поляків, 10 латинників та 30 євреїв;
У Крушельниці Шляхетській (Kruszelinica Szlachecka — початок села) проживало 830 мешканців: 760 українців, 5 поляків, 30 латинників, 30 євреїв та 5 німців.
УРСР[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1291 особа, з яких 630 чоловіків та 661 жінка.[29]
Україна[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1297 осіб.[30]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[31]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,69 % |
| російська | 0,23 % |
| білоруська | 0,08 % |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
На території села розташовані три церкви: церква св. Миколая, церква св. Трійці (біля якої стоїть старенька кам'яна капличка побудована в кінці 1700-х років), церква Преч. Діви Марії.
У селі встановлений пам'ятний знак на честь перебування в селі Степана Бандери з групою 50 львівських студентів у серпні 1933 року.
Будівля школи також повинна бути архітектурною спадщиною, бо це був маєток Австрійського намісника.
-
Пам'ятний знак Бандері в Крушельниці -
Деталь пам'ятника -
Церква св. Трійці -
Пам'ятник українському повстанцю.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Дмитришин-Часто Любов (нар. 1942) — українська письменниця, журналістка. Член Національної Спілки письменників України;
- Підгородецький Василь Семенович (14.10.1925 — 20.08. 2004) — член ОУН, безкомпромісний борець за незалежність України;
- Корчинський Юліан Олексійович — хоровий диригент, педагог, фольклорист, композитор і громадський діяч. Заслужений артист УРСР (1960);
- Корчинський Мирослав Титович — композитор, педагог, сопілкар, баяніст. Заслужений діяч мистецтв України (2011);
- Данів Зеновій Дмитрович (* 1937) — український краєзнавець.
Перебували[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV—XVII ст.). Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. XII. — S. 351.
- ↑ [ https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19340680628 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu stryjskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie ]
- ↑ [ https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19320060037 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa stanisławowskiego]
- ↑ Alphabetisches Verzeichnis aller Ortschaften Galiziens und der Bukowina
- ↑ [1]
- ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- ↑ а б Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії» [недоступне посилання]
- ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії»
- ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії»
- ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії»
- ↑ ШематизЛьвівської архиєпархії»
- ↑ / Schematismus des Königreiches Galizien und Lodomerien. Für das Jahr
- ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- ↑ Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini
- ↑ Шематизм Львівської архиєпархії
- ↑ Шематизм Львівської архиєпархії
- ↑ Шематизм Львівської архиєпархії
- ↑ [ https://chtivo.org.ua/literature/religija/1971-1895-rik.html Шематизм Львівської архиєпархії]
- ↑ [ https://chtivo.org.ua/literature/religija/2090-1914-rik.html Шематизм Львівської архиєпархії]
- ↑ Шематизм Львівської архиєпархії
- ↑ «Шематизм Львівської архиєпархії» Довідник 1900
- ↑ Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939 : нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Wiesbaden: Harrassowitz, 1983.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела[ред. | ред. код]
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1912. — Cz. 1. — T. XII. — S. 351—356. (пол.)
- Kruszelnica (po rusku Kruszelnycia, 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 734. (пол.) — S. 734—735. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Крушельниця [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Крушельницький водоспад — відео
- Сколівська рада [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Нова громада [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
