Крушинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Крушинка
мальовничі краєвиди села (травень 2013)
мальовничі краєвиди села (травень 2013)
мальовничі краєвиди села (травень 2013)
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Фастівський район
Рада Крушинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA32140070080073982
Основні дані
Засноване 1600
Населення 347
Територія 2,16 км²
Густота населення 160,65 осіб/км²
Поштовий індекс 08635
Телефонний код +380 4571
Географічні дані
Географічні координати 50°13′50″ пн. ш. 30°22′11″ сх. д.H G O
Відстань до
обласного центру
25 км
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Глеваха
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 08635, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Київська 5
Сільський голова Боброніцький Василь Петрович
Карта
Крушинка. Карта розташування: Україна
Крушинка
Крушинка
Крушинка. Карта розташування: Київська область
Крушинка
Крушинка
Мапа
Мапа

CMNS: Крушинка у Вікісховищі

Круши́нка — село у Фастівському районі Київської області. Населення — 347 жителів.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва походить від такої легенди: Колись тут проходили християнські проповідники. Вони зайшли в село відпочити. Їм подали чай із крушиною. З тих пір село називається Крушинкою.

Розташування

[ред. | ред. код]

Село розташоване на півночі Васильківського району, за 1.5 кілометри на північ від передмістя Василькова. Фізична відстань до Києва — 11 км[1].

Сусідні населені пункти:

Компасна роза Глеваха Зелений Бір Компасна роза
Западинка (передмістя Василькова) Пн Рославичі
Зх    Крушинка    Сх
Пд
Борисів Залізне, Дерев'янки Мала Бугаївка, Велика Бугаївка

Історія

[ред. | ред. код]

Відома, як мінімум, з XVI століття. Через село проходила Білоцерківська дорога, яку часто використовували купці.
У другій половині XIX ст. село — у складі Великобугаївської волості Київського повіту Київської губернії Російської імперії. Станом на 1864 рік проживав 551 житель[2]. У селі на 1885 рік було 75 дворів із 724 мешканцями, православна церква, постоялий будинок.[3] На початку XX століття село перебувало у складі Глеваської волості. Вже було 189 обійсть, мешкало 933 селян (у тому числі — 468 чол., 465 жінок). Основним заняттям населення було землеробство (за трипільною системою), частина їздила на заробітки до Києва, працювала на найближчій залізничній станції Боярка та поштово-телеграфній станції у Бугаївці. Землі у власності перебувало 1061 десятин, у тому числі — 33 десятини належало церкві. Діяли дерев'яна православна Миколаївська церква, збудована 1779 року, церковно-парафіяльна школа, кузня, крамниця, фельдшерський пункт, 12 вітряків[4]. У 1910 році проживало 16 єврейських сімей, їм належала більша частина торгово-промислових закладів (вітряки, крамниці, шинок)[2].

6 березня 1918 року згідно з Законом «Про адміністративно-територіальний поділ України», що був ухвалений Українською Центральною Радою,[5] Крушинка увійшла до складу землі Київ — адміністративно-територіальної одиниці Української Народної Республіки найвищого рівня. 29 квітня 1918 року гетьман України Павло Скоропадський повернув старий губернський поділ часів Російської імперії, який відновила вже Директорія УНР.

У 1929 році в селі був організований колгосп імені Чубаря.[2] У 1938 році колгосп був перейменований на колгосп імені Тельмана.

У роки Другої світової війни село потрапило під нацистську окупацію. Селян примусово вивозили на роботи до Німеччини. Хоча, за словами односельчан, там умови праці інколи були навіть кращими, ніж в Радянському Союзі.

У 1975 році колгосп отримав назву «Жовтневий».

Біля села були козацькі кургани XVI століття. Хоча їх і було до 200 одиниць, через активне розорювання полів залишилося тільки кілька.

У сусідньому селі Залізне (колишній хутір Залізний), який належить до крушинської сільської ради, крушинці допомагали будувати храм. На освяченні храму 18 липня 2015 року було чимало людей з Крушинки та навколишніх сіл, включно із сільським головою Василем Боброніцьким та представниками Васильківської райдержадміністрації. Митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній (майбутній митрополит Київський і всієї України) звершив освячення новозбудованого Петро-Павлівського храму у селі.[6]

У 2019 році біля села знімали сцени бойових дій телесеріалу І будуть люди, в березовому гаю між селами Зелений Бір та Крушинка.[7]

Війна 2022 року

[ред. | ред. код]

27 лютого 2022 року, після невдалих спроб у Василькові, десант почали висаджувати у Крушинці та Плесецькому.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Крушинка. Біля села Мала Бугаївка вона впадає у річку Бугаївка, а далі в Стугну і в Дніпро.

Клімат

[ред. | ред. код]

Природа

[ред. | ред. код]

Село оточене дуже мальовничою природою, навіть асфальтований шлях до села із кремезними тополями, які було посаджено школярами у 60-ті роки минулого сторіччя.

Біля села знаходиться ландшафтні заказники місцевого значення Ковалівський яр та Васильківські Карпати. Також біля села є сади, ставки та ліси — хвойні та різноманітні широколистяні. З кінця 90-х років минулого століття в лісах знову з'явилися лисиці та білки.

Дорога до села від траси Васильків — Київ (влітку 2008)

Біля села розташовані колишні колгоспні сади. Сади займають значну площу. Яблук було стільки багато у врожайні роки, що доводилося у середині 90-тих навіть шляхом телевізійної реклами запрошувати на збирання яблук. Хоча останніми роками (з кінця 90-их років) сад занедбано і тільки кілька фермерів, кожен по кілька кварталів взялися продовжувати вирощувати яблука. У цьому, 2008 році з однієї яблуні було до 11 мішків (по 30-40 кг) яблук.

Також є сливові та абрикосові посадки та груші. По периметру яблучних кварталів місцями ростуть горіхи.

У 2013 році був феноменальний урожай яблук, практично у всіх кварталах. Феноменальний, бо до цього у всіх закинутих кварталах вже кілька років не було яблук — яблуні виродилися.

Ставки

[ред. | ред. код]

Село має кілька ставків — Оленівка, Рябенкове та Дачне. На Дачному ставку водяться навіть черепахи та раки.

На Оленівці також колись траплялися раки.

З Рябенкового витікає струмок, який зливається із таким же дамбовим струмком з Оленівки й тече аж за село, за дачі. Водяться жаби та мілка риба — піскарі, карасі. На Бусловці (район села) трапляються також і ондатри.

Іноді у воді плавають невеликі вужі.

Вулиці та планування села

[ред. | ред. код]
  • Київська — одна з найбільших (центральна) вулиць (від початку села при в'їзді зі сторони станції Глеваха до центру села);
  • 40 років Перемоги — теж одна з найбільших (від рівчака до Колгоспної). Історична назва — Усова Гора;
  • Річна (біля кладовища);
  • Колгоспна (район колишнього колгоспу);
  • Лісова (йде на «Дачі»);
  • Яблунева (біля ставка Рябенкове);
  • Слов'янська (від Яблуневої до Шкільної);
  • Шкільна (в центрі, починається від школи);
  • Вишнева (від Шкільної до Вишневого провулку);
  • Весняна (на початку села; там знаходяться нові котеджі);
  • Будівельників (нова вулиця від Лісової);
  • Спортивна (нова вулиця від Лісової);
  • Соснова (нова вулиця від Лісового провулка);
  • Провулок Лісовий (від вулиці Лісової до Соснової);
  • Провулок Фабричний (від Київської в сторону с. Зелений Бір, колишня «Фабрика»);
  • Провулок Польовий (від 40 років Перемоги до саду);
  • Провулок Вишневий (від Київської в сторону ставка Рябенкове).

Історичні райони

[ред. | ред. код]
Історичний район Усова Гора (вулиця 40 років Перемоги, 2013)

Здавна село поділялося на кілька історичних районів:

  • Село (центр села);
  • Усова Гора;
  • Удодівщина;
  • Колгосп;
  • Бусловка;
  • Дачі.
  • Двірня

Економіка[8]

[ред. | ред. код]
Завод «Кулиничі», 2013.

За часів СРСР існував колгосп, що вирощував зернові, а також яблука в колгоспних садах. Також були ферми, на яких утримували значне поголів'я корів. З приходом Незалежності України, колгосп досить швидко розвалився. На жаль, фермерство практично не прижилося у селі, за поодинокими винятками. Сад прийшов в занепад. Землю почали розкрадати. Колишні колгоспні склади, що були у досить гарному стані, почали здавати під склади фірмам і кооперативам. З часом (десь із середини 2000-х) тут стали постійними орендарями приміщення меблева фірма і ще кілька фірм. На цих підприємствах працюють місцеві жителі та наймані працівники з інших населених пунктів. На меблеву фірму робітників привозить і відвозить фірмова маршрутка. Частина крушинців працює в сусідньому селі Зелений Бір на ТОВ «Ясенсвіт» — птахофабрика. Також працюють у Глевасі (Глеваська психлікарня), у Василькові, Києві та інших навколишніх населених пуктах.

Завод «Кулиничі»

[ред. | ред. код]
Магазин заводу «Кулиничі», (2013)

На колишньому полі був збудований і зданий у 2012 році в експлуатацію хлібозавод «Кулиничі». На відкритті цього українсько-словенського спільного підприємства «Київський обласний хлібопекарний комплекс» був присутній президент України Віктор Янукович,[9] Олександр Попов[10] та інші високопосадовці[11].

Напроти заводу було відкрито фірмовий магазин «Кулиничі», у якому продають різноманітну здобу та інші хлібопродукти із заводу[12]. Також заводом було встановлено нову автобусну зупинку. А біля перетину доріг Крушинка-станція Глеваха та Київ-Васильків встановлено світлофор.

У 2013 році на заводі побував і прем'єр-міністр Микола Азаров.[13][14]

Транспорт

[ред. | ред. код]
Нова зупинка біля заводу «Кулиничі», 2013.

До села від міста Василькова — 6 км, від залізничного зупинного пункту Глеваха — 5 км, від траси Київ-Васильків — 4 км, від села Зелений Бір — 2 км.

За цим маршрутом курсує маршрутка. Вартість проїзду від 2 гривень (від села до траси) до 5 гривень до Василькова. Рух починається у 5.40, закінчується о 20-00. За день близько 10 рейсів (дані на 2012 рік).

Архітектура

[ред. | ред. код]

Раніше, як і повсюди в Україні, хати були під стріхою. На кінець 80-тих у селі ще було кілька таких хат. Остання така ще пережила 2000-чні.

З приходом Незалежності України активізувалося будівництво. В основному дач. Із середини 2000-х активно будувалися котеджі. Деяка частина встигла продатися, а частина (близько третини) залишилася недобудованою.

Сільрада

[ред. | ред. код]
Сільрада, центр села Крушинка, 17 травня 2013 року.

Знаходиться у центрі села, на вулиці Київській. Збудована наприкінці 90-их.

Магазини

[ред. | ред. код]

Ще із радянських часів у селі був Продмаг. Він і тепер працює, щоправда, з оновленим, практично київським асортиментом. Розташований у центрі села, по вулиці Київській біля Сільради.

Ще один магазин, у народі просто генделик, біля так званого рівчака. І третій магазин (відкрито в 2008 році) знаходиться за селом.

Релігія

[ред. | ред. код]

Переважна більшість села — православні, прихожани Української православної церкви (Московського патріархату).

Церква

[ред. | ред. код]
Храм МП Воздвиження Чесного Хреста Господнього, центр села Крушинка, 2013.

У 1779 році була збудована дерев'яна Миколаївська церква. У період Радянської окупації, у 1970-ті рр. її було розвалено. На частині фундаменту зруйнованої церкви було збудовано школу.

Потім у 90-ті роки XX ст. на фундаменті школи було знову збудовано церкву в ім'я Воздвиження Чесного Хреста Господнього. 12 грудня 2010 року, Блаженніший Митрополит Володимир, Настоятель Української Православної Церкви МП, освятив храм[15][16][17]. Поруч з храмом побудована дзвіниця.[18]

Настоятель храму — ієрей Олександр Гайдай.[19]

Освіта

[ред. | ред. код]

Школа

[ред. | ред. код]

Першу церковнопарафіяльну школу було відкрито ще в 1893 році.[20]

Школу було збудовано ще за радянських часів. У 1990-ті роки вона практично зруйнувалася. У зв'язку з чим крушинських дітей перевели до нової школи в сусіднє село Зелений Бір.

За радянських часів був медпункт з черговим лікарем. Але вже кілька років як приміщення в аварійному стані.

Культура

[ред. | ред. код]

У радянські часи в селі був клуб. Прямо у центрі села. Біля клубу була афіша, де анонсувалися події у клубі — кіно тощо. Після перебудови клуб занепав, а згодом розвалився.

Бібліотека

[ред. | ред. код]

Недалеко від школи у 80-ті роки було збудовано бібліотеку. Працювала бібліотека до середини 1990-их років. Далі її окультурили «по-західному» — почали показувати бойовики на відеомагнітофоні. Один фільм — 1 карбованець, що для того часу були великі гроші. З часом бібліотеку взяли в оренду місцеві жителі та зробили там шинок. Кілька разів мінялися хазяїни. А крім того біля нього були п'яні бійки. Зрештою, із середини 2000-их, приміщення пустує.

Пам'ятник Невідомому Солдату

[ред. | ред. код]
Пам'ятник полеглим у війні, центр села, 2013.
Пам'ятник Невідомому солдату, центр села, 2013.

Біля сільради (якраз перед тим місцем, де раніше була школа) меморіал односельчанам, що загинули у Другій Світовій війні. Два пам'ятні знаки — Срібний Солдат та великий ромбічний постамент із прізвищами крушинців, що віддали своє життя у Другій Світовій війні.

Сучасний стан

[ред. | ред. код]
Дитмайданчик у центрі села Крушинка, 2013.

З обранням нового голови — Боброніцького Василя Петровича, ситуація почала покращуватися. Так, у центрі села знову вночі з'явилося освітлення вулиць. Було відремонтовано на початку 2012 року частину дороги (біля так званого ровчака). У 2011 році вперше за останні роки крушинківці мали змогу зібратися на Свято села. З гуляннями, забавами, частуваннями та змаганнями серед молоді. Наступного року свято відбулося 15 вересня.[21]

У 2013 році продовжився плановий ремонт дороги — від ровчака до центру села. Також у центрі села було відкрито дитячий майданчик з гойдалкою та іншими дитячими спорудами.

Галерея

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Курйозний випадок

[ред. | ред. код]

У серпні 2017 року на телебаченні у новинах було показано, як у Крушинці зловили «динозавра, що їв кабачки» — «динозавром» виявилася метрова Ігуана.[23]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. село Крушинка — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 6 червня 2013.
  2. а б в Село Крушинка. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета — Кіевъ, 1900. — С. 123—124 [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917—1940. — Донецьк : Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. — С. 22.
  6. Духовний дім маленького села[недоступне посилання з червня 2019], Державна казначейська служба України, 29 липня 2015
  7. Про проведення зйомок окремих епізодів фільму на території Крушинської сільської ради [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.], Крушинська сільська рада, Офіційний сайт
  8. КРУШИНКА. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
  9. Янукович открыл хлебопекарный комплекс. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  10. Александр Попов отвечает на вопросы журналистов на территории хлебокомбината в селе Крушинка. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  11. Александр Попов, Николай Азаров и Анатолий Присяжнюк. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  12. Хлебобулочные изделия и пирожные на прилавке магазина ТМ «Кулиничи» в селе Крушинка. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  13. 2 липня Микола Азаров відвідає Київський обласний хлібопекарський комплекс. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  14. Азаров наконец-то решил разобраться с закрытием хлебозаводов. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  15. http://vera.at.ua/index/krushinka/0-35 [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] Владика подарував собору ікону Божої Матері «Умиління».
  16. 13.12.2010. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Предстоятель УПЦ освятив храм у селі Крушинка [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.].
  17. Освячення Предстоятелем храму в с. Крушинка. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 11 листопада 2013.
  18. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Предстоятель Української Православної Церкви освятив Хрестовоздвиженський храм у с.Крушинка [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.].
  19. http://vera.at.ua/index/krushinka/0-35 [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] Васильковское Благочиние Киевская Епархия
  20. Крушинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.], офіційний сайт
  21. http://crystal.in.ua/news/vasilkov/184-krushinka-vdsvyatkuvala-den-sela.html [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] Крушинка відсвяткувала День села.
  22. http://www.misto.vn.ua/ua/archive/2010-10-06/days/2350 [Архівовано 2013-11-10 у Wayback Machine.] Мельник, А. Перший музей вчителя відкрили у Вінниці // Місто. – 2010. – 6 жовтня.
  23. Волонтери врятували жительку Київщини від "динозавра", який з'їв її кабачки (відео) [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.], 7 серпня 2017, УНІАН

Література

[ред. | ред. код]
  • Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. — К. : Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета, 1900. — 1985 с.

Посилання

[ред. | ред. код]