Крушинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Крушинка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Vasylkivskiy rayon prapor.png Васильківський район
Рада/громада Крушинська сільська рада
Код КОАТУУ 3221484001
Locator Dot2.gif
Розташування села Крушинка
Основні дані
Засноване 1600
Населення 347
Територія 2,16 км²
Густота населення 160,65 осіб/км²
Поштовий індекс 08635
Телефонний код +380 4571
Географічні дані
Географічні координати 50°14′01″ пн. ш. 30°21′49″ сх. д. / 50.23361° пн. ш. 30.36361° сх. д. / 50.23361; 30.36361Координати: 50°14′01″ пн. ш. 30°21′49″ сх. д. / 50.23361° пн. ш. 30.36361° сх. д. / 50.23361; 30.36361
Відстань до
обласного центру
25 км
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Глеваха
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 08635, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Київська 5, тел. 4-32-42
Сільський голова Боброніцький Василь Петрович
Карта
Крушинка is located in Україна
Крушинка
Крушинка
Крушинка is located in Київська область
Крушинка
Крушинка

CMNS: Крушинка на Вікісховищі

Круши́нка — село у Васильківському районі Київської області. Населення — 347 жителів.

Назва[ред.ред. код]

Назва походить від такої легенди: Колись тут проходили християнські проповідники. Вони зайшли в село відпочити. Їм подали чай із крушиною. З тих пір село називається Крушинкою.

Розташування[ред.ред. код]

Село розташоване на півночі Васильківського району, за 1.5 кілометри на північ від передмістя Василькова. Фізична відстань до Києва — 11 км[1].

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Глеваха Зелений Бір Rose des vents
Западинка (передмістя Василькова) N Рославичі
W    Крушинка    E
S
Борисів Залізне, Дерев'янки Мала Бугаївка, Велика Бугаївка

Історія[ред.ред. код]

Відома, як мінімум, з XVI століття. Через село проходила Білоцерківська дорога, яку часто використовували купці.
У другій половині XIX ст. село — у складі Великобугаївської волості Київського повіту Київської губернії Російської імперії. Станом на 1864 рік проживав 551 житель.[2] У селі на 1885 рік було 75 дворів із 724 мешканцями, православна церква, постоялий будинок.[3] На початку XX століття село перебувало у складі Глеваської волості. Вже було 189 обійсть, мешкало 933 селян (у тому числі — 468 чол., 465 жінок). Основним заняттям населення було землеробство (за трипільною системою), частина їздила на заробітки до Києва, працювала на найближчій залізничній станції Боярка та поштово-телеграфній станції у Бугаївці. Землі у власності перебувало 1061 десятин, у тому числі — 33 десятини належало церкві. Діяли дерев'яна православна Миколаївська церква, збудована 1779 року, церковно-парафіяльна школа, кузня, крамниця, фельдшерський пункт, 12 вітряків.[4]
У 1910 році проживало 16 єврейських сімей, їм належала більша частина торгово-промислових закладів (вітряки, крамниці, шинок).[2]

6 березня 1918 року згідно з Законом «Про адміністративно-територіальний поділ України», що був ухвалений Українською Центральною Радою,[5] Крушинка увійшла до складу землі Київ — адміністративно-територіальної одиниці Української Народної Республіки найвищого рівня. 29 квітня 1918 року гетьман України Павло Скоропадський повернув старий губернський поділ часів Російської імперії, який відновила вже Директорія УНР.

У 1929 році в селі був організований колгосп імені Чубаря.[2] У 1938 році колгосп був перейменований на колгосп імені Тельмана.

У роки Другої Світової війни село зазнало німецько-нацистської та радянської окупацій. Селян примусово вивозили на роботи до Німеччини. Хоча, за словами односельчан, там умови праці інколи були навіть кращими, ніж в Радянському Союзі.

У 1975 році колгосп став називатися «Жовтневий».

Біля села були козацькі кургани XVI століття. Хоча їх і було до 200 одиниць, через активне розорювання полів залишилося тільки кілька.

У сусідньому селі Залізне (колишній хутір Залізний), який належить до крушинської сільської ради, крушинці допомагали будувати храм. На освяченні храму 18 липня 2015 року було чимало людей з Крушинки та навколишніх сіл, включно із сільським головою Василем Боброніцьким та представниками Васильківської райдержадміністрації. митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній звершив освячення новозбудованого Петро-Павлівського храму у селі.[6]

Географія[ред.ред. код]

Селом протікає річка Крушинка. Біля села Мала Бугаївка вона впадає у річку Бугаївка, а далі в Стугну і в Дніпро.

Клімат[ред.ред. код]

Природа[ред.ред. код]

Село оточене дуже мальовничою природою, навіть асфальтований шлях до села із кремезними тополями, які було посаджено школярами у 60-ті роки минулого сторіччя.

Біля села знаходиться ландшафтні заказники місцевого значення Ковалівський яр та Васильківські Карпати. Також біля села є сади, ставки та ліси — хвойні та різноманітні широколистяні. З кінця 90-х років минулого століття в лісах знову з'явилися лисиці та білки.

Дорога до села від траси Васильків — Київ (влітку 2008).

Сади[ред.ред. код]

Біля села розташовані колишні колгоспні сади. Сади займають значну площу. Яблук було стільки багато у врожайні роки, що доводилося у середині 90-тих навіть шляхом телевізійної реклами запрошувати на збирання яблук. Хоча останніми роками (з кінця 90-их років) сад занедбано і тільки кілька фермерів, кожен по кілька кварталів взялися продовжувати вирощувати яблука. У цьому, 2008 році з однієї яблуні було до 11 мішків (по 30-40 кг) яблук.

Також є сливові та абрикосові посадки та груші. По периметру яблучних кварталів місцями ростуть горіхи.

У 2013 році був феноменальний урожай яблук, практично у всіх кварталах. Феноменальний, бо до цього у всіх закинутих кварталах вже кілька років не було яблук — яблуні виродилися.

Ставки[ред.ред. код]

Село має кілька ставків — Оленівка, Рябенкове та Дачне. На Дачному ставку водяться навіть черепахи та раки.

На Оленівці також колись траплялися раки.

З Рябенкового витікає струмок, який зливається із таким же дамбовим струмком з Оленівки й тече аж за село, за дачі. Водяться жаби та мілка риба — піскарі, карасі. На Бусловці (район села) трапляються також і ондатри.

Іноді у воді плавають невеликі вужі.

Вулиці та планування села[ред.ред. код]

  • Київська — одна з найбільших (центральна) вулиць (від початку села при в'їзді зі сторони станції Глеваха до центру села);
  • 40 років Перемоги — теж одна з найбільших (від рівчака до Колгоспної). Історична назва — Усова Гора;
  • Річна (біля кладовища);
  • Колгоспна (район колишнього колгоспу);
  • Лісова (йде на "Дачі");
  • Яблунева (біля ставка Рябенкове);
  • Слов’янська (від Яблуневої до Шкільної);
  • Шкільна (в центрі, починається від школи);
  • Вишнева (від Шкільної до Вишневого провулку);
  • Весняна (на початку села; там знаходяться нові котеджі);
  • Будівельників (нова вулиця від Лісової);
  • Спортивна (нова вулиця від Лісової);
  • Соснова (нова вулиця від Лісового провулка);
  • Провулок Лісовий (від вулиці Лісової до Соснової);
  • Провулок Фабричний (від Київської в сторону с. Зелений Бір, колишня «Фабрика»);
  • Провулок Польовий (від 40 років Перемоги до саду);
  • Провулок Вишневий (від Київської в сторону ставка Рябенкове).

Історичні райони[ред.ред. код]

Історичний район Усова Гора (вулиця 40 років Перемоги, 2013)

Здавна село поділялося на кілька історичних районів:

  • Село (центр села);
  • Усова Гора;
  • Удодівщина;
  • Колгосп;
  • Бусловка;
  • Дачі.

Котеджні містечка[ред.ред. код]

З початку 2000-их біля села почали зводити котеджні містечка. Практично всі поля біля села вже викуплено і на них, практично на всіх, вже зростають новенькі будинки.

Одне з них (ще в процесі будівництва) — Котеджне містечко «KRUSHINKA VILLAGE» (http://krushinka.com.ua/). За генпланом має бути збудовано 120 котеджів. Загальна територія жилого масиву — 19,23 га. Площа забудови — 15,60 га.

У центрі містечка будуть:

  • ЖЕК (електрик, сантехнік);
  • спортивний майданчик, волейбольний майданчик, тенісні корти;
  • Міні-Маркет;
  • Кафе-Бар;
  • дитячий майданчик;
  • дитячий садок на 50 місць.

На 2013 рік будівництво значно сповільнилося.

Ще є котеджне містечко "Крушинський сад"[7] та Грінтаун.

Грінтаун вже практично здане в експлуатацію.[8] Розташоване на березі ставка Рябенкове. Має магазин, баню, сауну та спортивні майданчики. У планах спорудження каплички та дитсадка.

Також у Крушинці розташувалося котеджне містечко "Сім озер", назва якого і походить від семи водойм, що його оточують.[9]

Економіка[10][ред.ред. код]

Завод «Кулиничі», 2013.

За часів СРСР існував колгосп, що вирощував зернові, а також яблука в колгоспних садах. Також були ферми, на яких утримували значне поголів'я корів. З приходом Незалежності України, колгосп досить швидко розвалився. На жаль, фермерство практично не прижилося у селі, за поодинокими винятками. Сад прийшов в занепад. Землю почали розкрадати. Колишні колгоспні склади, що були у досить гарному стані, почали здавати під склади фірмам і кооперативам. З часом (десь із середини 2000-х) тут стали постійними орендарями приміщення меблева фірма і ще кілька фірм. На цих підприємствах працюють місцеві жителі та наймані працівники з інших населених пунктів. На меблеву фірму робітників привозить і відвозить фірмова маршрутка. Частина крушинців працює в сусідньому селі Зелений Бір на ТОВ «Ясенсвіт» — птахофабрика. Також працюють у Глевасі (Глеваська психлікарня), у Василькові, Києві та інших навколишніх населених пуктах.

Завод «Кулиничі»[ред.ред. код]

Магазин заводу «Кулиничі», 2013.

На колишньому полі був збудований і зданий у 2012 році в експлуатацію хлібозавод «Кулиничі». На відкритті цього українсько-словенського спільного підприємства «Київський обласний хлібопекарний комплекс» був присутній президент України Віктор Янукович,[11] Олександр Попов[12] та інші високопосадовці.[13]

Напроти заводу було відкрито фірмовий магазин «Кулиничі», в якому продають різноманітну здобу та інші хлібопродукти із заводу[14]. Також заводом було встановлено нову автобусну зупинку. А біля перетину доріг Крушинка-станція Глеваха та Київ-Васильків встановлено світлофор.

У 2013 році на заводі побував і прем'єр-міністр Микола Азаров.[15][16]

Транспорт[ред.ред. код]

Нова зупинка біля заводу «Кулиничі», 2013.

До села від міста Василькова — 6 км, від залізничного зупинного пункту Глеваха — 5 км, від траси Київ-Васильків — 4 км, від села Зелений Бір — 2 км.

За цим маршрутом курсує маршрутка. Вартість проїзду від 2 гривень (від села до траси) до 5 гривень до Василькова. Рух починається у 5.40, закінчується о 20-00. За день близько 10 рейсів (дані на 2012 рік).

Архітектура[ред.ред. код]

Раніше, як і повсюди в Україні, хати були під стріхою. На кінець 80-тих у селі ще було кілька таких хат. Остання така ще пережила 2000-чні.

З приходом Незалежності України активізувалося будівництво. В основному дач. Із середини 2000-х активно будувалися котеджі. Деяка частина встигла продатися, а частина (близько третини) залишилася недобудованою.

Сільрада[ред.ред. код]

Сільрада, центр села Крушинка, 17 травня 2013 року.

Знаходиться у центрі села, на вулиці Київській. Збудована наприкінці 90-их.

Магазини[ред.ред. код]

Ще із радянських часів у селі був Продмаг. Він і тепер працює, щоправда, з оновленим, практично київським асортиментом. Розташований у центрі села, по вулиці Київській біля Сільради.

Ще один магазин, у народі просто генделик, біля так званого рівчака. І третій магазин (відкрито в 2008 році) знаходиться за селом.

Релігія[ред.ред. код]

Переважна більшість села — православні, прихожани Української православної церкви (Московського патріархату).

Церква[ред.ред. код]

Храм Воздвиження Чесного Хреста Господнього, центр села Крушинка, 2013.

У 1779 році була збудована дерев'яна Миколаївська церква. У період Радянської окупації, у 1970-ті рр. її було розвалено. На частині фундаменту зруйнованої церкви було збудовано школу.

Потім у 90-ті роки XX ст. на фундаменті школи було знову збудовано церкву в ім'я Воздвиження Чесного Хреста Господнього. 12 грудня 2010 року, Блаженніший Митрополит Володимир, Настоятель Української Православної Церкви, освятив храм[17][18][19]. Поруч з храмом побудована дзвіниця.[20]

Настоятель храму — ієрей Олександр Гайдай.[21]

Освіта[ред.ред. код]

Школа[ред.ред. код]

Школу було збудовано ще за радянських часів. У 1990-ті роки вона практично зруйнувалася. У зв'язку з чим крушинських дітей перевели до нової школи в сусіднє село Зелений Бір.

Медпункт[ред.ред. код]

За радянських часів був медпункт з черговим лікарем. Але вже кілька років як приміщення в аварійному стані.

Культура[ред.ред. код]

Клуб[ред.ред. код]

У радянські часи в селі був клуб. Прямо у центрі села. Біля клубу була афіша, де анонсувалися події у клубі — кіно тощо. Після перебудови клуб занепав, а згодом розвалився.

Бібліотека[ред.ред. код]

Недалеко від школи у 80-ті роки було збудовано бібліотеку. Працювала бібліотека до середини 1990-их років. Далі її окультурили «по-західному» — почали показувати бойовики на відеомагнітофоні. Один фільм — 1 карбованець, що для того часу були великі гроші. З часом бібліотеку взяли в аренду місцеві жителі та зробили там шинок. Кілька разів мінялися хазяїни. А крім того біля нього були п'яні бійки. Зрештою, із середини 2000-их, приміщення пустує.

Пам'ятник Невідомому Солдату[ред.ред. код]

Пам'ятник полеглим у війні, центр села, 2013.
Пам'ятник Невідомому солдату, центр села, 2013.

Біля сільради (якраз перед тим місцем, де раніше була школа) меморіал односельчанам, що загинули у Другій Світовій війні. Два пам'ятні знаки — Срібний Солдат та великий ромбічний постамент із прізвищами крушинців, що віддали своє життя у Другій Світовій війні.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Дитмайданчик у центрі села Крушинка, 2013.

З обранням нового голови — Боброніцького Василя Петровича, ситуація почала покращуватися. Так, в центрі села знову вночі з'явилося освітлення вулиць. Було відремонтовано на початку 2012 року частину дороги (біля так званого ровчака). У 2011 році вперше за останні роки крушинківці мали змогу зібратися на Свято села. З гуляннями, забавами, частуваннями та змаганнями серед молоді. Наступного року свято відбулося 15 вересня. [22]

У 2013 році продовжився плановий ремонт дороги — від ровчака до центру села. Також у центрі села було відкрито дитячий майданчик з гойдалкою та іншими дитячими спорудами.

Галерея[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. село Крушинка — Геопортал адміністративно-територіального устрою України
  2. а б в Село Крушинка
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета — Кіевъ, 1900. — С. 123—124(рос.)
  5. Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917—1940. — Донецьк : Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. — С. 22.
  6. Духовний дім маленького села, Державна казначейська служба України, 29 липня 2015
  7. http://www.krushinskiysad.com.ua/kottedzhnyi-gorodok/ Коттеджный городок "Крушинский сад"
  8. http://green-town.com.ua/news/76-kottedjniy-gorodok-green-town-news Коттеджный городок Green Town продолжает строится
  9. Купить дом в Васильковском районе - продажа дачи в коттеджном городке Семь Озер под Киевом от застройщика: село Крушинка - EvroDim. Evrodim.com (ru). Процитовано 2017-06-16. 
  10. КРУШИНКА
  11. Янукович открыл хлебопекарный комплекс
  12. Александр Попов отвечает на вопросы журналистов на территории хлебокомбината в селе Крушинка
  13. Александр Попов, Николай Азаров и Анатолий Присяжнюк
  14. Хлебобулочные изделия и пирожные на прилавке магазина ТМ «Кулиничи» в селе Крушинка
  15. 2 липня Микола Азаров відвідає Київський обласний хлібопекарський комплекс
  16. Азаров наконец-то решил разобраться с закрытием хлебозаводов
  17. http://vera.at.ua/index/krushinka/0-35 Владика подарував собору ікону Божої Матері «Умиління».
  18. 13.12.2010. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Предстоятель УПЦ освятив храм у селі Крушинка.
  19. Освячення Предстоятелем храму в с. Крушинка
  20. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Предстоятель Української Православної Церкви освятив Хрестовоздвиженський храм у с.Крушинка.
  21. http://vera.at.ua/index/krushinka/0-35 Васильковское Благочиние Киевская Епархия
  22. http://crystal.in.ua/news/vasilkov/184-krushinka-vdsvyatkuvala-den-sela.html Крушинка відсвяткувала День села.
  23. http://www.misto.vn.ua/ua/archive/2010-10-06/days/2350 Мельник, А. Перший музей вчителя відкрили у Вінниці // Місто. – 2010. – 6 жовтня.

Джерела[ред.ред. код]