Крячок індонезійський
| ?Крячок індонезійський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Мартинові (Laridae) |
| Підродина: | Крячкові (Sterninae) |
| Рід: | Крячок (Sterna) |
| Вид: | Крячок індонезійський |
| Біноміальна назва | |
| Sterna sumatrana Raffles, 1822 | |
| Посилання | |
| Sterna sumatrana | |
| Sterna sumatrana | |
| 176917 | |
| 22694612 | |
| 297825 | |
| Fossilworks: | 186398 |
Крячок індонезійський[2] (Sterna sumatrana) — вид сивкоподібних птахів підродини крячкових (Sterninae) родини мартинових (Laridae).
Цей вид поширений у тропічних і субтропічних районах Індійського океану та західної частини Тихого океану. У західній частині Індійського океану він гніздиться на островах Альдабра та Аміранте, Сейшельських островах, островах Чагос (Британська територія в Індійському океані) і Мальдівах, а також можна знайти на східному узбережжі Африки. Його ареал у східній частині Індійського та Тихого океанів охоплює Андаманські острови, Індію, на схід до південної Японії та Китаю, на південь через Індонезію, Малайзію, Філіппіни та Нову Гвінею до північно-східної Австралії і деяких островів в західній і центральній частині Тихого океану.
Вирізняють два підвиди:
- S. s. mathewsi (Stresemann, 1914) — острови західної частини Індійського океану;
- S. s. sumatrana (Raffles, 1822) — острови східної частини Індійського океану до західної частини Тихого океану та Австралазії.
Довжина крячка близько 30 см з довжиною крил 21-23 см. Дзьоб і ноги чорні, але кінчики дзьоба жовті. Птахи мають довгі роздвоєні хвости, біле обличчя і груди з сірувато-білою спиною і крилами. Перша пара первинних пір'їн сіра.
- ↑ BirdLife International (2018). Sterna sumatrana: інформація на сайті МСОП (англ.) 5 квітня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |