Крісталіна Георгієва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крісталіна Георгієва
болг. Кристалина Иванова Георгиева
болг. Кристалина Георгиева
Крісталіна Георгієва болг. Кристалина Иванова Георгиева
Крісталіна Георгієва
болг. Кристалина Иванова Георгиева
Директор-розпорядник МВФ
Нині на посаді
На посаді з 30 вересня 2019
Попередник Крістін Лагард
Європейський комісар з питань бюджету та людських ресурсів
1 листопада 2014 — 31 грудня 2016
Президент Жан-Клод Юнкер
Попередник Яцек Домінік (фінансове планування та бюджет)
Наступник Гюнтер Етінгер
Європейський комісар з міжнародного співробітництва, гуманітарної допомоги та кризового реагування
9 лютого 2010 — 1 листопада 2014
Президент Жозе Баррозу
Попередник Карел де Гюхт (розвиток і гуманітарна допомога)
Наступник Невен Міміца (міжнародна співпраця та розвиток)
Народилася 13 серпня 1953(1953-08-13) (70 років)
Софія, Болгарія
Відома як економістка, викладачка університету, політична діячка, генеральний директор
Місце роботи Софійський університет Святого Климента Охридського
Громадянство Болгарія Болгарія
Національність болгарка
Alma mater Університет національного та світового господарства
Політична партія безпартійна (Європейська народна партія)
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)

Крісталіна Іванова Георгієва (болг. Кристалина Иванова Георгиева; нар. 13 серпня 1953, Софія, Болгарія) — болгарська політична діячка. З 2 січня 2017 року — виконавчий керівник двох інституцій Світового банку — Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародної асоціації розвитку.[1] З 1 жовтня 2019 — директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду[2][3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи в Софії вчилася в Інституті імені Карла Маркса (пізніше перейменований в Університет національного та світового господарства) за фахом «політична економія і соціологія». Там і захистила кандидатську дисертацію за темою «Політика захисту навколишнього середовища і економічний зріст у США».

З 1993 року співпрацює зі Світовим Банком. У березні 2008 року призначена корпоративним секретарем і віцепрезидентом з питань сталого розвитку. У січні 2010 року вона оголосила про свій намір піти у відставку з цієї посади у зв'язку з її висуненням до Європейської комісії.

З 9 лютого 2010 року обіймає посаду єврокомісара з міжнародного співробітництва, гуманітарної допомоги та кризового реагування в другій комісії Баррозу.

У Європейській комісії Юнкера обіймала дві посади — віцепрезидента та єврокомісара з питань бюджету та людських ресурсів.

28 вересня 2016 року уряд Болгарії висунув Георгієву на пост Генерального секретаря ООН. 5 жовтня після голосування в Раді Безпеки ООН, де вперше брала участь Георгієва, вона посіла восьме місце. Під час того ж голосування генсеком ООН обрали Антоніу Гутерреша.

28 жовтня Георгієва оголосила про своє рішення піти з посади єврокомісара і повернутися до співпраці зі Світовим Банком[4].

Георгієва також працювала членом опікунської ради і доцентом кафедри економічного факультету Університету національного та світового господарства в Болгарії.

Безпартійна. На європейському рівні належить до Європейської народної партії.

25 вересня 2019 Крісталіну обрали головою МВФ терміном на 5 років, повноваження офіційно почалися 1 жовтня 2019 року[5]. Вона стала другою в історії Фонду жінкою-керівником МВФ та першим очільником-представником країни, що розвивається[3].

Критика та звинувачення[ред. | ред. код]

У вересні 2021 року фірма WilmerHale, яку Світовий банк найняв для розслідування порушень під час підготовки звіту Doing Business за підсумками 2017-го і 2019 року, опублікувала 16-сторінковий звіт. Для його створення був проведений аналіз десятків тисяч документів та організовані інтерв'ю з десятками нинішніх і колишніх працівників Світового банку.

Згідно із висновками аудиторів, Георгієва (яка була на той момент виконавчим директором групу Банку) маніпулювала даними і лобіювала штучне підвищення позиції Китаю в цьому рейтингу[6]. Її дії включали тиск на підлеглих та навіть візит Георгієвої додому до відповідального за Doing Business співробітника. У підсумку позиція Китаю в рейтингу підвищилася з 85-ї до 78-ї[7]. Після скандалу Світовий банк зупинив створення цього рейтингу.

Міжнародний валютний фонд заявив, що очікує «більше деталей» і сподівається «дуже скоро» ухвалити рішення щодо майбутнього директорки-розпорядниці МВФ Кристаліни Георгієвої в цій організації[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kristalina Georgieva Appointed Chief Executive Officer of IBRD/IDA. World Bank (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
  2. Welle (www.dw.com), Deutsche. Крісталіна Георгієва стане новою очільницею МВФ | DW | 25.09.2019. DW.COM (uk-UA) . Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
  3. а б Призначений новий глава МВФ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
  4. European Commission - PRESS RELEASES - Press release - Statement on the Decision of Vice-President Kristalina Georgieva to become Chief Executive Officer of the World Bank and to resign from the European Commission. europa.eu. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
  5. Новим очільником МВФ стала Крісталіна Георгієва. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
  6. МВФ обіцяє «дуже скоро» визначитися щодо майбутнього Георгієвої в організації. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  7. СБ припиняє випуск рейтингу Doing Business через викривлення даних у попередні роки. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  8. Statement by the IMF Spokesperson on the Ongoing Review by the IMF Executive Board on the Investigation of the World Bank’s Doing Business 2018 Report. IMF (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крісталіна Георгієва