Крістерова гірка (місцевість)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістерова гірка
Київ
Крістерова гірка

Куточок парку «Крістерова гірка»
Загальна інформація
50°30′38″ пн. ш. 30°26′49″ сх. д. / 50.510611° пн. ш. 30.447194° сх. д. / 50.510611; 30.447194Координати: 50°30′38″ пн. ш. 30°26′49″ сх. д. / 50.510611° пн. ш. 30.447194° сх. д. / 50.510611; 30.447194
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Подільський
Адмінодиниця Київ
Парки Парк «Крістерова гірка»
Транспорт
Залізнична інфраструктура з. п. Вишгородська
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim 421866 ·R (Київ)
Карта
Крістерова гірка. Карта розташування: Київ
Крістерова гірка
Крістерова гірка
Крістерова гірка (Київ)

Крі́стерова гі́рка — історична місцевість (також відома як ху́тір Крі́стера), пам’ятка природи та однойменний парк, що знаходиться у Подільському районі м. Києва. Місцевість розташована на території між вулицями Вишгородською, Западинською, Червонопільською, Вітряні Гори та Осиповського (по обидва боки). Прилягає до місцевостей Вітряні гори, Западинка, селище Шевченка і Вишгородського житлового масиву.

Історія[ред. | ред. код]

Відома з 1-ї половини XIX століття як володіння угорського князя Естергазі. У межах Києва знаходиться з 1833 року. Сучасна назва походить від прізвища Вільгельма Ґотліба Крістера (1812–1890; на Київщині — з 1838) — німецького підприємця, який у 1848 році переїхав до Києва, де купив на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя В. Естергазі (загалом 38 десятин), розчистив її від дерев і у 1850 році створив фірму «Садівництво та насіннєве господарство „В. Крістер“», що стала відомою не лише в Києві, але й далеко за його межами.

Садівництво «Крістер» — (1848–прибл. 1920)[ред. | ред. код]

За Крістера пустир було перетворено на квітучий сад, чудовий розсадник плодових дерев, овочів та квітів. Також Крістер завів і зразкове молочне господарство, найкращу у Києві пасіку, розводив рибу, займався акліматизацією винограду і навіть виробляв вино.

Крістер перетворив своє садівництво на школу для місцевого населення, виписав з Бельгії саджанці 300 сортів яблук та груш, заклав фруктовий сад на 6 десятин, а в 1870 році випустив брошуру «Хозяйственній садовник или краткое наставление для посева семян известных огородных и цветовых растений и дальнейшего за ними ухода». Жителі Куренівки та Пріорки, здобувши знання у Крістера, працювали садівниками по всій Україні. У серпні 1890 року засновника фірми було поховано на території його садівництва.

Справу батька продовжили його сини: Крістер Едмунд Вільгельмович (1854–1892) та Крістер Юлій Вільгельмович (1848–1916) — член садової комісії Міської думи, потомственний почесний громадянин міста (обидва поховані на Лютеранській дільниці Байкового цвинтаря). Вони заклали нові розсадники на Нивках та в інших місцях.

У 1900 році садівництво «В. Крістер» мало 128 десятин землі з 5 млн. саджанців. Головна контора, склад та садівництво знаходилися на Пріорці та Куренівці: Едмунда Крістера за адресою Кирилівська, 6 і Юлія Крістера за адресою Межигірська, 77/79. Їх магазини знаходилися в центрі міста за адресами Хрещатик, 37 (Едмунда Крістера) і Інститутська, 2 на розі з Хрещатиком (Юлія Крістера).

На початку 20 століття фірма щорічно продавала близько 50 тис. саджанців фруктових та майже 100 тис. декоративних дерев, насіння, квіти, виноград, фрукти тощо.

Радянський час[ред. | ред. код]

За радянської доби садівництво було націоналізоване. На початку 1920-х років Крістерова гірка належала «Київлісу». Тут були споруджені будинки відпочинку, на орендній землі площею 38 десятин було створено зразкове господарство (город, сад, оранжереї, насіннєве господарство, виноградник), у шести ставках розводили рибу. З 1925 тут містилися Друга дитяча трудова колонія. У 1929 році колонія була перетворена на «Агрофілію» № 3 київського дитячого містечка «Ленінськ». Філія працювала за програмою агрономічної семирічки, яка готувала з безпритульних дітей фахівців з вирощування садово-городніх культур, насіннєзнавства, садівництва, декоративних рослин, молочного скотарства, бджільництва. Майже 100 дітей здобували трудові навички.

Пізніше на місці садівництва Крістерів, по вулиці Вишгородській, 45, між вулицями Осиповського та Пріорською був розташований радгосп квітково-декоративних культур «Троянда».

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Крістерова гірка є об’єктом природно-заповідного фонду України місцевого значення і має статус ботанічної пам’ятки природи. Територія пам’ятки перебуває у комунальній власності міста Києва. У 2005 році територія пам’ятки та прилегла територія були орендовані ПрАТ «Агрофірма „Троянда“».

У 2006 році був схвалений проект благоустрою Крістерової гірки, що передбачав створення англійського парку, майданчиків відпочинку, а також будівництво житлового комплексу агрофірми — ВАТ «Троянда»[1].

У середині 2000-х років на території колишнього радгоспу було розпочато будівництво житлового комплексу «Паркове місто».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 3.: С–Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана. – К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2011. – Стор 2086.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 3.: С–Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана. – К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2011. – Стор 2086.
  • Рибаков М.О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — Київ: Видавництво «Кий», 1997. — 374 с. — стор. 26, 27