Крістофано Аллорі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістофано Аллорі
Народження17 жовтня 1577[1]
Флоренція, Італія[1]
Смерть1 квітня 1621(1621-04-01)[1][2][…] (43 роки)
 Флоренція, Італія[4][1]
Національністьіталійці[5]
Країна Велике герцогство Тосканське
Жанрпортрет[5] і релігійний живописd[5]
Діяльністьхудожник
Напрямокманьєризм[6]
Роки творчості1602[1]1610[1]
ВчительАлессандро Аллорі
ТвориJudith Holding the Head of Holofernesd
БатькоАлессандро Аллорі
Роботи в колекціїШтедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Філадельфії, Musée de la civilisationd[7], Ермітаж, Galleria Palatinad, Баварські державні колекції картин, Національний музей, Галерея Уффіці, Палаццо Пітті, Берлінська картинна галерея, музей Пікардіїd, Музей Фабра, Mount Stewartd, Government Art Collectiond, Ашмолеан музей, Мистецька галерея Йоркаd, Музей натюрмортів, Музей срібла і Ulster Museumd

CMNS: Крістофано Аллорі у Вікісховищі

Крістофано Аллорі (італ. Cristofano Allori; 17 жовтня 1577, Флоренція — 1 квітня 1621, Флоренція) — італійський художник із Флоренції, представник перехідної доби від пізнього італійського маньєризму до раннього бароко.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в артистичній родині. Батько — популярний флорентійський художник стилю маньєризм Алессандро Аллорі (1535—1607). Перші художні навички отримав в майстерні у батька.

Флоренція 16 століття була під сильним впливом творчості маньєристів і сама була відомим в Західній Європі центром маньєризму. В місті працювала низка уславлених митців-маньєристів, серед яких архітектор Бартоломео Амманаті, скульптори Бенвенуто Челліні і Джованні да Болонья, художники Франческо Сальвіаті, Баччо Бандінеллі, Санті ді Тіто, Маттео Роселлі, Джорджо Вазарі.

Послідовником маньєристів Флоренції став і Крістофано Аллорі, але вже без їх універсальності. Кристофано представник пізнього маньєризму, коли флорентійські майстри відкрили для себе переваги венеційської школи живопису з її надзвичайними колористичними здобутками. Крістофано Аллорі поєднав висову культуру малюнку, що культивувалась у флорентійських майстрів, з зацікавленістю в яскравих фарбах. Він працював зосереджено і досить повільно. Коротий життєвий шлях і повільна праця обумовили невелику кількість творів, залишених Кристофано Аллорі. Починав він як майстер портрету, але не досягав віртуозності виконання як Франческо Сальвіаті, Аньоло Бронзіно чи Баччо Бандінеллі. Найбільше був зосереджений на створенні біблійних картин. Частка творів несе впливи художньої манери Санті ді Тіто, а також Грегоріо Пагані, у якого запозичив зображення важких, коштовних тканин. Творча манера митця повільно еволюціонувала в бік реалізму і раннього бароко. Звідси сильне бічне освітлення і яскраві локальні фарби, майстрами яких були численні італійські та іноземні караваджисти.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
"Юдита з головою Олоферна і служницею ", Палаццо Пітті, Флоренція

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гос. Эрмитаж, каталог № 1, «Западноеворейская живопись», Л, «Аврора», 1976, с. 67
  • F. Baldinucci, Notizie de' professori del disegno da Cimabue in qua, Milano 1812
  • M. Gregori, Note su Cristofano Allori, in «Scritti di storia dell'arte in onore di G. Procacci», Milano 1977
  • AA. VV., Il Seicento fiorentino, Firenze 1986 ISBN 88-7737-013-0
  • C. Pizzorusso, Ricerche su Cristofano Allori, Firenze 1982 ISBN 88-222-3067-1

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крістофано Аллорі