Крістофер Толкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістофер Руел Толкін
Christopher Reuel Tolkien
Крістофер Руел Толкін у 2016.jpg
Крістофер Толкін у 2016 році
Ім'я при народженні англ. Christopher John Reuel Tolkien[1]
Народився 21 листопада 1924(1924-11-21)[2][3]
Лідс, Західний Йоркшир, Велика Британія[2][4][…]
Помер 16 січня 2020(2020-01-16)[6][7] (95 років)
Драгіньян[8][7]
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of France.svg Франція[9][10]
Діяльність письменник, літературознавець, лінгвіст
Сфера роботи фентезі
Alma mater Оксфордський університет
Мова творів англійська
Жанр фентезі
Magnum opus Сильмариліон
Батько Джон Рональд Руел Толкін[11][12]
Мати Едіт Мері Толкінd[11][12]
Брати, сестри Джон Френсіс Руел Толкінd і Присцилла Мері Енн Руел Толкінd
У шлюбі з Faith Tully Lilly Faulconbridged і Baillie Klassd
Діти Адам Толкінd[1], Саймон Толкінd[12] і Рейчел Клер Руел Толкінd[12]
Нагороди

Крі́стофер Ру́ел То́лкін (англ. Christopher Reuel Tolkien; 21 листопада 1924, Лідс — 16 січня 2020, Драгіньян) — письменник, літературознавець, лінгвіст, син письменника Джона Р. Р. Толкіна. Відомий доопрацюванням і систематизацією незавершених творів та чернеток батька, зокрема укладенням книги «Сильмариліон», а також перекладами на англійську мову давньоанглійської та давньоісландської літератури.

Біографія[ред. | ред. код]

Крістофер Толкін народився в англійському місті Лідс, був третім сином Джона Р. Р. Толкіна та Едіт Толкін. Був названий на честь Джонового друга — Крістофера Вайсмена (англ. Christopher Wiseman). В дитинстві захоплювався локомотивами, батько облаштував для сина цілу кімнату під іграшкові залізниці. Закінчив школу в Беркширі, але мав перерву в навчанні через діагностовані проблеми з серцем. Після цього пішов вчитися до Триніті-коледжу Оксфордського університету. Джон Толкін давав читати Крістоферу ранні версії своїх творів, зокрема «Гобіта» і «Володаря Перснів».

Під час Другої світової війни був пілотом в Королівських військово-повітряних силах Великої Британії, служив у Південній Африці. На початку 1944 року перебував у Kroonstad (Фрі-Стейт), потім — у Стандертоні в Трансваалі. У 1945 році повернувся в Англію, служив у Шропширі.

Після закінчення війни вступив до літературної спілки Інклінгів при Оксфорді, де представив загалу текст «Володаря Перснів». Пізніше працювавав репетитором, викладав англо-саксонську, середньоанглійську та давньоскандинавську мови у Нью Колледж (Оксфорд) з 1964 по 1975.

У 1951 році одружився з Фейт Фолконбрідж, у шлюбі з якою мав сина Саймона (народився в 1959), котрий також став письменником. Пізніше він розлучився з Фейт і одружився у 1967 на канадці Бейлі Напфейс. Вони мали двох дітей, Адама (народився в 1969 році) і Рейчел (1971 року народження).

Після смерті батька у 1973 році Крістофер виявив тисячі аркушів рукописів Джона Толкіна, від поем до текстів лекцій. Про існування деяких прозових і поетичних творів доти було відомо лише з листів Джона. За участю фантаста Ґая Ґавріела Кея він доопрацював і опублікував його незакінчену книгу «Сильмариліон». У 1983—1996 він опублікував дванадцятитомну книжкову серію «Історія Середзем'я», що складається з чернеток Джона і коментарів Крістофера. На основі таких чернеток в 2007 році він розширив до обсягу повісті твір «Діти Гуріна». 5 травня 2009 була опублікована книга «Легенда про Сіґурда і Ґудрун», що не відноситься до циклу творів про вигаданий світ Середзем'я. Останньою виданою книгою Крістофера Толкіна є «Падіння Гондоліна», заснована на батькових матеріалах, котру Крістофер завершив у віці 93-х років[13][14].

Зі зростанням слави Джона Толкіна і власної Крістофер Толкін перевіз свою сім'ю на південь Франції. Крістофер очолював організацію Tolkien Estate (укр. «Спадщина Толкіна»), що володіє правами на всі твори Джона Толкіна — крім «Гобіта» і «Володаря Перснів», права на які належать Tolkien Enterprises. Крістофер Толкін виступав проти езотеричних тлумачень творчості його батька та не схвалював екранізацій «Володаря Перснів» і «Гобіта», попри їх комерційний успіх[13][14]. У 2016 році також здобув медаль Бодлі, котрою нагороджуються особи, що здійснили видатний внесок до світової літератури, культури, науки чи комунікацій[15]. Наступного року, в 2017, покинув посаду голови Tolkien Estate[16].

На початку січня 2020 року був госпіталізований та помер 16 січня в Драгіньяні у Франції. Згідно з заповітом, похований у Франції[17].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Творами у співавторстві з Джоном Толкіном вважаються ті, що були більшою мірою завершені до смерті письменника, та лише доповнені чи структуровані Крістофером Толкіном.

Твори за «Володарем Перснів» і пов'язані[ред. | ред. код]

Інші твори на основі праць Дж. Р. Р. Толкіна[ред. | ред. код]

Переклади[ред. | ред. код]

  • «Сага про Гервер і конунга Гайдрека» (англ. Hervarar Saga ok Heidreks Konungs) (1954) — переклад давньоісландської саги XIII століття
  • «Битва готів і гунів» (англ. The Battle of the Goths and the Huns) (1955—1956) — переклад давньоісландської саги XIII століття
  • «Оповідка черниці» (англ. The Nun's Priest's Tale) (1958) — переклад віршованої новели Джеффрі Чосера XIV століття, у співавторстві з Невіллом Коґгіллом
  • «Оповідка про прощення» (англ. The Pardoner's Tale) (1959) — переклад віршованої новели Джеффрі Чосера XIV століття, у співавторстві з Невіллом Коґгіллом
  • «Оповідка про законника» (англ. The Man of Law's Tale) (1960) — переклад віршованої новели Джеффрі Чосера XIV століття, у співавторстві з Невіллом Коґгіллом
  • «Сага про короля Гайдрека Мудрого» (англ. The Saga of King Heidrek the Wise) (1960) — переклад давньоісландської саги XIII століття[19]

Також Крістофер Толкін був автором довідкової літератури за творами батька, численних передмов, післямов і приміток до видань його творів; статей і есе з літератури та лінгвістики.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Christopher Tolkien: Academic, author and editor who was guardian of JRR's legacy and took a dim view of the Lord of the Rings and Hobbit films / J. WitherowLondon: Times Newspapers, 2020. — P. 48. — ed. size: 440581 — ISSN 0140-0460; 0956-1382; 1363-7746
  2. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #130457671 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. http://www.debate.org/reference/christopher-tolkien
  5. http://books.google.com/books/about/The_Fall_of_Arthur.html?id=PjoADALqtaAC
  6. https://www.theguardian.com/books/2020/jan/20/christopher-tolkien-obituary
  7. а б Fichier des personnes décédées
  8. Muere Christopher Tolkien, responsable del legado editorial de su padreCadena COPE, 2020.
  9. https://www.varmatin.com/culture/christopher-le-fils-de-jrr-tolkien-sest-eteint-dans-le-var-a-lage-de-95-ans-448318
  10. https://www.leparisien.fr/culture-loisirs/deces-du-fils-de-j-r-r-tolkien-christopher-a-95-ans-dans-le-var-16-01-2020-8237934.php
  11. а б Tolkiens Reise nach Mittelerde: Ein neuer Blick in die Welten J.R.R. Tolkiens — 1 — Kow: Heel Verlag, 2013. — S. 23. — 338 с. — ISBN 978-3-86852-826-8
  12. а б в г Lundy D. R. The Peerage
  13. а б Christopher Reuel Tolkien. Council of Elrond. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 21 грудня 2015. 
  14. а б John Ronald Reuel Tolkien - John Ronald Reuel Tolkien Biography - Poem Hunter. www.poemhunter.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015. 
  15. Christopher Tolkien awarded Bodley Medal. The Tolkien Society (англ.). 31 жовтня 2016. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 17 січня 2020. 
  16. Christopher Tolkien resigns as Tolkien Estate director. The Tolkien Society (англ.). 15 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 17 січня 2020. 
  17. Blog, Middle-earth & J. R. R. Tolkien (15 листопада 2017). Christopher Tolkien Resigned from the Tolkien Estate. https://www.xenite.org/ (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 17 січня 2020. 
  18. а б Books by J.R.R. Tolkien. The Tolkien Society (англ.). 27 жовтня 2016. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 17 січня 2020. 
  19. TolkienBooks.net - Christopher Tolkien - A Chronological Bibliography. www.tolkienbooks.net. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 17 січня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]